Планування аналітичної роботи на підприємстві

Зміст

1. Планування аналітичної роботи на підприємстві

Розгалужена система аналітичної роботи в народному господарстві, промисловості та окремих підприємствах потребує відповідної організації, тобто упорядкування, налагодження координації та погодження її здійснення з метою попередження дублювання, внесення єдності в роботу окремих посадових осіб чи аналітичних органів. Під організацією аналітичної роботи розуміють систему заходів з метою вивчення господарської діяльності. Загальні методичні принципи організації аналітичної роботи включають [4,]:

організаційні форми;

планування аналітичної роботи; етапи економічного аналізу;

узагальнення та форми реалізації результатів аналізу.

Аналітична робота — складова частина творчої діяльності. Вона призначена для оцінки інформації і підготовки прийняття рішень. Складає основний зміст повсякденної роботи кожного керівника і працівника.

Аналітична робота, як процес пізнання об'єктивної реальності, здійснюється за законами діалектики, формальної логіки, із застосуванням загальнонаукових методів дослідження.

Зміст аналітичної роботи — приведення розрізнених зведень у логічно обґрунтовану систему залежностей (просторово-тимчасових, причинно-наслідкових і інших), що дозволяють дати правильну оцінку як усієї сукупності фактів, так і кожному з них окремо.

Ціль дослідження — загальна спрямованість дослідження, очікуваний кінцевий результат. Ціль дослідження вказує на характер задач дослідження і досягається за допомогою їхнього рішення.

Задачі дослідження — сукупність цільових настанов, у яких формулюються основні вимоги до аналізу і розв’язку досліджуваної проблеми.

Об'єкт дослідження — область практичної діяльності, на яку спрямований процес дослідження. Вибір об'єкта дослідження визначає границі застосування отриманих результатів.

Предмет дослідження — істотні властивості об'єкта дослідження, пізнання яких необхідно для вирішення проблеми, у межах яких об'єкт вивчається в даному конкретному дослідженні.

Тематичне дослідження — організаційна форма аналітичного спостереження за станом і розвитком середовища, у рамках якого вивчаються її елементи з метою вироблення тактичних задач для практичної діяльності.

Дослідження в повсякденній діяльності проводяться в міру нагромадження проблем. Досліджуються: актуальність, важливість, об'єктивність, перспективність. Предметом дослідження стають події і процеси, розвиток яких може вплинути на вибір форм і методів діяльності на визначеній ділянці й у визначений час.

Засоби аналітичної роботи — це закони і методи розумової діяльності, а також інші технічні засоби, на основі і за допомогою яких здійснюється обробка фактичних даних з більш високою якістю, що дозволяє витягти з неї усе, що вона може дати.

Форми аналітичної роботи — організаційні особливості здійснення аналітичної роботи, обумовлені цілями, засобами і результатами її проведення, що утворять систему аналітичного спостереження за станом і розвитком обстановки.

Процес аналітичної роботи — сукупність розумових операцій, здійснюваних у визначеній послідовності з використанням аналітичних засобів, що приводять до досягнення цілей і задач дослідження.

Технологія аналітичної роботи — одержання нового знання (вивідної інформації), що забезпечує складний процес дослідження, який має визначену логічну послідовність.

Під проведенням дослідження розуміється система взаємозалежних робочих операцій, що утворять технологічний цикл добору, групування фактів про події, явища, процеси, де кожний факт знаходить своє місце і зв'язаний з попередніми і наступними обставинами в просторово-тимчасовій і причинно-наслідковій залежності.

Узагальнення фактів, їх наукова обґрунтована систематизація дозволяють дати правильну оцінку як усієї сукупності фактів, так і кожному з них окремо.

Завдання — правовий документ, що визначає склад, права й обов'язки авторського колективу в питаннях одержання інформації на тему дослідження, консультацій з фахівцями, реалізації результатів, а також мети і задачі, об'єкт і предмет, інформаційну базу, терміни і форми підготовки вихідних документів.

План — організаційний документ, що встановлює послідовність здійснення етапів дослідження, конкретизованих по виконавцях, термінах, формах підготовки вихідних документів.

Методика дослідження — організаційний документ, у якому описується система логічних і методичних правил проведення як у цілому дослідження, так і в рамках окремих його напрямків.

Постановка проблеми і її попереднє пророблення — початковий етап процесу аналітичної роботи, на якому остаточно визначаються мета, задачі, предмет, об'єкти й інформаційна база дослідження, прогнозуються головні результати, способи і форми реалізації.

Проблема дослідження — різновид питання, відповідь на яке не знаходиться в накопиченому знанні, і його пошук вимагає аналітичних дій, відмінних від інформаційного пошуку.

Умови постановки проблем [5, c. 35]:

- коли результати оперативної діяльності не відповідають бажаним цілям;

- коли раніше перевірені способи розв’язку задач не можуть бути використані або не дають належного ефекту в нових умовах;

- коли виявляються факти, що не укладаються в рамки існуючих теоретичних представлень;

- коли одна з приватних теорій аналітичної діяльності вступає в протиріччя з більш загальною теорією даної діяльності.

З'ясування проблеми дослідження — складова частина попереднього проробки проблеми, у рамках якої виявляються умови і передумови успішного проведення дослідження: обґрунтованість постановки проблеми; актуальність і здійсненність її розробки; можливість упровадження результатів у практику, а також визначеність з метою, задачами, предметом, об'єктом і границях дослідження.

Інформаційна база дослідження — складова частина попереднього пророблення проблеми, у рамках якої виявляється достатність інформаційних матеріалів, шляхи і способи її одержання, складається бібліографія по джерелах.

Аналіз зібраних матеріалів відповідно до мети і задач дослідження — це основний етап аналітичної роботи, на якому здійснюється осмислення матеріалу, вироблення нової вивідної інформації, формування пропозицій по практичному їхньому застосуванню і документуванню результатів дослідження.

Аналіз інформації — сукупність методів формування фактичних даних, що забезпечують їхню порівнянність (співставність), об'єктивну оцінку і вироблення нової вивідної інформації.

Вироблення нової інформації — це витяг змісту з усієї маси вихідних даних, відшукання причинно-наслідкових і просторово-тимчасових зв'язків і взаємозв'язків між зведеннями, що