до монополізації ринку визначеного товару;
обмеження прав суб'єктів господарювання на придбання і реалізацію товарів;
встановлення заборон чи обмежень у відношенні окремих суб'єктів господарювання чи групи суб'єктів господарювання.
Вищевказані дії порушують загальну гарантію підприємців, встановлену в статті 12 Закону України «Про підприємництво»: «Держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності , рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних і інших ресурсів». Виходячи з цього положення, органи державної влади не вправі надавати ні однієї з конкуруючих сторін додаткової переваги, підтримку або, навпроти, обмежувати кого-небудь з них по будь-яких аспектах їхньої діяльності.
Виходячи зі змісту Закону України “Про обмеження монополізму” за порушення антимонопольного законодавства можливе застосування мір адміністративної, цивільно-правової відповідальності, а також двох специфічних санкцій у виді штрафів, що накладаються Антимонопольним комітетом, і примусового розділу монопольних утворень.
Штрафи накладаються на суб'єктів господарювання – юридичних осіб за чотири види порушень антимонопольного законодавства різного характеру:
здійснення дій, передбачених статтями 4 – 6 Закону України “Про обмеження монополізму ...” , тобто діянь, які кваліфіковані даним законом як правопорушення;
неналежне виконання (відхилення від виконання чи несвоєчасне виконання) рішень Антимонопольного комітету України і його територіальних відділень про припинення порушень антимонопольного законодавства, відновленні первісного стану чи зміні угод, що суперечать Закону. На відміну від першої групи правопорушень накладенню штрафу в другому випадку передує застосування примусових мір Антимонопольним комітетом і його територіальними відділеннями, при нерезультативності яких і застосовується міра відповідальності – штраф;
порушення правил економічної концентрації суб'єктів господарювання;
непредставлення, несвоєчасне представлення або представлення свідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету.
Розміри штрафів диференційовані. По першій, другій і третій підставі штрафи стягуються в розмірі до 5% виторгу підприємця від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, у якому накладається штраф. Якщо обчислення виторгу підприємця неможливо чи виторг відсутній, зазначені штрафи накладаються в розмірі до десяти тисяч не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. По четвертій підставі штраф накладається в розмірі до половини відсотка виторгу підприємця. Якщо обчислення виторгу підприємця неможливо або виторг відсутній, зазначені штрафи накладаються в розмірі до двохсот неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. У випадку якщо підприємець працював менш 1 року, штрафи обчислюються від виторгу підприємця за час, що передує порушенню.
Згідно ст. 20 Закону України “Про обмеження монополізму …” посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування і органів адміністративно-господарського керування і контролю, керівники підприємств, а також громадяни, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, несуть адміністративну відповідальність за порушення антимонопольного законодавства відповідно до діючого законодавства.
Адміністративна відповідальність за такі порушення передбачена статтями 1661-1664 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зловживання монопольним положенням на ринку і неправомірні угоди між підприємцями тягнуть накладення штрафів на керівників (розпорядників кредитів) підприємств (об'єднань, господарчих товариств і т.п.) у розмірі до 15 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, а на осіб, що займаються підприємницькою діяльністю – до 30 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. Дискримінація підприємців органами влади і управління тягне накладення штрафу в розмірі до 15 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. Порушення порядку представлення інформації Антимонопольному комітету України та його територіальних відділень тягне накладення штрафу на посадових осіб і керівників у розмірі до 7 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, а на осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, - до 20 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян; відхилення від виконання рішень Комітету і його територіальних відділень або несвоєчасне виконання їхніх рішень – спричиняє накладення штрафу на посадових осіб і керівників у розмірі до 6 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, а на осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, - до 16 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.
Специфічною санкцією за порушення антимонопольного законодавства є примусовий розділ монопольних утворень. У відповідності зі статтею 16 Закону України “Про обмеження монополізму” він можливий при зловживанні суб'єктами господарювання монопольним положенням на ринку, оформляється постановою Антимонопольного комітету України і його територіального відділення.
Діючі в даний час в Україні правові міри захисту і відповідальності не здатні належним чином зробити захисний і превентивний вплив. Необхідно удосконалювання санкцій у двох основних напрямках:
розвиток системи правових засобів захисту і відповідальності в сфері антимонопольного законодавства;
удосконалювання правової процедури їх застосування.
Таким чином, визначальним документом, що забезпечує захист конкуренції і обмеження монополізму, є Конституція України як Основний Закон держави. Підзаконними актами є Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” від 05.07.95 року, Закон України «Про підприємництво» від 16.04.92 року, Кодекс України про адміністративні правопорушення від 05.04.95 року.
Основним державним органом, що стежить за додержанням антимонопольного законодавства і захистом конкуренції, є Антимонопольний комітет України.
Висновки
Розглянута в роботі тема функціонування фірми на ринку досконалої конкуренції дозволяє зробити наступні висновки:
Максимізація прибутку в короткостроковому періоді конкурентною фірмою може бути досліджена, використовуючи принцип зіставлення валового доходу з валовими витратами чи принцип зіставлення граничного доходу з граничними витратами. Фірма буде максимізувати прибутки, виробляючи такий обсяг продукції, при якому валовий доход перевищує валові витрати на найбільшу величину. Збитки будуть мінімізовані шляхом виробництва, при якому перевищення валових витрат над валовим доходом є мінімальним і менше, ніж величина сукупних постійні витрати.
За умови, що ціна перевищує мінімум середніх змінних витрат, конкурентна фірма буде максимізувати прибутки чи мінімізувати збитки в короткостроковому періоді, виробляючи такий обсяг