х — обсяг виробництва, нат. од.

Прямі - це витрати, які можуть бути віднесені безпо-середньо до певного об'єкта витрат економічно можли-вим шляхом. Непрямі витрати не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом.

Одноелементні витрати складаються з одного елемен-ту витрат, комплексні - з кількох економічних елементів.

Продуктивні витрати - це витрати, що передбачені технологією і організацією виробництва. Непродук-тивні-не обов'язкові витрати, що виникають в резуль-таті певних недоліків організації виробництва, пору-шення технології тощо.

Задачами аналізу витрат операційної діяльності є:

загальна оцінка виконання планових завдань по витратах на виробництво і збут продукції і зміни їх рівня відносно попередніх звітних періодів;

виявлення і визначення факторів зміни рівня ви-трат, пошук резервів їх подальшого зменшення;

визначення і аналіз непродуктивних витрат, при-чин їх виникнення;

забезпечення центрів відповідальності по витратах необхідною інформацією для оперативного управлін-ня витратами.

В процесі аналізу здійснюється:

загальний аналіз витрат операційної діяльності;

загальний аналіз собівартості продукції;

аналіз прямих матеріальних витрат;

аналіз витрат на оплату праці;

аналіз комплексних статей витрат;

аналіз непродуктивних витрат;

аналіз витрат на виробництво і збут найважливі-ших видів продукції;

аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції.

Аналіз загальної суми витрат на виробництво і збут продукції

Аналіз витрат на виробництво і збут продукції почи-нають із загального аналізу їх суми. Аналіз полягає у вивченні структури планових і фактичних витрат, у по-рівнянні цих значень, а також значень, що характеризу-ють структуру витрат за попередній звітний період. Та-кий аналіз дозволяє визначити напрямки подальших досліджень, звернути першочергову увагу на тих витра-тах, питома вага яких збільшилась. Порівняння абсолют-них сум планових і фактичних витрат з даними за попе-редній період не дозволяє зробити вірних висновків без урахування зміни обсягу виробництва. Таке порівняння можливе після розподілу комплексних статей витрат на постійні і змінні і перерахунку останніх і прямих змінних витрат на фактичний обсяг виробництва.

В процесі аналізу доцільно здійснити аналіз понаднор-мативних виробничих витрат, які включаються до скла-ду собівартості реалізованої продукції, в процесі якого з'я-совуються причини їх виникнення і резерви зниження.

Значну увагу треба приділити аналізу втрат від бра-ку. До втрат від браку відносяться втрати матеріалів, трудових витрат і коштів, що виникають у результаті порушення технологічної дисципліни і відсутності належ-ного контролю на проміжних етапах технологічного циклу. Ліквідація втрат від браку є істотним резервом зниження собівартості продукції.

Аналіз втрат від браку починається з зіставлення за-гальних даних про брак за звітний і попередній періо-ди. При цьому обчислюються показники втрат від бра-ку на гривню товарної продукції й у відсотках до вит-рат на виробництво товарної продукції. Встановлюють-ся втрати на брак усього, у тому числі по остаточному й поправному браку.

Втрати від браку залежать не тільки від величини витрат на брак, але і від того, якою мірою вони відшко-довуються за рахунок винуватців. З цією метою уста-новлюються відшкодовані втрати усього, у тому числі вартість браку за ціною можливого використання, суми, утримані з винуватців браку.

Заключним етапом аналізу втрат від браку є вивчен-ня причин, що його породили, і розробка заходів щодо скорочення і ліквідації цих причин, посилення контро-лю за дотриманням технології, якістю матеріалів, що над-ходять, поліпшення підготовки кадрів, а також роботи ремонтних служб.

Аналіз прямих матеріальних витрат

Величина прямих матеріальних витрат залежить від обсягу продукції, її структури, питомих витрат сирови-ни, матеріалів, палива і енергії і цін на матеріальні ре-сурси. Розрахунок впливу цих факторів на сумарні ма-теріальні витрати здійснюється з використанням мето-ду ланцюгових підстановок. Послідовність підстановок наведена в табл. 3.1.[25,c.149]

Таблиця 3.1

Послідовність підстановок в факторній моделі аналізу прямих матеріальних витрат

Підстановка | Обсяг продукції | Структура продукції | Питомі витра-ти матеріаль-них ресурсів | Ціна матеріальних ресурсів

1 | 2 | 3 | 4 | 5

1 | план | план | план | план

2 | факт | план | план | план

3 | факт | факт | план | план

4 | факт | факт | факт | план

5 | факт | факт | факт | факт

Вплив зміни обсягу виробництва на рівень матері-альних витрат (ВМВ) визначається за формулою:

вплив зміни структури продукції (ВМСТР):

вплив зміни питомих витрат матеріальних ресурсів (ВМПВ):

вплив цінового фактору (ВМц):

де ВіФ, ВіПЛ – фактичний, плановий обсяг виробництва і-го виду продукції, нат. од.;

B’I - фактичний випуск продукції при плановій структурі, нат. од.;

ПФіjФ, ПФіjПЛ - фактичні, планові питомі витрати j-го виду ресурсу на виробництво i-го виду продукції, нат. од.;

ЦіjФ, ЦіjПЛ - фактична, планова ціна j-го виду ресурсу.

Якщо аналізується використання матеріальних ви-трат по окремих видах продукції, то застосовується на-ступна факторна модель:

MB = B х ПВi х Ці,

де MB — прямі матеріальні витрати на виробництво продукції;

В — обсяг виробництва продукції;

ПВі — питомі витрати і-го виду матеріального ре-сурсу;

Ці — ціна і-го виду матеріального ресурсу.

Аналіз комплексних статей витрат

До комплексних статей витрат належать витрати на утримання і експлуатацію устаткування, загальновиробничі, адміністративні витрати, витрати на збут. Ці витрати містять декілька економічних елементів. Комп-лексні статті витрат мають переважно постійну части-ну, але в цих статтях є і змінна частина, яка залежить від обсягу виробництва. Для розподілу витрат на змінні і постійні використовується ряд методів: метод вищої і нижчої точки обсягу виробництва за період, що роз-глядається; метод статистичної побудови кошторисно-го рівняння, графічний метод і ін.

Для розподілення витрат на постійну і змінну части-ни за методом вищої і нижчої точки здійснюються такі розрахунки:

серед даних про обсяг виробництва і витрати за період, що розглядається, вибираються максимальні і мінімальні значення відповідно обсягу і витрат;

знаходиться різниця в обсягу