не вимагає спеціальних дій від оператора для розрахунку нових цін продажу;

забезпечує автоматичну зміну цін продажу в залежності від зміни облікової ціни і коливань курсу валюти ціни стосовно валюти обліку (валюта ціни продажу може не збігатися з валютою обліку);

дає наочне представлення про спосіб формування ціни продажу, наприклад, для ціни з торговельною націнкою 25% від собівартості формула буде мати вигляд: У=A*1,25, де A — облікова ціна.

Наявність двох базових цін продажу для кожного товару забезпечує можливість використовувати не тільки один механізм формування ціни продажу, а також велику свободу у формуванні прайс-листів на основі правил, використовуваних при розрахунку базових цін.

3. Отже, ми визначили, що ціна продажу формується шляхом завдання націнки на облікову ціну (собівартість) товару й автоматично розраховується системою обліку. Це означає, що якщо немає додаткових механізмів, що впливають на розрахунок ціни продажу, то вона прямо залежить від цін закупівлі, а якщо валюта обліку відрізняється від валюти ціни продажу, - то і від коливань курсу валюти. Тому будь-яка, навіть незначна зміна закупівельної ціни або курсу валюти, впливає на ціну продажу, приводячи до тієї самої неприємної нестабільності ціни продажу.

Тут ми свідомо ускладнили задачу, змішавши разом два фактори, що обумовлюють появу нестабільності цін. І далі спробуємо знайти міри розумної стабілізації цін продажу, маючи на увазі, що управлінський облік завжди краще вести в стабільній валюті, що дає більш-менш достовірну оцінку добробуту підприємства, а ціни продажу, як правило, формуються в національній валюті або валюті розрахунків між покупцями і продавцями, яка може відрізнятися істотною нестабільністю.

Очевидно, що якщо облік ведеться в одній валюті, а закупівельні ціни і ціни продажу призначаються в іншій валюті, то вплив на ціну продажу коливань курсу однієї валюти щодо іншої не обґрунтований. Спробуємо компенсувати цей вплив.

По-перше, розділимо курс валюти, з використанням якого формується облікова ціна товару, і курс, з використанням якого розраховується ціна продажу товару. Як правило, в якості курсу, по якому витрати, зроблені в одній валюті, перераховуються у валюту обліку, використовується курс, по якому можна на валюту ціни продажу купити валюту обліку (наприклад міжбанківський курс гривні до американського долара). Значення цього курсу може коливатися щодня і декілька разів на день, хоча ці зміни можуть бути і несуттєвими. В якості курсу, використовуваного для розрахунку цін продажу, можна використовувати будь-який зручний курс, наприклад, близький до міжбанківського або до курсу ЦБ. Цей курс без крайньої необхідності можна і не змінювати. Назвемо його торговельний курс. Очевидно, підібравши торговельний курс так, щоб він перекривав несуттєві коливання курсу, з використанням якого розраховується облікова ціна, і ввівши округлення ціни продажу, наприклад до 1 грн. або до 10 копійок, ми забезпечимо стабільні ціни продажу при невеликих коливаннях курсу однієї валюти щодо іншої.

З іншого боку, може виявитися необхідним, щоб ціни на імпортні товари змінювалися відповідно до коливань курсу валюти, а ціни на вітчизняні товари залишалися стабільними доти, поки не змінять ціни постачальники. Одне з найбільш простих рішень цієї проблеми в системі "SLS-склад"— використання декількох торговельних курсів. Фактично для кожного товару можна задати курс, що буде використовуватися при розрахунку ціни продажу. При цьому для товарів із закупівельними цінами в грн. можна вказати один курс, для валютних товарів інший. Так чи інакше, торговельний курс вибирається таким чином, щоб "покрити" усілякі стрибки курсу валюти.

Однак такий спосіб — досить механічний: він дозволяє вручну відстежити й усунути вплив коливань курсу валют на ціни, однак приводить до частково невиправданого завищення цін. До того ж, якщо кожен новий прихід того самого товару здійснюється по різній закупівельній ціні, то постійно змінюється розрахункова ціна продажу і виникає необхідність регулярно обновляти цінники.

4. В якості наступного кроку для усунення нестабільності цін продажу при їхньому автоматичному розрахунку було запропоновано для кожного товару встановити верхню і нижню границю припустимих відхилень розрахункової ціни продажу. Ці границі задаються у відсотках від значення діючої ціни продажу, розрахованої і затвердженої раніше.

Встановивши такий "коридор", можна вважати, що якщо нова розрахункова ціна попадає у встановлений "коридор", то змінювати вже призначене значення ціни продажу не має змісту, і подальший продаж товару здійснюється за старою ціною. При цьому визначити для кожного товару окремо "коридор" — задача трудомістка. Часто досить указати такий "коридор" для всіх товарів одного виробника і виділити деякі специфічні товари, по яких необхідно встановити свої параметри формування ціни. У системі "SLS-склад" припустиме процентне відхилення від цін продажу вказується в картці фірми-виробника. Проставлені параметри використовуються за замовчуванням для всіх товарів, вироблених на цій фірмі. Однак для будь-якого товару можна індивідуально встановити "коридор" припустимих коливань цін продажу. При цьому програма не змінює ціну продажу автоматично, навіть якщо нове розрахункове значення не потрапило у встановлений "коридор". Оператор має можливість попередньо переглянути передбачувані зміни в цінах продажу. Перерахування буде зроблене тільки по команді оператора або по всіх товарах, або тільки по обраним.

5. Однак і наявність описаного механізму