Контрольна робота з основ менеджменту.

План.

1.Основні категорії менеджменту і їх сутність.

Менеджмент – молода і цікава дисципліна, що зовсім недавно прийшла в нашу країну з Заходу майже одночасно з переходом до ринкової економіки. На початку і середині дев'яностих років цей термін прищепився і став настільки популярний, що "менеджерами" і "менеджментом" стали називати чи ледве не всі й усіх, хто має хоча б непрямий зв'язок з підприємницькою справою. Відповідно, комерційна наука не могла не відреагувати на таке положення справ, і випустила у світло незліченна кількість навчальних посібників, підручників і інших книг, присвячених цій науці, але на ділі лише що злегка торкаються неї. Але попит був, і всі або майже всі ці книги розкуповувалися. Одним із прикладів такого кон'юнктурного використання терміна став переклад книги Якоккі за назвою "Кар'єра менеджера". Упевнено, книгу не стали б так розкуповувати, назвися вона, як зветься в оригіналі – автобіографією.

Терміни management і manage – дуже популярні і широко використовувані англійські (американські) слова, що означають відповідно керування, керівництво, дирекція, уміння, хитрість, виверт, дбайливе відношення, і керувати, завідувати, уміти, ухитритися, справлятися і т.п. Не випадково, що саме таким багатогранним словом позначається сьогодні наука керування організацією, що хазяює, адже саме останні є самими уразливими суб'єктами ринкової економіки. Ніяка державна або громадська організація не піддається такій кількості нападків, що як хазяює приватна компанія. Щодня в джунглях російської ринкової економіки гине величезне число дрібних, середніх і навіть великих утворень, що не витримує набіги хижаків – податкових органів, міліції, інших контролюючих установ, клієнтів, конкурентів і т.д. Так, звичайно ж, не можна однозначно дорікати в цьому перераховані суб'єкти, потрібно шукати причину й у самій організації. При такому пошуку стає ясно, що всі дороги ведуть у менеджмент, усі причини криються в неефективному керуванні. Тому сучасний менеджмент, щоб бути ефективним, повинний використовувати всі досягнення однойменної науки, і в буквальному значенні слів – уміти, ухитрятися, справлятися і т.п., і робити все це щодня, інакше успіх у бізнесі відвернеться від вас.

Менеджмент – ефективне керування організацією, що хазяює.

Менеджмент – дисципліна, що вивчає закономірності, функції, принципи керування, а також засобу і способи, за допомогою яких здійснюється ефективне керування організацією, що хазяює.

Менеджмент – загальна назва керівництва організації, тобто – керівник, заступники і начальники підрозділів. Відповідно, топ менеджмент – вище керівництво організації, тобто керівник і його заступники.

Керування – усвідомлена цілеспрямована діяльність людини, за допомогою якої він упорядковує і підкоряє свої інтересам елементи зовнішнього середовища – суспільство, природу, техніку. Існують наступні види керування: політичне, соціальне, господарське (менеджмент), технічне й ін.

Організація – група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальних цілей.

Зовнішнє середовище організації – це фактори, що роблять безпосередній і непрямий вплив на діяльність організації. До них відносяться економічні, політичні, соціологічні і технологічні фактори впливу. До факторів прямого впливу відносяться постачальники, профспілки, клієнти, банки й акціонери.

Внутрішнє середовище організації – це фактори організації, обумовлені і встановлювані її ресурсами – фінансовими, фізичними (матеріальними), людськими і технологічними.

Модель відкритої системи – теорія, що розглядає організацію у всій динамічності її існування, тобто в процесі її діяльності – від входження ресурсів і їхньої переробки до виходу продукції або послуг у зовнішнє середовище.

Організаційна структура – це логічні взаємини рівнів керування і функціональних областей, побудовані в такій формі, що дозволяє найбільше ефективно досягти цілей організації.

Технологія – це сполучення кваліфікованих навичок, устаткування, інфраструктури, інструментів і відповідних знань, необхідних для здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформації і людях.

Мети – це бажані результати, яких прагне досягти організація.

Задача – це запропонована робота або її частина, що повинна бути виконана заздалегідь установленим способом у заздалегідь обговорений термін.

Система керування – це взаємини, що будуються між суб'єктом керування й об'єктом керування за допомогою прямих і зворотних зв'язків.

Суб'єкт керування – це той, хто (що) керує. Це може бути як одушевлений суб'єкт (президент, менеджер, бригадир і т.п.), так і неживий (менеджмент, міністерство, адміністрація, уряд і ін.).

Об'єкт керування – це той, ким (чим) керують. Це також може бути як одушевлений об'єкт (робітник, фахівець, службовець і ін.), так і неживий (бригада, цех, завод і ін.).

Прямий зв'язок – це команда, що надходить від суб'єкта керування до об'єкта керування. Прямий зв'язок може виражатися за допомогою наказу, розпорядження, указівки, ради, наставляння, побажання і т.п. і т.д.

Зворотний зв'язок – це інформація, що надходить від об'єкта керування до суб'єкта керування, про виконання команд і стані об'єкта керування. Зворотний зв'язок може виражатися за допомогою звіту, повідомлення й ін.

Принципи керування – це керівні правила, що визначають основні вимоги до системи, структурі й організації керування. Принципи керування бувають загальні і частки.

Загальні принципи керування мають універсальний характер і поширюють своя дія на всі сфери керування і галузі економіки. Загальні принципи керування: цілеспрямованість, планомірність, стимулювання, іерархічність, дисципліна, компетентність.

Приватні принципи керування мають локальний характер і регулюють лише окремі управлінські процеси, галузі, організації і підрозділи. Кожна галузь організація самостійно виробляють власні принципи керування відповідно до сталих традицій, культурою, історично сформованими вимогами і т.п.

Планування діяльності – функція, за допомогою якої