Результати опитування добровольців за методикою “САН” (самопочуття, активність, настрій) у всіх трьох серіях досліджень виявили зниження показників активності та настрою порівняно з фоном на 50%.

ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ ТА УМОВИ ПРАЦІ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

Як низька так і підвищенна температура на робочому місці шкідливо впливає на працівників відповідних підприємств. Висока температура навколишнього середовища призводить до зневоднення організму та ряду хвороб. З цього приводу у Законі України "Про охорону праці" Глава ХІ Стаття 167. „Забезпечення працівників гарячих цехів газованою солоною водою” сказано: Власник або уповноважений ним орган забов'язаний безплатно постачати працівників гарячих цехів і виробничих ділянок газованою солоною водою. Цехи і виробничі ділянки, де організовується постачання газованою солоною водою, визначаються органами санітарного нагляду за погодженням з власником або уповноваженим ним органом.

Низька температура при виконанні робіт призводить до замерзання, простудних захворювань та інших негативних наслідків. І відповідно в цьому ж Законі України у Статті 168, що має назву „Перерви в роботі для обігрівання і відпочинку” говориться: Працівникам, що працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам та деяким іншим категоріям працівників у випадках, предбачених законодавством, надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які включаються у робочий час. Власник або уповноважений ним орган, зобов'язаний обладнувати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників. ( Стаття 168 із змінами, внесеними згідно із Законом № 871-12 від 20.03.91 )

Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вміст шкідливих речовин на робочих місцях повинні відповідати вимогам пункту 2.4 СН 4088-86 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (таблиця 1.1), СН 2152-80 "Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР (таблиця 1.2).

Таблиця 1.1. Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ВДТ

Таблиця 2.2 Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ (відповідно до СН 2152-80)

Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та/або штучної іонізації, кондиціювання повітря.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища.Факт наявності такої ситуації підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства з участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а в разі виникнення конфлікту - відповідним органом державного нагляду за охороною праці з участю представника профспілки.

ВИСНОВОК

Нормування фізичних факторів довкілля є однією з найважливіших проблем виробничого мікроклімату. До цього часу в світовій літературі не розроблені однозначні критерії оцінки оптимальних і пошкоджуючих ефектів при дії фізичних чинників на виробництві. Для більшості з них відсутні оптимальні та допустимі рівні дії.

Так, завдяки стрімкому розвитку Науково-технічної революції, у світі у виробництві щорічно з’являється триста тисяч нових сполук, які входять у наш побут, виробничі процеси, навколишнє середовище та т.ін. При цьому людина прагне виокремити з цієї маси канцерогенні сполуки та знизити їх вміст у оточуючому її середовищі до рівнів, що відповідають максимально можливим нешкідливим для неї та навколишнього середовища. На цьому фоні виникає потреба знаходження адекватних, швидких та порівняно недорогих шляхів виявлення хімічних речовин, що мають шкідливі властивості; провадження адекватних захисних заходів для нейтралізації цих сполук, що будуть враховувати природно-кліматичні та промислово-економічні властивості відповідних регіонів; постають нові проблеми розгляду підходів до нормування хімічних забрудників навколишнього середовища з точки зору медичної та виробничої екології; виникає необхідність вивчення сумарного навантаження на організм людини при роботі канцерогенних та неканцерогенних агентів навколишнього середовища і перед усім хімічних сполук, що модифікують процес канцерогенезу.

Температура повітря також є формуючим чинником охорони праці на виробництві. І забезпечення її достатнього рівня покладено на керівників відповідних підприємств.

ЛІТЕРАТУРА

1. Геврик Є.О. Охорона праці. – Львів, 2000;

2. Закон України "Про охорону праці" від 14.10.1992 р. N 2694-XII із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 15.05.1996 року N 196/96-ВР;

3. Эргономика / Под.ред. В.В. Адамчука. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999;

4. Методика визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці. – К.: ННДІОП, 1999;

5. Основи охорони праці / Під. ред. М.П. Купчика та інш. – К., 2000.