Метод експертних оцінок - це процедура, яка надає можливість експертам дійти згоди з питань, які розглядаються. Експерти, які працюють у спо-ріднених сферах діяльності, заповнюють опитувальний аркуш з проблеми, яка розглядається.

1. Вони записують свої думки з цього приводу.

2. Кожний експерт отримує відповіді інших експертів, він повинен знову переглянути свій прогноз і, якщо його прогноз не співпадає з про-гнозами його колег, відповісти, чому це так. Про-цедура повторюється три або чотири рази, поки експерти не дійдуть згоди. Всі експерти обов'яз-ково працюють анонімно. Цей факт дозволяє уник-нути конфліктів через різницю в статусі експертів.

Найбільш поширений метод колективної підго-товки управлінських рішень є «мозковий штурм» (див. Рис.3.2), або «мозкова атака» (спільне генерування нових ідей та їхнє наступне прийняття). Основна умова такого методу - створення умов максимально сприятливих для вільного генерування ідей. За-бороняється спростовувати або критикувати ідею, якою б фантастичною вона не була. Всі ідеї запи-суються, а потім аналізуються спеціалістами.

Рис. 3.2. Схема «мозкового штурму»

Японська, так звана кільцева, система прийнят-тя рішень - «кінгісе», сутність якої в тому, що для розгляду готується проект нововведення. Його передають для обговорення особам за списком, який складає керівник. Кожен повинен розглянути запро-поноване рішення і запропонувати свої зауважен-ня у письмовому вигляді. Після цього проводиться нарада. Як правило, запрошуються ті спеціалісти, чия думка керівнику не зовсім зрозуміла. Експер-ти пропонують своє рішення відповідно до своїх індивідуальних переваг. І якщо вони не співпада-ють, то виникає вектор переваг, який визначають за допомогою одного з наступних принципів:

а) принцип більшості голосів - обирається те рішення, яке має найбільше число при-хильників;

б) принцип диктатора - за основу беруть дум-ку однієї особи групи (цей принцип прита-манний для військових організацій, а та-кож під час прийняття рішень у надзви-чайних обставинах);

в) принцип Курно - використовується тоді, коли немає коаліції, тобто пропонується число рішень, яке дорівнює числу екс-пертів. У цьому випадку необхідно знайти таке рішення, яке б відповідало вимозі індивідуальної раціональності без уражен-ня інтересів кожного окремо;

г) принцип Паретто - використовується для прийняття рішення, коли експерти утво-рюють єдине ціле, одну коаліцію. В цьому випадку оптимальним буде таке рішення, яке не вигідно міняти одразу всім членам групи, оскільки їх об'єднує це рішення в досягненні загальної мети;

д) принцип Еджворта - використовується в тому випадку, якщо група складається з кількох коаліцій, кожній не вигідно міня-ти своє рішення. Знаючи переваги коаліції, можна прийняти оптимальне рішення, не завдаючи шкоди один одному. Умови ефективності управлінських рішень Проблема вибору керівником альтернативи — най-важливіша проблема в сучасному менеджменті. Але не менш важливо прийняти ефективне рішення.

Рішення вважається ефективним, якщо воно відповідає вимогам, які виходять із ситуації та мети організації.

Література

Акулов В., Рудаков М. Особенности принятия решений субъектом
стратегического менеджмента // Проблемы теории и практики управления. -
1999.-№3.-С.88-90.

Джерард Ван Шаик. Как подготовить менеджера XXI века. Доклад на международной научной конференции "Наука управления на пороге XXI века". Москва, 1998.

Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика. - С.-Пб.: Издательство
"Питер", 1999. - 560 с. - (Серия "Теория и практика менеджмента").

Дружинин Е. Менеджер-инноватор: от идеи к ее реализации.

Друкер П. Задачи менеджмента в XXI веке. Спб.:

Йеннер Т. Создание и реализация потенциала успеха как ключевая
задача стратегического менеджмента // Проблемы теории и практики
управления. - 1999. - №2. - С.83-88.

Кошкин Л.И. Менеджмент на промышленном предприятии. 2000. Электронная версия, "Эколайн", 2000. -

Культура мышления.// Стаття з інтернет-сайту OVSEM.COM. Адреса посилання -

Лозниця В.С. Психологія менеджменту. – К:ТОВ “УВПК “ЕксОб” ”, 2000.

Немцов В.Д., Довгань Л.Є. Менеджмент організацій. К: ТОВ”УВПК „ЕксОб””, 2000. - 392с.

Підприємництво: стратегія, організація, ефективність.//Під ред. С.Ф.Покропивного, К:КНЕУ, 1998,

Репьев А.П. Использование творчества при проведении реинжиниринга бизнес-процессов.

Репьев А.П. Рекламное мышление.

Трофимов В.В. МЕНЕДЖМЕНТ XXI ВЕКА?. М:МАИ, 2000.//Электронная версия статьи -

Управление персоналом Под ред. Т.Ю.Базарова. . М. 2001

Чоудхари С. Менеджмент XXI века. М:Издательство: 2003. -448 стр.

Шершньова З.Е., Оборська С.В. Стратегічне управління. К:КНЕУ – 1999