Менеджмент організації

Зміст

1. Організація, як об'єкт визначення менеджменту. Поняття організації. Формальні та нормальні, прості та складні організації

Якісні перетворення в організаціях (їхній структурі, масштабах), а також зміна їхніх взаємозв'язків із зовнішнім середовищем обумовили гостру потребу у формуванні науки управління сучасними організаціями.

Наука управління сформувалася під впливом технічного прогресу і стала відповіддю на потреби держави, великого бізнесу і сферою самоствердження ентузіастів.

Наука управління є необхідною умовою і могутнім фактором росту ефективності сучасного виробництва, важливим напрямком міждисциплінарних досліджень, способом аналізу досвіду, практики управління.

Загальні характеристики організації:

Ресурси організації. До них відносяться: кадри організації, капітал, матеріали, технологія, інформація, що складають внутрішнє середовище організації. Ціль кожної організації припускає перетворення різних ресурсів для досягнення встановленої мети.

Залежність організації від зовнішнього середовища. Організація цілком залежить від навколишнього світу, тобто зовнішнього середовища як у відношенні ресурсів, так і у відношенні своїх клієнтів або споживачів. Зовнішнє середовище включає економічні умови в даній країні, урядові акти, профспілки, що конкурують організації, споживачів, а також суспільні погляди, техніку і технологію в цілому.

Поділ праці в організації. Розрізняють горизонтальний і вертикальний поділ праці. Горизонтальний поділ праці - це поділ на паралельно функціонуючі підрозділи усередині організації. Складні великі організації здійснюють горизонтальний поділ за рахунок створення підрозділів, що виконують специфічні конкретні завдання і що добиваються конкретних специфічних цілей. Такі підрозділи часто називають відділами або службами. Вертикальний поділ праці - це координація роботи складових частин організації: відділів, служб, різних підрозділів. Діяльність по координуванню роботи інших людей і складає сутність управління.

Необхідність управління в організації. Щоб організація могла домогтися своїх цілей, задачі її підрозділів повинні бути скоординовані за допомогою вертикального поділу праці, тому управління є істотно важливою діяльністю для організації. У зв'язку з цим організація повинна призначати керівників і визначати коло їхніх обов'язків і відповідальності.

Ознаки організації:

Наявність, принаймні, двох людей, що вважають себе групою людей.

Наявність, принаймні, однієї мети, яку приймають як загальну всі члени групи.

Наявність членів групи, що навмисно працюють разом, щоб досягти значимих для всіх цілей.

Організація - це група, діяльність якої свідомо координується для досягнення загальних цілей.

Виділяють наступні види організацій:

1. По кількості цілей організації прийнято розділяти на:

· прості (характерна наявність однієї мети);

· складні (мають набір взаємозалежних цілей).

Формальне управління рідко має справа з організаціями, що мають тільки одну мету.

2. По інституціональній ознаці організації поділяють на:

· формальні;

· неформальні.

Формальна організація має стабільну структуру, ієрархію і ролі, які строго визначені для кожного члена. Формальна організація створюється з волі керівництва. Але як тільки організація створена, вона стає також і соціальним середовищем, де люди взаємодіють аж ніяк не по розпорядженнях керівництва. Таким чином, виникає неформальна організація.

Неформальні організації являють собою групи, що виникають спонтанно, але де люди вступають у взаємодію один з одним досить регулярно. Неформальні організації існують у всіх формальних, за винятком самих маленьких. У такої організації відсутні єдині цілі, але вона проте досягає важливих результатів, оскільки взаємодія людей, заснована на їхніх особистих цілях і симпатіях, є найбільш стійкою. У неформальних організацій немає керівників.

У більшості формальних організацій існує не одна неформальна організація. Більшість з них об'єднані у свого роду мережу. Для утворення таких груп сприятливе трудове середовище: люди, що в інших умовах навряд чи зустрілися, збираються разом щодня іноді протягом декількох років, більше часу проводять у колі колег, ніж у власній родині.

2. Характеристика функцій менеджменту

Розв’язок задач здійснюється в процесі виконання основних функцій менеджменту його за допомогою визначених методів і інструментів. Виконання управлінських функцій зв'язано з прийняттям рішень, що включають збір інформації, виявлення й аналіз можливих альтернатив, вибір варіанта дій, реалізацію рішення й аналіз його ефективності.

Основними функціями менеджменту є: планування, організація, мотивація, регулювання і контроль. Деякі автори до числа функцій відносять також прогнозування, аналіз, керівництво, координацію і т.д. Однак принциповим є не число виділених функцій, а трактування їхнього змісту.

Підприємець Ведучий

переговори

Прийняття рішень

Розподільник Усуває

ресурсів порушення

Ролі

керівника

Керівник Одержувач

інформації

Міжособистісні Інформаційні

Сполучна Лідер Представник Розповсюджувач

ланка організації інформації

Рис. 1. Схема управлінських ролей (по Мінцбергу)

Усі функції менеджменту взаємозалежні і утворюють систему. Вихідний пункт розробки плану - обґрунтування стратегії розвитку організації на основі прогнозів. Необхідно також враховувати аналіз виконання плану в попередньому періоді на основі інформації, отриманої в ході контролю. Мотивація виконавців вимагає ресурсів, що повинні бути передбачені в ході їхнього планового розподілу. Організація як функція менеджменту повинна забезпечити реалізацію розроблених планів. У той же час і суму організаційну структуру є результатом планування.

Функції менеджменту утворюють єдиний процес управлінської діяльності, де кожна функція відносно самостійна, має свої специфічні методи, інструменти. Зміст кожної з функцій також розвивається

Виконанням основних функцій менеджменту зайнятий весь апарат управління. Однак визначальне значення має діяльність керівника, що виконує різні ролі. Ці ролі взаємозалежні (див. рис. 14).

Ведуча роль керівника зв'язана з прийняттям рішень. Для обґрунтування прийняття рішень необхідний обмін інформацією усередині організації і з зовнішнім середовищем. Визначальною характеристикою менеджменту є те, що це управління людьми. Звідси - значимість міжособистісних ролей керівника.

Розгляд основних функцій менеджменту і ролей керівника є центральною проблемою менеджменту.

Сучасні концепції менеджменту

Для сучасного етапу розвитку теорії і практики менеджменту визначальним є концептуальний підхід на основі взаємного узгодження принципів і інструментів управління. Сучасні концепції менеджменту можна звести до трьох видів (підходів)(рис. 2):

процесний,

системний,

ситуаційний.

Основні концепції

Науковий