Шумпетер у своїй теорії економічного розвитку визначає конкуренцію як суперництво старого з новим.
В сучасній економічній науці домінуючим є структурний підхід. В якому закладено фундаментальні положення теорії чотирьох основних типів ринку: досконалої конкуренції, монополістичної конкуренції, олігополії та монополії. При цьому акцент дослідження зміщується з власне боротьби компаній між собою до аналізу структури ринку, до з’ясування властивих йому умов функціонування.
Загалом, ще в вісімнадцятому сторіччі А. Сміт та К.Маркс довели. Що жоден товаровиробник не виходить на ринок з альтруїстичними намірами, кожен з них має на меті отримати (а наразі й максимізувати) свій прибуток за рахунок здобуття переваги з боку споживачів. Чесна боротьба за найбільш вигідні умови продажу товарів на ринку. І ця боротьба є механізмом, за допомогою якого ринок виступає регулятором суспільного виробництва.
1.2. Ринок і конкуренція
Ми вже не раз використовували таку категорію як «ринок», також без сумніву можна сказати, що вона є невідривною від поняття «конкуренція», якщо не висхідною для її появи та реалізації.
Отже, ринок – це сукупність інститутів, що забезпечують взаємодію між покупцями та продавцями та сприяють обміну. В економічній літературі термін «ринок» використовують у декількох значеннях, як-то: фізичне місце для торгівлі; механізм узгодження попиту та пропозиції, формування рівноважної ціни під впливом конкуренції.
Наведене визначення доводить, що поняття «ринку» та «конкуренції» існують у діалектичному зв’язку. І розглядати їх в ізоляції неможливо, - просто в залежності від висхідної мети дослідження більшу увагу зосереджують на чомусь одному. У даній роботі ми розглядаємо явище конкуренції, а тому одразу відмітимо, що характерною рисою ринкових відносин є наявність реальної можливості вибору. А можливість вибору визначається наявністю в кожному окремо взятому випадку декількох продавців та декількох покупців, та їх самостійністю в процесі прийняття рішення.
У співвідношенні ринку та конкуренції виявляється їх різна функціональна роль у товарному господарстві: ринок виступає як регулятор суспільного виробництва через механізм конкуренції.
Конкуренція відіграла також значну роль безпосередньо у становленні структури ринку [6, c. 318]:
- було створено умови для формування товару робоча сила, утворення ринку праці і розвитку змагальності між найманими робітниками;
- було створено та насичено ринок товарів;
- виник взаємозв’язок між між суспільним поділом праці і рухом капіталу, що привело до утворення ринку капіталів;
- прагнення вижити в конкурентній боротьбі породило попит на технічні новинки і стимулювало створення ринку науково-технічної продукції. (Постійний перелив капіталів між галузями в ході конкурентної боротьби викликає до життя інноваційні процеси; до того ж механізм вільної конкуренції стимулює зниження індивідуальних затрат, заохочуючи тим самим поліпшення організації виробництва та його технічне вдосконалення).
До того ж разом з розвитком конкуренції формується і механізм регулювання суспільного виробництва через взаємодію процесів попиту та пропозиції на основі відповідного закону і закону вартості. Виробляється лише те, що приносить прибуток, обмінюються лише ті вартості, які містять додаткову вартість.
Такою є узагальнююча характеристика конкуренції як явища. Однак, це тільки один бік справи, інший же проявляється через саморегульовану ринкову економіку, тобто через вільний ринок. Саме тут проявляються сутнісні риси, форми конкуренції та методи ведення конкурентної боротьби. Поряд з економічної відособленістю та плюралізмом форм власності конкуренція є основоположним елементом господарського механізму ринкового типу. Ефективність якого проявляється через його здатність координувати незліченні окремі рішення, плани та дії, що приймаються та реалізуються у економіці незалежно одне від одного на протязі певного періоду часу.
2. Досконала і недосконала конкуренція
2.1. Поняття про структуру ринку
Взаємодія між попитом та пропозицією, тобто обмін між продавцями і покупцями (виробниками і споживачами), відбувається на ринку. Очевидно, що рішення продавців (покупців) про ціну й обсяг виробництва (закупівлі) товару будуть істотно розрізнятися для різних типів ринкових структур.
Взагалі кажучи, у залежності від цілей економічного дослідження може бути запропоновано кілька різних класифікацій типів ринкових структур. Розглянемо для початку дуже просту і найбільш важливу в економічній теорії класифікацію ринків. Ознакою, покладеною в основу цієї класифікації, є ступінь впливу окремого продавця (покупця) на ринкову ціну. Кажуть, що ринкова структура характеризується досконалою конкуренцією, якщо жоден із продавців (покупців) не здатний вплинути на ціну товару. Якщо дана умова не дотримується, то конкуренція є недосконалою.
Поняття "досконала конкуренція" відіграє особливу роль в економічній теорії. Вважається, що ринкова структура характеризується досконалою конкуренцією, якщо виконуються наступні умови [1, c. 212].
1. Існує багато покупців і продавців даного товару, причому кожний з них робить (купує) малу частку загального ринкового обсягу.
2. Товар повинен бути зовсім однорідним з погляду покупців, і всі покупці повинні бути однакові з погляду продавців. Це проста на перший погляд умова дуже рідко виконується на практиці. Навіть зовсім однакові товари можуть бути неоднорідними для покупця в силу, наприклад:
а) географічного положення місця продажу (магазин у вашому будинку й універсам у півгодини їзди);
б) умов обслуговування (вам подобається даний магазин, оскільки там увічливі продавці);
в) реклами, упакування (наприклад, у косметичній промисловості найчастіше однакові по хімічному складі речовини продаються під різними назвами і за різними цінами).
3. Відсутні вхідні бар'єри для вступу в галузь нового виробника і можливості вільного виходу з галузі. Вхідні бар'єри можуть носити дуже різний характер:
а) виключне право займатися даним видом діяльності (виробництво алкогольних напоїв, тютюну, монополія зовнішньої торгівлі); можливі й інші, юридичні, бар'єри (ліцензування експорту, державна реєстрація видів діяльності);
б) економічні переваги великого виробництва; іншими словами, витрати в даній галузі істотно знижуються зі збільшенням масштабу виробництва (чи мале виробництво попросту