Ергономічні параметри характеризують продукцію з погляду її відповідності властивостям людського організму (гігієнічному, антропометричному, фізіологічному і психологічним) при використанні цієї продукції.

Екологічні параметри, і параметри надійності (безпеки) характеризують норми і правила, по яких для конкретного ринку Встановлені обов'язкові вимоги міжнародних і національних стандартів, технічних регламентів і норм законодавства.

Оцінка конкурентноздатності виробу по матеріальних факторах багато в чому подібна з аналізом конкурентноздатності по цінових параметрах. Однак, варто мати на увазі, що значення тих або інших матеріальних параметрів у формуванні сумарного корисного ефекту може сильно варіюватися. Тому необхідно установити ієрархію усередині переліку споживчих параметрів, виділивши на перший план ті з них, що мають найбільшу значимість для споживача.

Основним підходом до оцінки матеріальних факторів служить кількісний підхід до визначення важливості того або іншого фактора для споживача і порівняльна оцінка наявності даного параметра в товарі і товарі конкурента. Розрахунок відбувається по методу розміщення вагових коефіцієнтів для аналізу важливості фактора і методом кількісного порівняння по шкалі відносин наявності даного параметра в товарі.

Визначення ваги параметра — непроста задача. Її рішення доцільне доручити сформованій групі експертів, що розташовують надійною ринковою інформацією або провести якісні дослідження.

Аналіз буде неповним, якщо не розглянути за аналогічною схемою нематеріальні фактори товару, що включають наступні параметри: естетичні; класифікаційні; іміджеві, інноваційні; параметри інформаційного захисту.

Естетичні параметри характеризують зовнішні властивості — раціональність форм, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання продукції, тобто її товарний вид. Вони моделюють сприйняття продукції, відображають її зовнішні властивості, що для споживача часто є важливими. Тому набір естетичних параметрів і їхнє ранжирування по ступені значимості може бути різним для різних споживачів.

Класифікаційні параметри характеризують властивості продукції, що регламентуються обов'язковими нормами, стандартами і законодавством на ринку, де цю продукцію передбачається продавати, Вони показують приналежність продукції до визначеного класу і використовуються при оцінці конкурентноздатності тільки на етапі вибору області застосування цієї продукції і товарів-конкурентів; одночасно вони служать базою для наступного аналізу, і в подальших розрахунках не використовуються. Іміджеві — характеризують структуру і цінність торговельної марки товару, структуру і тимчасові характеристики рекламної активності, а також рівень торговельної мотивації. Інноваційні — характеризують рівень інновацій і рівень новизни товару, його технічну новизну і концептуальну активність на ринку.

Параметри інформаційного захисту характеризують рівень захищеності товару від підробки різними коштами захисту, методи збереження авторських прав і наявність нормативних параметрів інформаційного захисту, висунутих ринком. До числа таких параметрів, зокрема, відноситься параметр патентної чистоти, що відображає ступінь втілення в продукції технічних рішень, що не підпадають під дії патентів, виданих у країнах передбачуваного продажу.

Коли ринок заповнений різноманітними товарами, у тому числі зі схожими матеріальними факторами, зростає значення нематеріальних факторів, що додають товарам особливу привабливість. Помітимо, що дана тенденція виявляється на ринках товарів не тільки масового попиту, але і виробничого призначення. Визначення набору нематеріальних факторів товару — вихідна точка аналізу його конкурентноздатності. Далі необхідно ці фактори класифікувати і кількісно визначити. Це досить просто зробити для матеріальних факторів, кожний з яких має визначене значення, виражене в тих або інших одиницях (потужність, розмір, точність і т.п.). Складніше з нематеріальними факторами, що, не маючи, як правило, природної фізичної міри, важко піддаються безпосередній кількісній оцінці і тому вимагають вибору єдиної методологічної бази.

Для побудови математичної моделі, що вимірює нематеріальні фактори, має сенс використовувати не абсолютну оцінку виміру нематеріальних факторів, а відносну оцінку. Це зв'язано з тим, що споживачеві складно оцінювати корисний ефект від нематеріальних факторів товару без порівняння з аналогічним нематеріальним фактором товару-конкурента. Дане обмеження не впливає на одержуваний результат, а змінює структуру розрахунку загальної конкурентноздатності товару. При цьому треба враховувати, що порівняння цінових і матеріальних факторів провадиться за допомогою вищевказаних комплексних показників, а додаток до результатів порівняння цінових матеріальних факторів результату порівняння нематеріальних факторів тільки поліпшить результат загальної оцінки конкурентноздатності товару.

Розглянемо модель порівняння нематеріальних факторів за допомогою відносної оцінки.

Досить поширена оцінка нематеріальних параметрів на базі так званих органолептичних методів, побудованих на суб'єктивному сприйнятті людиною тієї або іншої властивості об'єкта і вираженні результатів сприйняття в цифровій формі. Цей метод називають кваліметричним, тому що він заснований на порівнянні різних властивостей виробу. На основі узагальнення висловлених думок будується загальна оцінка нематеріального атрибута. За допомогою формування нематеріальних атрибутів і проведення кількісного опитування серед потенційних споживачів можна найбільше точно установити величину конкурентноздатності товару.

Для проведення опитування потенційних споживачів товару, необхідно вибрати гідний зразок для порівняння. Вибір зразка — один з найбільш відповідальних моментів аналізу конкурентноздатності. Помилка може привести до перекручування результатів аналізу.

Прийнятий за порівняння зразок виступає як матеріалізовані вимоги, яким повинна задовольняти продукція, що претендує на ту або іншу частину попиту на ринку. Зразок моделює потреба і дозволяє порівнювати його параметри з параметрами продукції, що підлягає оцінці. Щоб він найбільшою мірою відображав вимоги споживачів, при його виборі необхідно керуватися наступними основними критеріями: зразок і аналізована продукція повинні належати до одного класу по функціональному призначенню, типові енергетичної установки й умовам експлуатації, а також орієнтуватися на одну групу споживачів. Причому систему класифікації повинні диктувати не конструкція продукції і її параметри, а потреба, моделіруєма через параметри зразка. Аналізована продукція при цьому автоматично орієнтується на споживача, що купує зразок. При порівнянні аналізованої продукції з кращим по нецінових характеристиках товаром як зразок повинне бути обране найбільш представницьким для даного ринку виріб, у найбільшій мері