Приміщення перукарень. Обладнання виробничих приміщень перукарні.

Апаратура.

Перукарні розміщуються у багатолюдних містах, на центральних вулицях міста і сіл, в готелях, на вокзалах, автобусних станціях, на великих підприємствах, у густо населених житлових районах. Якщо перукарню розміщують у багатоповерховому будинку, то необхідно щоб вона була на першому поверсі, рідше на другому вхід в перукарню повинен бути окремий. Виходячи із санітарних вимог перукарню не розміщують у підвалах, тому що робота перукаря вимагає великої кількості води.

Доцільно відкривати перукарню виходячи з кількості мешканців мікрорайонів, тобто у містах 1000 жителів необхідно мати населення 2-х робочих місць у сільській місцевості на 1000 жителів 1 робоче місце.

По призначенню перукарні поділяються на салони й перукарні І і ІІ категорії. У салонах надають велику кількість послуг і в салонах великі ціни. У салонах працюють високо-професійні майстри. У сфері послуг більшість перукарень жіночого типу, але ще існують чоловічі зали, жіночі салони, дитячі. Планування приміщень перукарень і розміщення в них необхідного обладнання і приспособлення, повині створити максимальні зручності для відвідувачів і персоналу перукарень і розміщення робочого місця повинно відповідати будівельним порядкам і правилам. Для нормальної діяльності людини велике значення має колір оточуючого середовища, він може втомлювати або ж він її знижує. В залежності від кольору і обстановки створюється відчуття тепла, холоду, спокою, простору. Тому краще всього для публіки підприємницьких приміщень слід використовувати фарби світлих кольорів. В перукарнях обов’язково потрібне освітлення. Найкраще є денне світло (природнє). По санітарним нормам площу віконних пройомів в робочих залах перукарні повинна складати не менше 1/5 частини площі приміщення. Але так, як працюють у дві зміни то одного денного світла замало. Виникає необхідність у наступному світлі його потребу забезпечити рівномірну і достатню освітленість кожного робочого місця, крім природнього потрібне й загальне освітлення, а також і місцеве, яке складається із настільних ламп встановлених на відстані біля двох метрів від підлоги зліва.

Щоб працівникам було легше працювати у перукарнях, необхідно дотримуватися постійної температури це 180- 200. В літній період таку температуру підтримують за допомогою вентиляції та кондиціонерів. При виділенні тепла або вологості, а також попадання в атмосферу приміщення великої кількості газоподібних речовин, використаних для обробки волосся препаратів виникає необхідність в встановленні системи вентиляції.

Також в перукарні необхідні каналізаційні труби, і обов’язкове водопостачання, так як перукареві для праці необхідно мити руки. Робоче місце перукаря це стіл і крісло. Цей столик оббитий пластинкою. В столі є відсувні шухляди, для інструментів і приспособлень парфумерії. Над столиком ставиться прямокутне або овальне дзеркало розміром 60 х 100 см. Перукарське крісло повинне мати напівм’які сидіння із спинкою, оббивку з водонепроникаючого матеріалу і щоб воно крутилось навкруги осі; щоб воно могло підніматися і опускатися. Розміщення столика і крісла в робочому залі перукарні може бути різним в залежності від площі приміщення і його форми. Столи розміщують вздовж стіни або в центрі залу. Головна вимога яка повинна бути виконана при розміщенні і обладнанні – зберігання встановлених відстаней між кріслами. Рахується, що робоча зона перукаря не повинна бути відділена від вертикальної осі крісла більше чим на 90 см. Тоді мінімальна відстань між осями двох крісел має бути 180 см. Якщо робоче крісло розміщене біля стіни, відстань між ними повинна бути менше ніж 70 см. При розміщенні в приміщені столів і крісел на кожне місце перукаря по санітарним нормам відводиться не менше 4,5 см. Площі. На робочому столі необхідно у відповідному порядку (справа наліво) предмети туалета: спиртівку, ватницю, банку з дезрозчинами, флакон з пероксодом водню, пудреницю. При цьому слід дотримуватись основним правилом: чим частіше в роботі використовується предмет, тим ближче до майстра він повинен знаходитись. Це дає перукарю можливість скоротити до мінімуму кількість рухів і зменшити втому.

Майстер зобов’язаний тримати в чистоті своє робоче місце і предмети туалету. По закінчені робочого для стіл і предмети необхідно протирати 5% розчином хлораміну.

Літ-ра: Л.Г. Гутиря “Сучасна перукарська справа” конспекти уроків.

Інструменти та пристрої перукарської роботи

Під час надання перукарських послуг для здійснення операцій з волоссям користуються різноманітними інструментами, які умовно поділяються на групи:

для розчісування волосся;

ріжучі інструменти;

для укладання;

для завивки.

Професійні інструменти виготовляють зі спеціальних і натуральних матеріалів за технологіями, які забезпечують міцність, пружність і гладкість поверхні інструмента, стійкість проти взаємодії з хімічними препаратами та проти підвищених температур, запобігають намагнічуванню та електризації.

Пристосування відіграють допоміжну роль, забезпечують якісне виконання перукарні своєї роботи.

Є різні інструменти для розчісування волосся.

Гребінці

Складаються з ручки та зубців, розрізняються за довжиною, шириною, частотою та розміром зубців.

Гребінці бувають:

металеві – алюмінієві, дюралеві;

неметалеві – з пластмаси, капрону, ебоніту, кістки, галаліту, целулоїду, силікону.

При роботі з хімічними препаратами застосовуються тільки неметалеві гребінці. Через ушкодження лусок небажано працювати неметалевими гребінцями з вологим волоссям.

Найпоширеніший вид інструменту – пластмасові гребінці.

Залежно від призначення гребінці розділяють на 4-ри основні групи:

комбіновані (різні та часті зубці);

однорідні (зубці рівномірні);

з гострою ручкою (хвостиком);

зі звичайною ручкою.

Комбіновані гребінці поєднують на робочій поверхні ділення густих і рідких зубців. Застосовують у жіночих та чоловічих залах для розчісування, стрижки, холодного й гарячого укладання, начісування, тунірування волосся.

Намальовано один з комбінованих гребінців.

Гребінцями з гострою