У випадку, коли нестача товарно-матеріальних цінностей винуватцями не відшкодована і є рішення судового органа у відмовленні позову, робиться запис по кредиту рахунка 375 "Розрахунки по відшкодуванню заподіяного збитку" і дебетові рахунка 947 "Нестачі і утрати від псування цінностей".

Взаємний залік надлишків і нестач товарів, що виникли в результаті пересортиці, як і в інших галузях, допускається як виключення, якщо пересортиця мала місце у тій самій матеріально відповідальній особи, за той самий період, по товарах того самого найменування.

Однак якщо при заліку пересортиці вартість виявленої нестачі виявиться вище вартості цінностей, виявленої в надлишку, то різниця у вартості підлягає стягненню з матеріально відповідальних осіб. Якщо ж конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестача цінностей понад норми природного збитку з віднесенням на витрати операційної діяльності.

Перевищення вартості цінностей, виявлених у надлишку, проти вартості цінностей, що виявилися в нестачі при пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і доходів операційної діяльності підприємства.

3.3. Управлінський облік товароруху

Управлінський облік товароруху повинен забезпечити оптимальний рух товарів в процесі товароруху, зменшення витрат і зростання прибутку.

Незважаючи на те, що торговельні компанії відрізняються друг від друга розмірами , структурою , продукцією якої вони торгують , усім їм приходиться мати справу в процесі діяльності з оптимізацією керування системою закупівель товару для подальшої реалізації. Чим крупніше фірма , тим серйозніше стоять перед нею проблеми проектування оптимального , тобто найкращого , ефективного потоку матеріальних цінностей . Безумовно , що з одного боку, широта асортименту , наявність прогресивних форм обслуговування , оптимальна цінова політика фірми істотно впливає на обсяг продажів торговельної компанії , а отже на фінансовий стан фірми. Але з іншого боку, тимчасове омертвляння фінансових ресурсів у процесі торгово-господарської діяльності здійснюється в товарних запасах і дебіторській заборгованості , тим самим збільшуючи ризик зменшення прибутковості торговельних операцій , у випадку , якщо товар не буде реалізований або реалізований за більший, ніж планувалося , період часу . Відповіддю на питання , що , за якою ціною й у яких кількостях варто закуповувати товар , для підтримки максимального обсягу продажів , уникаючи при цьому розривів у торговельному процесі , при відсутності необхідного товару на складі , знижуючи при цьому ризик затоварення на складі і мінімізуючи обсяг фінансування закупівель - є організація управлінського обліку та управління закупівлями і товарними запасами.

Визначення товарних груп для керування закупівлями . Класифікація АВС

Класифікація АВС ґрунтується на принципі Парето , що відбиває підтверджуваний торговельною практикою факт : прибуток від продажів приблизно 20-25 % всіх артикулів асортименту складає близько 70-80 % усього валового прибутку ( постачальника , товарної категорії або роздрібної мережі в цілому ). Відповідно до класифікації АВС весь асортимент розподіляється на три або більше рівні пріоритету ( при номенклатурі більш 3000 артикулів рекомендується 4 рівні) .Ці рівні мають наступне співвідношення (табл. 3.2):

Таблиця 3.2 – Співвідношення рівнів пріоритету асортименту товарів

Пріоритет | Сумарна частка артикулів в асортименті | Сумарна частка прибутку артикулів у валовому прибутку

А | 10% | 45%

В | 15% | 25%

С | 25% | 20%

D | 50% | 10%

Разом | 100% | 100%

Для практичного класифікування асортименту ( груп товарів , постачальників , категорій і т.д.) застосовується наступний алгоритм :

розраховується загальна кількість артикулів в асортименті .

розраховується кількість артикулів кожного пріоритету відповідно до їх сумарної частки в асортименті.

розраховується прибуток по кожному артикулу і валовому прибутку по асортименту

розраховується частка прибутку кожного артикула у валовому прибутку

дані сортуються по стовпцю з частками прибутку ( у порядку убування)

артикули розподіляються по пріоритетах відповідно до їх кількостями , тобто верхнім 10 % привласнюється пріоритет А , наступним 15% - пріоритет В и т.д.

розраховується накопичена частка прибутку кожного пріоритету.

Ціль закупівлі нового товару — не одержання прибутку, а нагромадження статистики по даному товару для подальшого управління закупівлями даного товару.

А) Закупівля пробної партії нового товару наявної товарної групи.

Визначення пробної партії закупівлі товару здійснюється виходячи із середньоденного обсягу показників по схожих товарах

Vз = V порівн.д х М,

де   V порівн.д — середньоденний обсяг продажів по товарній групі по одній позиції схожих товарів (по якості, престижеві, ціні і т.п., тобто в залежності від позиціонування на ринку);

М — період, обумовлений експертним методом, за який можна охарактеризувати поводження товару на ринку (М не більш середнього нормативного терміну збереження товарів по групі).

Б) Закупівля нового товару нової товарної групи.

Розмір пробної партії вибирається експертним методом виходячи з критеріїв, приведених у таблиці 3.3. Вибір обсягу закупівель виробляється на відрізку значень між максимальним і мінімальним значеннями закупівель.

Вибір найкращого постачальника заснований на перебуванні мінімальної ціни постачання серед усіх пропонованих цін , переведених у ДДП . У таблиці 3.4 представлений розрахунок мінімальної ціни , приведеної до ДДП з урахуванням форм оплати товару. За основу узяті 3 основні групи витрат : транспортування і навантаження – розвантаження за межами РФ , страхування , митне очищення . Для кількісного порівняння розраховуються витрати при різних умовах оплати на відповідні терміни заморожування оборотних коштів при передоплаті , і одержання