Четверта ознака. — індивідуальний. Ця ознака формується потребою в самоствердженні, визнанні статусу. Задовольняється набором атрибутів, формованих естетичні і іміджеві параметрами і передається споживачеві як індивідуальність продукту, унікальність марки, що належить їй стильність і естетизм, мода.

П'ята ознака — стиль життя, показує найвищий по класифікації вид потреби в самоствердженні, саморозвитку і самореалізації. Задовольняється тільки через іміджеві і естетичні атрибути товарів і взаємодіє зі споживачем як образ приналежності до визначеного стилю життя.

У такий спосіб виділивши атрибути і позначивши свій товар з декількома порівнюваними товарами, розробивши запитальник так, щоб він формував однакові атрибути у всіх зразках, можна приступати безпосередньо до опитування. Результати опитування необхідно заносити в таблицю, що виражає карту властивостей стосовно перерахованим вище ознак класифікації потреб.

Атрибути |

Параметри | Уро-вень зна-чимо-сти | Фізіологічні потреби | Потребність у самозбері-ганні | Соціальні потребності | Потребність в повазі | Потреб-ність у самостверджен-ні

| призначення | 9 | ---------------- | ----------------

| Екологічні | 2 | ---------------- | -----------------

надійності | надійності | 6 | ---------------- | ----------------

зручності | ергонометрічні | 5 | ---------------- | ----------------

естетичні | естетичні | 5 | ---------------- | ---------------- | ---------------- | ----------------

информа-ционные

| кваліфікаційні — | | ---------------- | ---------------- | ---------------- | ---------------- | ----------------

інноваційні | 7 | ---------------- | ---------------- | ---------------- | ---------------- | ----------------

Інформацій-ного захисту | 1 | ---------------- | ---------------- | ---------------- | ---------------- | ----------------

имидже-вые | іміджеві | 4 | ---------------- | ---------------- | ---------------- | ---------------- | ----------------

Для реального прорахунку необхідно проставити вагу кожного параметра в залежності від виду товару в товарній групі по шкалі відносин. На перетинанні рядків і стовпців сконцентрується рівень наявності даного атрибута в даному товарі. Результат дає середньозважену оцінку корисності кожного параметра, включеного в атрибут. Різним тоном виділені найбільші скупчення оцінок наявності параметрів товару для задоволення тих або інших потреб.

Провівши опитування на прикладі порівняння двох товарів одержимо двох таблиць з цифровими значеннями, помноживши на рівень значимості і суміровати значення по рядках і стовпцям одержимо значення загального корисного ефекту від застосування даного товару. Порівнюючи значення загального корисного ефекту двох товарів і з огляду на цінові фактори можна визначити загальну оцінку конкурентноздатності. Очевидно, що конкурентноздатність товару не є постійною величиною протягом усього періоду його використання. З розвитком науково-технічного прогресу, зміною структури попиту на ринку з'являються однотипні вироби, що забезпечують більш високий ефект при менших витратах. Підприємства працюють над удосконалюванням вже існуючих зразків виробів і організації їхнього технічного обслуговування, надають покупцям нові види послуг, що дозволяють домогтися скорочення витрат по експлуатації і підвищення її ефективності. Міняються і ринкові умови. Тому для аналізу динаміки конкурентноздатності необхідно використовувати індекс, що представляє собою відношення показника конкурентноздатності виробу в розглянутому році до аналогічного показника базового періоду.

У зв'язку з цим виникає задача додати товарові вже на стадії його створення необхідний рівень конкурентноздатності на перспективу. Чим більше планований період розробки нової продукції і чим довше намічається збувати неї на ринку, тим вище повинна бути початкова конкурентноздатність і, отже, досконаліше і перспективніше зразок, обираний за базу оцінки. Тому в період розробки виробу в технічні завдання важливо включати такі прогнозні показники і такий рівень технічної досконалості, що забезпечать упевнений збут у майбутньому, сповільнюючи старіння закладених нововведень.

Головною причиною швидкого старіння товару є скорочення під впливом науково-технічного прогресу його життєвого циклу, облік якого дозволяє оцінювати конкурентноздатність товару в динаміку, що особливо важливо при розробці принципово нових товарів.

Якщо передбачається почати розробку того або іншого експортного товару, необхідно насамперед з'ясувати, у якій стадії ЖЦ знаходяться його аналоги, уже представлені на ринку. Включаючи в розробку товару з оглядкою на аналог, що вступив у стадію зрілості, ви ризикуєте виявитися на ринку в той момент, коли почнеться стадія старіння. Щоб досягти стабільності в продажах, розробку нового товару доцільно починати ще до того моменту, коли попередній товар вступає в стадію зрілості. У противному випадку буде безповоротно упущений час і знижений потенціал конкурентноздатності.

Не менш серйозною помилкою є ігнорування життєвого циклу товару при розробці стратегії відновлення асортименту підприємства. Не можна допускати, щоб обсяги продажів, випливаючи геометрії кривій ЖЦТ, значно знижувалися.

Необхідно підтримувати обсяг продажів на визначеному досить стабільному рівні всього асортиментного ряду. Для цього варто забезпечити впровадження нового товару, розробленого до настання старіння вихідного товару або ж обновляти і позіціонувати наявні товари відповідно до обґрунтованої маркетингової політики і потреб споживачів.

2. Розрахунок конкурентноздатності ринку типочрафічних послуг.

2.1. Розрахунок конкурентоспроможності

Оцінка витрат.

Попит, як правило, визначає максимальну ціну, що фірма може запросити за свій товар. Ну а мінімальна ціна визначається витратами фірми. Компанія прагне призначити на товар таку ціну, щоб вона цілком покривала усі витрати по його виробництву, розподілові і збутові, включаючи справедливу норму прибутку за прикладені зусилля і ризик.

Види витрат

Витрати фірми бувають двох видів - постійні і перемінні.

Постійні витрати (відомі також за назвою «накладні витрати») - це витрати, що залишаються незмінними. Постійні витрати присутні завжди, незалежно від рівня виробництва.

Перемінні витрати міняються в прямої залежності від рівня виробництва.

У розрахунку на одиницю продукції ці витрати звичайно залишаються незмінними. А перемінними їх називають тому,