Аналіз ефективності управління трудовими ресурсами на підприємствах

План

Вступ

В діяльності підприємств важливе місце займають питання праці і її оплати: організації праці і заробітної плати, підвищення продуктивності праці і організації її нормування, бухгалтерського обліку і контролю, економічного аналізу ефективності використання праці робітників і фонду заробітної плати, удосконалення форм, систем оплати праці і інші, - комплексне дослідження й пливу яких на результати господарської діяльності підприємства в умовах ринкової економіки являється однією з важливих проблем планування ефективності його розвитку.

В цьому аспекті, актуальною задачею являється аналіз використання трудових ресурсів, основною метою якого являється вивчення показників ефективності ресурсів праці і їх впливу на результати діяльності фірми, виявлення резервів виробництва і факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства.

Кадровий потенціал підприємства відіграє провідну роль у розв'язанні науково-технічних, організаційних і економічних завдань господарювання. Неефективне використання трудових ресурсів значно знижує рівень кваліфікації і працездатності працівників, зменшує матеріаломісткість продукції, створює нерівномірність витрат, призводить до значного підвищення собівартості продукції та зниження ефективності виробництва.

Розподіл трудових ресурсів за галузями виробництва та економія їх робочого часу відіграють важливу роль в народному господарстві. Виявлення трудових резервів та залучення їх до виробництва є основою ефективного розвитку підприємства.

Слід зауважити, що з переходом до ринкової економіки аналіз трудових відносин стає вагомішим, оскільки робоча сила має вартісну оцінку і є конкурентною на ринку праці. Це розширює межі аналітичних досліджень, критеріями оптимізації трудових відносин стають не лише економічні, а й соціальні параметри. Економічні та соціальні гарантії праці, з одного боку, і жорсткі умови трудової діяльності - з другого, формують сферу глибоких аналітичних досліджень трудового потенціалу підприємства. Тому робота, присвячена аналізу використання трудового потенціалу на підприємстві, є актуальною.

Метою даної роботи являлося розкриття методики аналізу використання ефективності трудових ресурсів промислового підприємства в умовах ринку.

Виконання роботи здійснювалось шляхом вирішення наступних завдань:

- вивчення і викладення теоретичних аспектів проблеми праці і її оплати в ринкових умовах;

- узагальнення теорії і практики стану методики обліку і аналізу ефективності використання трудових ресурсів підприємств.

1. Теоретичні аспекти проблеми праці та її оплати в ринкових умовах

1.1. Поняття праці і характеру трудових відносин

Праця є основним елементом виробничого процесу. Без праці виробництво матеріальних благ не може бути здійснено. Але однієї праці для виробництва матеріальних благ недостатньо: щоб виробляти матеріальні блага, люди повинні мати машини, станки, сировину, матеріали. Тільки тоді, коли праця поєднується з засобами виробництва, виникає виробничий процес, або виробництво матеріальних благ.

Заробітна плата кожного працівника є доля національного доходу, виділена державою в його особисте користування в згідності з кількістю та якістю витраченої ним праці.

Основним та вирішальним елементом процесу праці є робітник з його вмінням та кваліфікацією, відношенням до праці, його потребами та можливостями їх задоволення.

Як відомо, люди працюють, переслідуючи різні цілі та вкладаючи в свою діяльність різний зміст. Тому дуже важливо в умовах формування ринкових відносин передбачити на підприємствах такі системи матеріального заохочування, так збудувати відношення в колективі, щоб психологічний клімат сприяв покращенню працездатності, підвищенню ефективності виробництва.

Важливо розуміти, що якщо праця перестає задовольняти потреби, людина шукає нові шляхи їх задоволення.

Трудові відносини в Україні регулюються Кодексом Законів про працю. Законодавство про працю розповсюджується на робітників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності, галузевої підпорядкованості, а також осіб, які працюють по трудовим угодам у фізичних осіб.

Трудова угода - це погодження між робітником та власником підприємства або уповноваженим органом, по якому робітник дає обов'язок виконувати роботу, обумовлену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому розкладу, а власник підприємства дає обов'язок виплачувати робітникові заробітну плату та забезпечувати необхідні умови праці. Робітник має право складати трудову угоду на одному чи одночасно на декількох підприємствах, якщо інше не передбачено законодавством. Особливою формою трудової угоди є контракт. Сфера дії контракту обумовлюється законодавством. Типова форма контракту з робітником (крім керівників підприємств державної форми власності) затверджена наказом Мінпраці України від 15.04.94 №323. [1]

Поняття праці як соціально-економічної категорії.

Постановка питання про те, які дії людини вважати працею, являється актуальною і має ні в підручниках, ні в словниках чіткої і тим більше однозначної відповіді.

Надалі, за визначенням професора Райзберга Б,А. [21] будемо виходити із положення, що праця є діяльність людини, людей, які володіють трьома основними ознаками: усвідомленням дій, еиерговитратністю, наявністю корисного, суспільно-визнанного результату:

- усвідомлення означає, що людина створила у своїй свідомості проект, модель дій, а потім вже приступила до виконання раніше відпрацьованих намірів (виходячи із цього, неусвідомлені, інстинктивні дії не являються працею - наприклад, дії бджіл);

- енерговитратність праці проявляється в тому, що на здійснення трудової діяльності витрачається додаткова фізична і розумова енергія. Інакше праця - це робота, яка вимагає відчутних зусиль, вагомих енерговитрат;

- результативність праці - праці властиві не просто результат, суспільно-корисний результат (складність застосування цього критерію - неоднозначне тлумачення терміну "суспільно визнаний результат").

Праця в економіці ринкового типу.

Хоча природа праці і її роль у розвитку суспільства в принципі не залежать від характеру соціально-економічної і суспільно-політичної системи, при переході до ринкової економіки трудові відносини, управління працею, використання праці переживають кардинальні зміни.

Фундаментальна відмінність ринкової економіки від економіки радянського періоду заключається в тому, що ринковою працею вважається будь-яка цілеспрямована діяльність людини незалежно від області застосування результату цих витрат, форми і