7,85 |

7,95 |

+0,1

Фонд робочого часу, ч |

20724 |

26115 |

+5391

У тому числі надурочно відпрацьований час, ч | 89,7 |

124,8 |

+35,1

Фонд робочого часу (ФРЧ) залежить від чисельності робітників (ЧР), кількості відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік (Д) і середньої тривалості робочого дня (Т):

ФРЧ = ЧР х Д х Т.

На аналізованому підприємстві фонд робочого часу збільшився на 5391 ч.

Вплив факторів на його зміну можна установити способом ланцюгової підстановки:

?ФРЧчр = (ЧР2003 – ЧР2002) хД2003 х П2003 = (15 – 12) х 219 х 7,95 = + 5223,75 ч;

?ФРЧд = (Д2003 – Д2002) х ЧР2003 х П2003 = (219 - 220) х 15 х 7,95 = -119,25 ч;

?ФРЧт = (Т2003 – Т2002) х Д2003 х ЧР2003 = (7,95 - 7,85) х 219 х 15 = +328,5 ч.

Усього +5391 ч.

Як видно з приведених даних, наявні трудові ресурси підприємство використовує недостатньо повно. У середньому одним робітником відпрацьовано по 219 днів замість 220, у зв'язку з чим надпланові цілоднівні втрати робочого часу склали на одного робітника 1 день, а на всіх - 15 днів, чи 119,25 ч (15 х 7,95).

Однак внутризмінні втрати робочого часу знизилися: за один день вони склали 0,1 ч, а за усі відпрацьовані дні всіма робітниками – 328,5 ч.

Для виявлення причин цілоднівних і внутризмінних втрат робочого часу зіставляють дані балансу робочого часу (табл.2.13). Економіка праці / за ред. Погосяна Г. Р. - К.: Економіка,2001. – с. 61. Вони можуть бути викликані різними об'єктивними і суб'єктивними обставинами, не передбаченими планом: додатковими відпустками з дозволу адміністрації, захворюваннями робітників з тимчасовою втратою працездатності, прогулами, простоями і т. д. Зменшення втрат робочого часу з причин, що залежать від трудового колективу, є резервом збільшення виробництва продукції, що не вимагає додаткових капітальних вкладень і дозволяє швидко одержати віддачу. Стражев В. И. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности - Мн.: Выш. шк.,1999 - с. 274.

Таблиця 2.13

Аналіз використання фонду робочого часу

Показник |

На одного працівника | Відхилення від

2002 р.

2002 р. |

2003 р. |

на

одного

працівника | на всіх працівників

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Календарна кількість днів |

365 |

365 |

- |

-

У тому числі:

святкові |

9 |

9 |

- | -

вихідні дні |

52 |

52 |

- | -

вихідні суботи |

50 |

50 |

- | -

Номінальний фонд робочого часу, дні | 254 |

254

Неявки на роботу, дні |

34 |

35 |

+1 |

+15

У тому числі:

щорічні відпустки |

20 |

20 |

- |

-

відпустки по навчанню |

- |

- |

- |

-

відпустки в зв'язку з вагітністю та пологами | - |

- |

- |

-

додаткові відпустки з дозволу адміністрації | 5 |

8 |

+3 |

+45

хвороби |

9 |

7 |

-2 |

-30

прогули |

- |

- |

- |

-

простої |

- |

- |

- |

-

Явочний фонд робочого часу, дні | 220 |

219 |

-1 |

-15

Тривалість робочої зміни, ч. |

8 |

8 |

- |

-

Продовження табл.2.13

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Бюджет робочого часу, ч |

1760 |

1752 |

-8 |

-120

Передсвяткові скорочені дні, ч |

9 |

9 |

- |

-

Пільговий час підліткам, ч |

- |

- |

- |

-

Внутрізмінні простої, ч |

- |

- |

- |

-

Корисний фонд робочого часу, ч |

1751 |

1743 |

-8 |

-120

Середня тривалість робочої зміни, ч |

7,85 |

7,95 |

+0,1 |

+1,5

Надурочно відпрацьований час, ч |

7,490 |

7,613 |

+0,123 |

+1,85

Непродуктивні витрати робочого часу, ч |

7,6 |

7,8 |

+0,2 |

+3,0

На аналізованому підприємстві велика частина втрат (45 х 7,95 = 357,8 ч) викликана суб'єктивними факторами: додаткові відпустки з дозволу адміністрації, що можна вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу. Недопущення їхній рівнозначне вивільненню частини працівників (357,8/ 1743 = 0,2).

Найбільш розповсюдженим показником продуктивності праці працюючих підприємства є виробіток, що визначається середнім розміром реалізації товарної продукції на одного працівника підприємства:

,

де П – середній виробіток на одного працівника, тис. грн.;

Т – розмір реалізації товарної продукції за період, тис. грн.;

n – середньорічна чисельність працівників підприємства. Економіка праці / за ред. Погосяна Г. Р. - К.: Економіка,2001. – с. 82.

Цей показник характеризує обсяг товарообігу, реалізованого на одного працюючого за визначений проміжок часу (у нашому випадку – за рік).

Оберненим показником продуктивності праці є трудомісткість, що показує кількість витрат робочого часу на виготовлення обсягу реалізованої продукції.

Таблица 2.14

Аналіз продуктивності праці персоналу ТОВ “Інком”

у 2002-2003 рр., чол.

№ п/п | Показник | Роки | Відхилення

2002 | 2003 | Абсо-лютне | Відносне, %

1. | Обсяг реалізації продукції, тис. грн. | 229,7 | 266,9 | +32,7 | +16,2

2. | Середньооблікова чисельність персоналу, чол. | 12 | 15 | +3 | +25,0

3. | Виробіток на одного працівника, тис. грн. (в діючих цінах) (продуктивність праці) | 19,1 | 17,8 | -1,3 | -6,8

4. | Трудомісткість (1/продуктивність праці) | 0,052 | 0,056 | +0,004 | +7,7

Аналізуючи дані таблиці 2.14, можна сказати про зниження продуктивності праці ТОВ “Інком”: якщо в 2002 році вона склала 19,1 тис грн., то у 2003 році знизилася на 1,3 тис. грн., що в порівнянні з 2002 роком дало зниження цього показника до 17,8 тис. грн.

Відповідно трудомісткість підприємства зросла з 0,052 до 0,056 людино-років, тобто спостерігається погіршення раціонального використання персоналу (на 7,7%).

Таким чином, можна зробити висновок про деяке погіршення використання трудових ресурсів на аналізованому підприємстві.

Разом з показником "продуктивність праці" для характеристики праці працюючих використовується такий термін, як "ефективність праці".

Ефективність праці є більш широким поняттям, що враховує не тільки кількісні результати діяльності підприємства (обсяг релізації), але і якісні досягнення: якість продукції, витрати