Самоменеджмент как средство стратегического развития человеческих ресурсов
Самоменеджмент як засіб стратегічного розвитку людських ресурсів
План
Вступ
Успішна робота будь-якого підприємства залежить від багатьох факторів. Як і всяка складна система, підприємство починається з задуму його творця і закінчується контролем і його функціонуванням.
Важливу роль в цьому грає вмілий менеджмент організації. Неможливо прагнути управляти людьми, якщо і керівникам, і підлеглим цілі цілком не ясні. Управляти - значить спонукати інших до досягнення ясної мети, а не змушувати інших робити те, що вважаєш правильним.
Одне з основних завдань менеджменту організації - створити спонукальні стимули для працівників, при яких у них виникає бажання працювати так, щоб сприяти досягненню цілей організації. Звідси випливає ще один принцип менеджера: управляти - значить вести до успіхів інших.
Відомий український економіст Валерій Терещенко підкреслював, що завдання керівника - диригувати, підібрати гарний персонал, розробити організаційну структуру підприємства, вибрати загальний напрям його діяльності, координувати всю роботу, боротися з непродуктивними витратами часу. Слід виділити ще одне з найважливіших завдань - вчитись інтенсивно працювати, поліпшувати якість роботи.
Отже, центральною фігурою в системі менеджменту будь-якої організації є менеджер-керівник, який керує власне організацією (підприємством), якимсь конкретним видом діяльності, функцією, підрозділом, службою, групою людей тощо. Тому від ефективної організації праці менеджера, тобто його самоменеджменту, залежить і успіх організації в цілому.
1. Сутність та основні етапи планування праці менеджера
У процесі управління менеджер здійснює ряд конкретних функцій, серед яких: організація і планування діяльності колективу і своєї власної роботи; розподіл завдань і інструктаж підлеглих; контроль за ними; підготовка і читання звітів; перевірка й оцінка результатів роботи; ознайомлення з усіма новинками у світі бізнесу, техніки і технології, висування і розгляд нових ідей і пропозицій; рішення питань, що виходять за межі компетенції підлеглих; знайомство з поточною кореспонденцією; відповіді на і прийом відвідувачів; проведення зборів і представництво; заповнення форм звітності; ведення переговорів; підвищення кваліфікації.
Всі ці роботи характеризуються: високою розмаїтістю (до 200 видів дій у день), розмаїтістю форми самих цих дій і місця їхнього здійснення, широкими контактами і комунікаціями усередині і поза фірмою, швидкою зміною подій, людей і дій.
Для ефективної організації роботи необхідно з'ясувати, чим займається менеджер протягом робочого дня. Робочий день менеджера не лімітований і різноманітний. Якщо представити в загальному виді, то можна сказати, що менеджер протягом свого робочого дня виконує наступні види робіт (за даними різних джерел):
1. Заплановані засідання, зустрічі - 60 - 65% ;
2. Розмови по телефоні - 3 - 6% ;
3. Робота з документами - 17 - 22% ;
4. Поїздки, огляди - 3 - 7% ;
5. Незаплановані зустрічі - 7% ;
6. Відпочинок - 2% ;
7. Втрати часу - 2%.[7]
Приведені вище дані характеризують загальну ситуацію і варіюють у залежності від особливості роботи. Менеджер, займаючись аналізом трудового процесу, повинний враховувати особливості своєї організації. Для всебічного і повного аналізу витрат робочого часу необхідно проводити постійну роботу з обліку витрат.
Цільове планування являє собою планування, спрямоване на досягнення визначених, за раніше відомих цілей. Метою в планування організації роботи менеджера є підвищення ефективності роботи при мінімумі витрат. У цілому весь процес планування можна представити у виді наступної схеми:
Формулювання мети Аналіз поточного стану Виявлення слабких сторін Проведення спостереження Проведення заходів щодо поліпшення роботи Порівняння результатів до і після проведення заходів
Схема 1. Процес планування праці менеджера.[2]
Формулювання мети являє собою важливий процес. Від того, чи правильно буде обрана мета, залежить, що буде піддано дослідженню, і які результати будуть отримані.
Аналіз поточного стану необхідний у першу чергу для того, щоб мати еталон. Порівняння цього еталону з результатом проведення заходів щодо організації роботи покаже ефективність проведених заходів.
Після проведення аналізу необхідно виявить слабкі сторони в організації роботи менеджера. В організації роботи менеджера, як правило, кілька слабких сторін і саме їх необхідно виявити і дуже ретельно проаналізувати. Якщо не виявити основні напрямки роботи, то витрати часу і зусиль виявляться значними, а результат - поганим.
Наступний етап - проведення спостережень - вимагає ретельного пророблення й організації. Спочатку необхідно вирішити, які спостереження необхідно провести. Наприклад, при організації робочого місця необхідно провести виміри обсягу робочого кабінету, рівня шуму, висвітлення й інші. Для поліпшення документообігу необхідно проаналізувати документи по різних ознаках - ступінь важливості, можливість рішення деяких питань іншими що служать і ін.
Потім необхідно вирішити, хто буде проводити спостереження. Це може бути або сам менеджер, або дослідник. У будь-якому випадку менеджер повинний допомагати в проведення дослідження і бути зацікавленим у результатах.
Після проведення спостережень необхідно вирішити питання про необхідність проведення заходів щодо поліпшення організації роботи. Якщо витрати по проведенню цих заходів окупляться, то необхідність їхнього проведення очевидна.
Потім проводяться безпосередньо заходи щодо поліпшення роботи менеджера. І у висновку необхідно порівняти отримані результати з попередніми. Якщо праця менеджера покращилася і витрати були незначні, то заходи були проведені правильно.
У заключення хотілося б відзначити, що в даний час навколишній світ настільки швидко міняється, що необхідно постійно аналізувати працю менеджера і намагатися її поліпшувати.
2. Удосконалення системи самоменеджменту менеджера
Основні напрямки, що будуть розглянуті в цьому підрозділі, є важливими складовими в організації роботи