бару “Гранд” характерний значний розвиток бізнесової сфери. В найближчих адміністративних приміщеннях розташовано близько 200 офісів різних комерційних організацій, де працюють близько 8000 чоловік, рівень доходу яких становить понад 500 грн. на місяць. Це основний сегмент потенційних споживачів ресторану та бару. Близько 600 чоловік приїздять до району розташування ресторану та бару у справах бізнесу кожного дня. Якщо зважати, що близько 80% цільового сегменту споживачів зацікавлені у послугах громадського харчування, то кількість потенційних споживачів продукції та послуг ресторану та бару становить 1400 чоловік. Населення найближчих районів (радіус 2 км) становить 16 тис. чоловік. За даними досліджень, 11% населення входить до цільового сегмента споживачів ресторану та бару, 28% з них відчувають потребу в організації культурного відпочинку. Таким чином, загальний потенціал ринку споживачів ресторану та бару “Гранд” налічує близько 4766 чоловік.
Розрахунок кількості потенційних споживачів ресторану та бару “Гранд”.
Таблиця 1.
Джерело попиту | Всього | Входять до цільового ринку ресторану та бару | Потребують послуг громадського харчування
Службовці найближчих адміністративних будівель | 8000 | 800 | 630
Приїжджі в справах бізнесу | 600 | 600 | 360
Місцеве населення | 16000 | 1760 | 493
Разом | 49200 | 6320 | 4766
З огляду на те, що норматив для закладів аналогічної спеціалізації – 50 місць на 1000 потенційних споживачів, - можливості ресторану та бару “Гранд” набагато менші.
Для оцінки ефективності використання обіднього залу визначаються коефіцієнти пропускної можливості залу, оборотності та використання місць.
Коефіцієнт пропускної можливості залу обчислюється як відношення фактичної пропускної можливості до планової:
Кпм = (3.9)
(3.9) Кпм – коефіцієнт пропускної можливості;
(3.9) Пмф – фактична пропускна можливість;
(3.9) Пмп – планова пропускна можливість.
Якщо торговий зал бару на даному підприємстві працює 480 хвилин на день і час, витрачений на одного споживача складає 90 хвилин, тоді при наявності 60 місць, пропускна можливість торгівельного залу складає 320 (60*) споживачів в день. Даний бар обслуговує за день 210 осіб, і тоді коефіцієнт пропускної можливості бару дорівнює:
Кпм = = = 0.7
Якщо торговий зал ресторану на даному підприємстві працює 480 хвилин на день і час, витрачений на одного споживача складає 150 хвилин, тоді при наявності 30 місць, пропускна можливість торгового залу ресторану складає 96 (30*) споживачів в день. Даний ресторан обслуговує за день 55 осіб, і тоді коефіцієнт пропускної можливості залу ресторану дорівнює:
Кпм = = = 0.6
Як бачимо з розрахунків пропускна можливість торгового залу бару використовується на 70%, а ресторану – лише на 60%.
Коефіцієнт оборотності місць встановлюється діленням кількості обслугованих за день споживачів на число місць обіднього залу:
Ком = (3.10)
(3.10) Ком – коефіцієнт оборотності місць;
(3.10) Кос – кількість обслугованих за день споживачів;
(3.10) Чм – число місць залу.
Розрахуємо коефіцієнт оборотності місць для бару “Гранд”:
Ком = = = 3.5
Тобто на кожному місці за день було обслуговано 3.5 споживачів. Якщо середня тривалість обслуговування одного споживача 90 хвилин, то кожне місце на протязі дня, тобто за 8 годин роботи торгового залу, було зайняте всього 5.25 годин.
Обчислимо коефіцієнт оборотності місць для ресторану “Гранд”:
Ком = = = 1.8
Тобто на кожному місці за день було обслужено 1.8 споживачів. Якщо середня тривалість обслуговування одного споживача 150 хвилин, то кожне місце на протязі дня, тобто за 8 годин роботи ресторану, було зайняте всього 4.5 годин.
Коефіцієнт використання місць торгового залу бару складає 0.66 (), тобто 66% можливостей залу.
Коефіцієнт використання місць торгового залу ресторану складає 0.56 (), тобто 56% можливостей залу.
Зроблені розрахунки вказують на великі резерви в діяльності як бару, так і ресторану по ефективному використанню матеріально-технічної бази, а також збільшенню випуску власної продукції та товарообігу.
6. Конкурентне середовище ПП “Гранд”.
Конкуренцію ресторану “Гранд” та бару “Гранд” , як підприємствам громадського харчування можуть становити: ресторан “Україна”, бари “Мисливець”, “Художник”, ресторан “Біля комину”.
Рівень конкуренції з рестораном “Україна” та барами вважається низьким за таких обставин:
у ресторані “Україна” рівень цін на продукцію у 1.2 рази вищий ніж в ресторані “Гранд”, при нижчій якості продукції; інтер’єр ресторану свідчить про незадовільний стан їхньої матеріально-технічної бази; додаткових послуг громадського харчування ресторан “Україна” не надає.
бари розраховані лише на 30 + 20 місць; форма послуг – самообслуговування; якість та асортимент продукції значно поступаються тим, що склалися в ресторані “Гранд”.
Рівень конкуренції з рестораном “Біля комину” можна розцінити як більш високий. Але до конкурентних переваг ресторану та бару “Гранд” можна віднести: рівень якості продукції та обслуговування, широкий асортимент товарів, низький рівень цін (порівняно з іншими аналогічними закладами), широкий асортимент та особливості послуг, що надаються.
7. План маркетингової діяльності ПП «Гранд».
Одним з основних моментів програми маркетингу ПП «Гранд» є цінова політика. Ціновий фактор може відігравати значну роль в формуванні структури попиту на різні види продукції. Тому для проведення раціональної цінової політики, яка дозволяє впливати на споживчий попит у необхідному напрямку і за рахунок цього отримувати достатній рівень прибутку, важливо проаналізувати цінову еластичність попиту на продукцію ресторану та бару за асортиментом страв. Це і було зроблено власними силами підприємства. Результати виявилися такими. Для цільового сегмента ринку споживачів підприємства – населення, рівень доходів якого перевищує 500 грн. на місяць, на такі види продукції, як бутерброди, гарячі закуски, холодні закуски, коефіцієнт еластичності попиту залежно від ціни більший за одиницю, тобто, знижуючи ціни на цю продукцію, скажімо, на 10%, ресторан
