Фактори виробничого мікроклімату. Температура повітря, її вплив на організм людини.

ЗМІСТ

ВСТУП

В умовах сучасного виробництва окремі приватні заходи щодо поліпшення умов праці, для попередження травматизації є неефективними. Тому їх здійснюють комплексно, створюючи в загальній системі управління виробництвом, підсистему управління безпекою праці. Таким чином, управління охороною праці це програмно-цільовий комплекс по підготовці, прийняттю і реалізації рішень (організаційно-технічних, і лікувально-профілактичних заходів), спрямованих на забезпечення безпеки, зберігання здоров'я і працездатності людини в процесі праці Об'єкт управління - це безпека праці на робочому місці, ділянці, цеху, у всій системі людина - виробництво, характеризується взаємодією людей із предметами і знаряддями праці і виробничого середовища, тобто всього виробничого мікроклімату.

ЧИННИКИ ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВИРОБНИЧИЙ МІКРОКЛІМАТ

Завданням кожного керівника є створення задовільного виробничого мікроклімату на відповідному підприємстві і надання працівникам теоретичних знань та практичних вмінь із забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці в різних сферах професійної діяльності.

При розробці нормативів електромагнітного випромінювання оптичного діапазону, шуму, умов освітлення враховувались первинні механізми взаємодії різних видів енергії з організмом на рівні клітини, тканини, цілісного організму, особливості індивідуальної чутливості організму до дії окремих факторів, а також зміни структури виробничої діяльності, які визначаються високою напругою функцій ЦНС і аналізаторів. Внаслідок досліджень розроблені норми мікроклімату для професій розумової праці, запропоновано нормативи рівней шуму, загальної вібрації з урахуванням індивідуальної чутливості, нормативи інфрачервоного і ультрафіолетового випромінювання різного спектру. Розроблені вимоги до освітлення робочих місць робітників, які виконують технологічні процеси з складними зоровими задачами, повязаними з необхідністю фіксації самосвітящих обєктів в умовах затрудненого розрізняння з фоном.

Важливою особливістю сучасних досліджень в напрямку нормування фізичних факторів є необхідність урахування впливу рівнів природних чинників, на фоні яких діють виробничі фактори тієї ж природи. Ця проблема певною мірою вирішена при нормуванні мікроклімату в залежності від пори року. Подібні дослідження проводяться при нормуванні енергії видимого випромінювання штучних джерел, при цьому враховуються параметри випромінювання Сонця в різні пори року. Як критерії для оцінки ефектів залучаються біохімічні, фізіологічні, психофізіологічні, офтальмо-ергономічні показники, а також дослідження біоритмологічної діяльності організму і т.ін.

Визначена значимість і необхідність нормування комбінованої дії фізичних факторів малої інтенсивності. В цьому напрямку проведені дослідження впливу електромагнітного поля частотою 10-40 кГц як окремо, так і в комплексі з дією інших фізичних факторів на рівні порогових інтенсивностей.

В процесі гігієнічного нормування шуму потрібно враховувати всі можливі види його шкідливого впливу на організм людини, зокрема біологічні наслідки специфічної та неспецифічної дії. До специфічних ефектів належать порушення функцій слухового аналізатора, що спричинені тривалим спазмом судин звукосприймального апарату та порушенням обмінних процесів. Неспецифічні прояви дії акустичного навантаження зумовлюються збудженням кори великого мозку та гіпоталамусу, що призводить до виснаження нервових клітин і, надалі, до погіршення пам’яті, зниження працездатності та ін. В умовах акустичного навантаження високої інтенсивності виникають головний біль, втомлення, розлади діяльності нервової та серцево-судинної систем, втрата слуху, розвиток гіпертонічної хвороби.

З гігієнічних позицій маловивченим діапазоном шуму (для житлових приміщень) є рівні шуму в діапазоні 50-60 дБА. З метою визначення впливу сумарного дозового акустичного навантаженя в умовах житла досліджували дію шуму 60, 55 та 50 дБА зі спектральними характеристиками побутових приладів і автотранспорту. В камеральних умовах виконані 4 серії експериментальних досліджень на добровольцях, які підлягали почергово дії кожного з вищезазначених рівнів шумового навантаження на фоні контрольних показників. У відповідності до загальноприйнятих методик, у 15 волонтерів віком 20-30 років визначали вплив шуму на стан нервової та серцево-судинної систем. Використані методи оцінки функцій серцево-судинної системи: пульсометрія, електрокардіографія, вимірювання артеріального тиску. При обстеженні стану ЦНС враховано: дослідження функції уваги на основі інтегральної оцінки розумової працездатності та цифрових таблиць, дослідження функції пам’яті, обсягу короткочасної цифрової зорової пам’яті.

Результати виконаних досліджень свідчать про те, що здебільшого значної різниці в реакціях людського організму на шум досліджуваних рівнів не виявляється. Встановлено, що після шумового навантаження (всіх інтенсивностей) показники кардіографії залишаються без суттєвих змін порівняно з контролем. Разом з тим виявлено достовірне зниження систолічного та діастолічного тиску під впливом шуму (особливо при 55 дБА), а також пульсу.

Дослідження функції уваги (у 3-х годинному експерименті) за допомогою цифрових таблиць свідчать про підвищення лабільності цього показника, що, очевидно, пов’язано з розвитком стомленості у частини добровольців.

Коректурні проби дають можливість оцінити рівень плато (стійкої працездатності), що триває у контрольній групі на 10-20-й (70%) або на 20-50-й хвилині озвучення (30%), після чого відмічається незначне підвищення кількості помилок та зниження числа оброблюваних знаків (при 60 дБА у 60%, при 55дБА – у 30% досліджуваних). Виявлені параметри показника майже не відрізняються від фонових значень при 55 дБА та 50 дБА.

Чіткі зміни під впливом шуму є характерними для обсягу короткочасної цифрової зорової пам’яті: звукова експозиція 60 дБА змушує досліджуваних зосереджуватись пильніше на карточках із завданням, що позначається на якості запам’ятовування, і показник зростає. Після цього спостерігається спад, що дає нижчий результат зорової пам’яті порівняно з фоновими показниками. Зміни, встановлені при дії шуму 55 та 50 дБА, є несуттєвими.

Малоінформативними виявились результати проведення хронорефлексо-метричного дослідження.

Більш показовим є метод критичної частоти злиття світлових мигів. При дослідженні цього параметру виявлено зниження лабільності зорового аналізатора: під час дії шуму 60 дБА спостерігається зниження величини показника на 20%, а після озвучення – на 40% (що на 10% нижче рівня фону).