Перший критерій - взаємозамінність товарів, - виражається через коефіцієнт цінової перехресної еластичності попиту на товари, що пропонуються підприємствами. Він характеризує вплив зміни ціни j-го підприємства на випуск і-го - e(q). Другий – взаємозалежність підприємств, - коефіцієнтом кількісної перехресної еластичності (через обсяг пропонуємого/купуємого товару), що характеризує вплив випуску j-го підприємства на ціну і-го – e(p). Чим вище коефіцієнт цінової перехресної еластичності попиту, тим вищою є однорідність товарі, що випускається підприємствами.

Дж. Блейн додав до моделі Чемберліна третій критерій – умови входу на ринок (Е). Цей критерій визначається відносним перевищенням дійсної ціни товару PL його конкурентної ціни, що береться рівною середнім загальним витратам тривалого періоду Pc. Звідси, Е = (PL - Pc)\ Pc. Блейн стверджував, що чим вищим є значення Е, тим привабливішим є ринок, тим більшою є вірогідність входу на ринок (табл. 1) [17, c. 358].

Таблиця 1

Класифікація товарних ринків за Чемберліном та Блейном

Тип будови

ринку | Критерії визначення ринків

Взаємозамінність товарів е(p) i j | Взаємозалежність підприємств

e(q) i j | Умови входу E

Досконала конкуренція

Монополістична конкуренція | 0< e(p) i j <

Однорідна олігополія | 0< e(q) i j < | E>0

Неоднорідна олігополія | 0< e(p) i j < | 0< e(q) i j < | E>0

Монополія | Вхід блоковано

Це дає можливість досить чітко визначити тип ринку та відповідну модель поведінки підприємства на ньому.

Однак типами ринків практичний прояв конкуренції не обмежується, оскільки на кожному з них можливо вести конкурентну боротьбу різними методами. Взагалі ж їх виділять три основних: цінова конкуренція, нецінова конкуренція та конкуренція шляхом зниження витрат.

3.3. Цінова та нецінова конкуренція, конкуренція шляхом зниження витрат

Цінова конкуренція передбачає продаж товарів чи послуг за цінами, що є дещо нижчими аніж у конкурентів, що досягається за рахунок тимчасового зменшення прибутку. Здебільшого цінова конкуренція застосовується для виштовхування з ринку слабших суперників або проникнення на вже засвоєний ринок.

Вона здійснюється багатьма способами: зниженням цін, локальними змінами цін, сезонними розпродажами, наданням більшого обсягу послуг за існуючими цінами, подовженням термінів споживчого кредиту тощо.

До нецінової конкуренції відносяться будь-які законні методи завоювання та утримання прихильності споживачів, які не пов’язані зі зниженням цін. Важлива роль при застосуванні цього методу конкурентної боротьби належить підвищенню якості продукції, надійності, строку корисного використання та розширенню асортиментного ряду. В останній час особливої важливості набувають такі параметри продукції як екологічність, безпечність, енергомісткість тощо. Однак, для сучасного споживача такий параметр продукції як її якість чи безпечність виступають як беззаперечний факт, а на перше місце виходять питання цілісного сприйняття компанії - її репутація, манера поведінки на ринку.

Конкуренція шляхом зниження витрат орієнтує підприємство на довгостроковий період функціонування. Ці переваги досягаються саме за рахунок зниження внутрішніх витрат підприємства шляхом впровадження передових технологій у виробництві та організації діяльності.

Вважається, що саме нецінова конкуренція та конкуренція шляхом зниження витрат мають стати визначальними при формуванні конкурентної довгострокової лінії поведінки підприємств на ринку, оскільки ці методи мають стимулювати внутрішній розвиток підприємства, формуючи його сильну виробничу базу та забезпечуючи стійке положення на ринку [13, c. 212].

З приводу поняття ефективної конкуренції взагалі в літературі існує багато думок. Так, наприклад, Й. Шумпетер вважає, що ефективна конкуренція можлива лише за умов динамічної економіки, коли неперервний ланцюг нововведень трансформує статичну ситуацію. «Конкуренція є ефективною, коли вона має динамічний характер та спонукає підприємця отримувати прибутки поверх норми за рахунок досягнення переваги у витратах та якості самого продукту», - так писав І. Кірцнер у своїй монографії, присвяченій проблемам співвідношення конкуренції та підприємництва. Таким чином, з точки зору теорії підприємництва конкуренція являє собою суперництво старого з новим: нові товари, нові технології, нові джерела забезпечення потреб, нові типи організації.

Звичайно, що не всі підприємства дотримуються чесної боротьби за “своє місце під сонцем” на ринку. Багато хто використовує методи недобросовісної конкуренції, про які теж варто сказати.

Загалом, під недобросовісною конкуренцією розуміють дії, пов’язані з недотриманням загальноприйнятих норм та правил [19, c. 103]:

Нажаль такі дії часто мають великий вплив на ринок, а особливо на прихильність споживачів. Тому підприємствам варто проводити постійний інформаційний моніторинг ринку, де вони функціонують, з метою запобігання проявам недобросовісної конкуренції.

Висновки

Отже, конкуренція – це процес усвідомленого суперництва між економічними агентами за найбільш вигідні умови продажу чи придбання на ринку.

Основні види конкуренції: досконала та недосконала, цінова та нецінова, загальногалузева та внутрішньогалузева, конкуренція зниження витрат.

Оскільки ми вже не раз відмічали той факт, що конкурентні дії підприємств на ринку мають дуже різноманітні наслідки та досить сильно впливають (як позитивно, так і негативно) на нескінченні економічні рішення ринкових агентів, варто було б окремо зупинитися на функціях, які конкуренція як така має виконувати в ринковій економіці. Класичні представники політичної економії не ідеалізували конкуренцію, а тому виділяли як її негативні, так і позитивні функції.

До перших належать:

До другої групи відносять:

І все було б чудово, якби конкурентні моделі в повному обсязі виконували те, заради