Попередній етап: здійснюється вибір об'єкта аналізу, вивчаються матеріали попередніх аналітичних досліджень та інших перевірок, визначаються мета і напрями використання результатів аналізу, розробляються програма, календарний план та розподіляються функції серед виконавців, визначаються джерела інформації, розробляються макети аналітичних таблиць, графіків, схем і методичні вказівки до їх складання, до розрахунків впливу окремих факторів та ін.

Основний етап передбачає, збір, відбір, класифікацію джерел інформації, перевірку їх доброякісності, створення допоміжної інформації, попереднє ознайомлення з показниками, складання аналітичних таблиць та аналітичну їх обробку, розрахунок впливу факторів, визначення кола взаємодіючих факторів та встановлення причин, які зумовлюють вплив окремих факторів, їх взаємозв'язку та взаємозалежності, встановлення та обрахування резервів підвищення ефективності виробництва.

На заключному етапі дається узагальнююча оцінка діяльності узагальнюються та оформлюються результати аналізу, підраховуються зведені резерви виробництва, розробляються пропозиції щодо їх використання, видаються розпорядчі акти. По результатах аналізу проводиться обговорення їх у колективі та здійснюється контроль за виконанням вимог розпорядчих документів.

Узагальнення результатів економічного аналізу є його кінцевим результатом і оформляється у вигляді аналітичної записки чи звіту. Можна прийняти наступну структуру записки [7, c. 17]:

- спочатку характеризуються загальні показники, потім часткові — від позитивних рівнів та змін до негативних; характеристика та розмір впливу факторів:

- визначаються резерви, причини позитивних та негативних змін, резерви виробництва та шляхи їх мобілізації.

Результати аналізу реалізуються через підготовку та видачу наказів і розпоряджень, в яких містяться найменування заходів, терміни початку та закінчення їх здійснення, визначаються необхідні матеріальні та грошові ресурси, називаються виконавці, відповідальні та контролюючі службові особи чи підрозділи підприємства.

Основні етапи інформаційно-аналітичної роботи [5, c. 43].

Етап 1. Загальне знайомство з проблемою. Ознайомлення з проблемою в цілому, а також із суміжними питаннями, вивчення яких може виявитися корисним; складання загального плану роботи з вказівкою терміну виконання, виконавців і основних джерел, що приблизно можуть бути використані.

Щоб успішно справитись з завданням, дуже важливо спочатку, при загальному знайомстві з проблемою і складанні плану, діяти зі знанням справи, обдумано і розважливо.

Етап 2. Визначення використовуваних термінів і понять. Необхідно визначити і пояснити той або інший термін або поняття так, щоб це було ясно самим аналітикам, тим, хто контролює роботу аналітиків, і тим, хто користується аналітичною інформацією.

Етап 3. Збір фактів.

Етап 4. Тлумачення фактів. Так коротко можна назвати процес вивчення й обробки фактів з метою “витягнути” з них усе, що вони значать. Цей етап включає оцінку, класифікацію, аналіз і з'ясування фактів.

Етап 5. Побудова гіпотези. Робочі гіпотези, висунуті на цьому етапі, звичайно пов’язані з якими-небудь конкретними питаннями, відповідаючи на які можна перевірити самі гіпотези. Багато хто вважає побудову гіпотези найважливішим моментом будь-якого дослідження як в області природних або суспільних наук, так і в області інформаційно-аналітичної роботи. В міру вивчення даного етапу ми відкриваємо все нові корисні сторони робочої гіпотези.

Гіпотезу можна розглядати як положення. Звичайно відзначають три корисні сторони гіпотези [8, c, 35]:—

по-перше, тим самим полегшується з'ясування проблеми. Установлене положення — прекрасна підмога для пам'яті. Ми можемо мати у своєму розпорядженні значні знання, пам'ятаючи визначене наукове положення і не перевантажуючи себе окремими фактами;—

по-друге, наукове положення є основою для з'ясування окремих фактів або явищ, тому що розкриває існуючий між ними зв'язок;—

по-третє, прийнятне наукове положення завжди містить деякі моменти, що виходять за його рамки й утворять розумну і плідну підставу для передбачення нових фактів і явищ. Коротше кажучи, прийнятне положення (або теорія) допомагає мобілізувати наші знання для використання в сфері не тільки чистої, але і «прикладної науки».

Усе сказане можна підсумовувати в такий спосіб: «Немає нічого більш практичного, ніж гарна теорія».

Побудова гіпотези, узята в широкому змісті, завжди властиво будь-якій дослідницькій роботі. На самому початку дослідження, коли виробляється загальний план, ми виходимо з визначених припущень (або гіпотез) про те, які фактори, можливо, відіграють важливу роль і які майже виразно не мають відносини до справи. Аналогічними гіпотезами ми керуємося при зборі і тлумаченні фактів, формулюванні висновків і викладів.

Гіпотеза — термін, що міцно затвердився в науковій літературі.

Етап 6. Висновки. На цьому етапі виробляються дослідження, необхідні для доказу або спростування робочих гіпотез, висунутих на етапі 5, і формулюються остаточні висновки, що є основою майже будь-якого інформаційного документа.

Етап 7. Виклад. Складання документа, що завершує роботу. Укладач інформаційного документа повинен не тільки ясно уявляти собі те, про що він пише, але і уміти виразити свої думки в ясній формі.

Необхідно вказувати ступінь вірогідності кожного твердження. Доповідь про результати аналізу, імовірно, повинний містити таблиці і діаграми.

Описані етапи методу наукового дослідження стосовно до інформаційної роботи досить подібні з тими етапами, на які звичайно поділяють свою роботу аналітики.

Основні розходження між ними полягають у наступному:

1. Оцінка необхідна для інформаційної роботи, що має справу в основному з неперевіреними первинними даними.

2. Термін «побудова гіпотези» особливо широко вживається в науковій літературі.

Тому краще виходити з визнання відзначених розходжень і не намагатися штучно втискувати два зовсім не схожих переліки етапів дослідницької роботи в єдині рамки.

Робота, пророблена на кожному етапі, вважається попередньою, і можуть бути внесені зміни в залежності від нових даних, отриманих у міру продовження дослідження на наступних етапах. Наприклад, збір фактів не можна провести відразу і закінчити