не відомих видів товарів, методів організації виробництва, збуту товарів і т.д.
Для реалізації наступальної інноваційної стратегії необхідно:—
керівникам підприємства мати інноваційне мислення;
мати персонал творчого складу і високої кваліфікації;
гарне знання ринку і маркетингових методів;—
мати можливість розподілу ризику;—
обґрунтовано вибрати ефективну інновацію;—
скласти план і провести великого організаторського роботу з упровадження нововведення.
Наступальна інноваційна стратегія має кілька різновидів, серед яких можна виділити три основні.
1. Стратегія досягнення переваг по витратах за рахунок більш дешевого виробництва і збуту продукції. Масове виробництво дозволяє мінімізувати постійні витрати і встановлювати низькі ціни.
2. Стратегія орієнтації на нові ринки — найбільш ризикована і дорога; припускає розробку нових товарів і освоєння нових ринків одночасно, що дозволяє знизити залежність підприємства від одного продукту чи асортиментної групи і виявити найбільш ефективну сферу діяльності.
3. Стратегія орієнтації на конкретний сегмент ринку досягається через низькі чи ціни унікальне припущення шляхом контролю витрат і концентрації зусиль на декількох товарах, .призначених для особливих груп споживачів. Унікальність товару досягається за рахунок підвищення його якостей і специфічних споживчих властивостей.
Любою інноваційний проект зв'язаний з визначеним ступенем ризику, що обумовлюється:
неготовністю ринку відразу сприйняти нововведення;
технічною чи технологічною недоробкою нового товару;
практичною неефективністю;
неповною реалізацією у встановлений термін;
великою невизначеністю результатів прийнятої стратегії й інших причин.
Вибір конкретної стратегії інновації здійснюється з обліком внутріфірмових і зовнішніх умов функціонування підприємства, виходячи із системи взаємозалежних критеріїв.
4 Задача
Еластичність попиту від ціни на продукцію підприємства складає 1,75. Визначити наслідку зниження ціни на 100 кр/шт. Якщо до цього зниження обсяг реалізації складав 10 000 за ціною 17,5 тис. кр. кр/шт. а загальні витрати дорівнювали 100 000 000 кр. (у тому числі постійні - 20 млн. крб) на весь обсяг виробництва.
З зм = 100 млн. – 20 млн. = 80 млн. кр.
З зм на 1 = 80 млн. : 10 тис. = 8 тис. кр./шт.
Прибуток = 10 000*17,5 тис. – 100 млн. = 75 млн. кр.
Формула еластичності попиту по ціні має такий вигляд:
х = 10153 шт.
При зниженні ціни на 100 крб./шт., обсяг реалізації збільшиться до 10153 шт., значить на 153 шт.
Взаг = Впост + Взм = 20 млн. + 8 тис.*10153 = 101,224 млн. кр.
Розрахуємо прибуток:
П = 10153*17,4 тис. – 101,224 млн. = 75,438 млн. кр.
При зниженні ціни прибуток підприємства збільшиться на 438 тис. кр., тому зниження ціни є доцільним.
Список використаної літератури:
Ансофф И. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 1989.
Горемыкин В.А., Богомолов О.А. Экономическая стратегия предприятия: Учебник. – м.: «Филинъ», Рилант, 2001. – 506 с.
Карлоф Б. Деловая стратегия. – М.: Экономика, 1991.
Дикань В.Л., Иванилов А.С. Инновационная и инвестиционная политика. – Х.: ИСИО, 1996. – 225 с.
Стратегія підприємства та стратегічний менеджмент: Навч. посібник / Ю.В. Соболев, В.Л. Дикань, О.Г. Дейнека. – Х.: ТОВ «Олант», 2002. – 416 с.