Ярмарок визначається Спілкою міжнародних ярмарків як міжнародна економічна виставка зразків, що відповідно до звичаїв тієї країни, на території якої вона проводиться, являє собою значний ринок товарів, діє у встановлені терміни протягом обмеженого періоду часу в тому самому місці і на який експонентам вирішується подавати зразки своєї продукції для висновку торгових угод у національному і міжнародному масштабах [54, с. 252]. Ще одне визначення: "Торговий ярмарок - короткострокове, періодично і , в основному, у тому самому місці проведений захід, у рамках якого велика кількість підприємств (експоненти) за допомогою зразків (експонатів) подають об'єктивний масштаб товарів/послуг однієї або декількох галузей, із тим щоб відвідувач-комерсант одержав ясне уявлення про їхні підприємницькі можливості, тоді як експонент за допомогою товарів, що експонуються ринеться розповсюджити інформацію про свою фірму і її продукцію й укласти прямі торгові угоди".

Відповідно до класифікації ярмарків, запропонованої Міжнародним бюро ярмарків, у залежності від їхньої спеціалізації виділяють 10 типів ярмарків:

1. Сільське і лісове господарство, а також устаткування, що відноситься до цих областей;

2. Продовольчі товари, підприємства харчування, готелі і відповідне устаткування;

3. Текстиль, одяг, взуття, шкіряне виробництво і відповідне устаткування;

4. Суспільні роботи (цивільне будівництво, опоряджувальні робота) і відповідне устаткування;

5. Житло, побут і відповідне устаткування;

6. Охорона здоров'я, гігієна, техніка безпеки, охорона навколишнього середовища і відповідне устаткування;

7. Транспорт і транспортне устаткування;

8. Інформатика, засоби зв'язку, оргтехніка, книжкова справа і відповідне устаткування;

9. Спорт, відпочинок, дозвілля;

10. Торгівля і побутові послуги і відповідне устаткування.

Класифікація виставок у залежності від спеціалізації, організаційних особливостей і рівня, на якому приймається рішення про їхнє проведення, передбачає виділення таких основних їхніх типів:

1. Міжнародні галузеві виставки, тематика яких охоплює цілу галузь науки і техніки ("Хімія", "Лісопереробка", "Сільгосптехніка" і т.п.); р

2. Міжнародні спеціалізовані виставки (салони), тематика яких охоплює окремі : напрямки, підгалузі науки і техніки ("Зварювання", "Устаткування підприємств харчування", авіасалони в Бурже, Фарборо і т.п.);

3. Міжнародні виставки, проведені в рамках конгресів, конференцій, симпозіумів (наприклад, при міжнародному конгресі геологів - "Геологія"; у рамках симпозіуму кардіологів - "Кардіологія" і т.п.);

4. Національні виставки, що організуються відповідно до міжурядових угод по науково-технічному і культурному співробітництву;

5. Дні (тижні, декади) науки і техніки конкретної країни;

6. Ювілейні виставки, приурочені до річниць установлення міждержавних відношень, ювілею фірми або її діяльності на визначеному ринку і т.п.;

7. Виставки-симпозіуми, у ході який організатори забезпечують читання курсу лекцій, наукових соспілкувань, що супроводжуються демонстрацією експонатів по аналізованій проблемі;

8. Виставки каталогів окремих фірм або групи фірм. Вони потребують менше витрат і можуть бути пересувними;

9. Виставки, проведені за пропозицією окремих фірм із метою збільшення збуту на конкретному ринку.

Якщо розглядати сукупність виставок/ярмарок із погляду їхньої спеціалізації, то виділяються наступні типи:*

універсальні;*

багатогалузеві;*

галузеві;*

виставки споживчих товарів.

Тип виставки багато в чому визначає основний контингент її відвідувачів, характер аудиторії. Це повинно обов'язково враховуватися фірмою-учасницею виставки з позицій організації, її комунікативної політики і діяльності в цілому. Для того щоб зробити участь у виставці (ярмарку) більш ефективним засобом, необхідно вивчити структуру й основні етапи організації типової, достатньо значної виставки.

Процес організації виставки

Процес організації виставки являє собою складний комплекс організаційних, договірних, у деяких випадках - дипломатичних заходів. Іноді організація значної міжнародної виставки займає більш одного року. Характерною рисою сучасного етапу розвитку вітчизняної виставочної справи є різко виражена тенденція комерціалізації виставок. У переважній більшості випадків їхні організатори ставлять своєю основною ціллю одержання прибутку від проведення виставочних заходів. Різко зросла кількість виставок. Склався достатньо насичений національний ринок виставочних послуг. Зросла кількість фірм, що спеціалізуються на послугах даного роду, і загострена конкуренція між ними сприяють росту рівня професіоналізму. Проте, на жаль, ще нерідки випадки відвертих помилок, прорахунків і недоробок у процесі організації і проведення виставочних заходів. Нижче подана схема організації значної міжнародної виставки.

Малюнок 1

Її підготування і проведення включає такі основні етапи:

1. Ухвалення рішення про проведення виставки. У залежності від характеру виставки, задач, які ставляться перед нею і особливостей експонентів, рішення про її проведення може прийматися на державному рівні, на рівні конкретного міністерства й; (відомства), органа місцевого самоврядування або вищого управлінського органа значної фірми. При організації комерційної виставки важливим чинником ухвалення рішення про проведення є маркетингова проробка попиту на виставочні послуги з боку потенційних експонентів і кон'юнктури ринку виставочних послуг у цілому.

2. Офіційне оголошення про проведення виставки з : указівкою цілей, основної тематики, термінів пропонування заявок і роботи виставки і т.д.

3. Формування структури керування підготуванням і проведенням виставки.

4. Прийом заявок на участь у виставці. На значних виставках він закінчується в деяких випадках за півроку до початку роботи виставки.

5. Комплекс підготовчих організаційно-технічних заходів. Основними з них є такі міри:

5.1. Розподіляються виставочні площі між учасниками;

5.2. Фірмам-учасницям направляються копіювання з планів виставочних помешкань із чітким нанесенням плану стенда експонента;

5.3. Провадяться розрахунки за що виділяються площі і матеріальні ресурси, обмовляються розміри авансових платежів;

5.4. Розробляються транспортні інструкції (визначаються станції призначення з указівкою їхніх кодів для різноманітних типів вантажів і т.п.).

6. Монтаж експозиції. На значних міжнародних виставках він повинний закінчуватися за 24 часу до відкриття виставки.

7.