До приміщень для приймання, збереження і підготовки товарів до продажу відносять приймальні, розвантажувальні, комори для збереження товарів, охолоджувані камери для збереження швидкопсувних продуктів, приміщення для підготовки товарів до продажу, фасувальні, комплектувальні й експедиції відділу замовлень.

Підсобні приміщення включають приміщення для збереження тари і контейнерів, експедиції по доставці товарів на дім, майстерні по ремонту обладнання й інвентарю, рекламно-оформлювальні майстерні, приміщення для прийому посуду, мийні.

До адміністративно-побутових приміщень відносять конторські приміщення, кабінет директора магазина, приміщення для розміщення їдальні для персоналу магазина, кімнати відпочинку, головну касу, здоровпункт, гардеробні, душові і т.п.

Технічні приміщення — вентиляційні камери, машинні відділення холодильних установок і ліфтів, телефонний комутатор, приміщення теплового вузла чи котельні, радіовузол, камери кондиціонування повітря.

Усі приміщення магазина повинні бути розташовані з урахуванням забезпечення раціонального взаємозв'язку між ними. Так, планування торгових приміщень, а також приміщень (зон) для приймання, збереження і підготовки товарів до продажу, допоміжних і адміністративно-побутових приміщень повинне відповідати наступним основним вимогам:

торгові приміщення повинні бути безпосередньо зв'язані з приміщеннями для збереження і підготовки товарів до продажу, щоб можна було забезпечити оперативне поповнення товарних запасів у торговому залі, використовуючи найкоротші шляхи руху товарів;

оптимальним є рішення, коли торговий зал і комори розташовані на одному рівні;

торговий зал повинний бути зв'язаний із приміщеннями для приймання товарів по можливості найкоротшим шляхом, що особливо важливо при надходженні в магазин товарів у тарі-устаткуванні;

приміщення для збереження тари, обмінного фонду контейнерів, пакувальних матеріалів і інвентарю бажано розташовувати безпосередньо в приймальної чи розвантажувальної рампи;

адміністративно-побутові приміщення повинні бути зв'язані з торговими приміщеннями, а також із приміщеннями для приймання, збереження і підготовки товарів до продажу. У свою чергу, між приміщеннями цієї групи повинен бути забезпечений належний взаємозв'язок. Наприклад, необхідно планувальне об'єднання приміщень для відпочинку і буфета. Гардеробні приміщення, санвузли, мийні повинні бути зв'язані з усіма групами приміщень магазина.

Розміщення приміщень і їх планування повинні бути спрямовані на забезпечення максимальної зручності для покупців при доборі і покупці ними товарів, раціональне здійснення всіх торгово-технологічних операцій на основі широкого впровадження сучасного торгово-технологічного обладнання. Планування приміщень магазина повинно забезпечувати нормальні умови роботи персоналу, високий рівень продуктивності праці працівників. Устрій і розміщення приміщень повинні бути підлеглі вимогам схоронності товарно-матеріальних цінностей на торгових підприємствах.

1.3. Устрій і планування торгового залу і приміщень для приймання, збереження і підготовки товарів до продажу

Основним торговим приміщенням є торговий зал, що, як правило, займає велику частку в загальній площі магазина. Він служить для розміщення робочого і виставочного запасу товарів, тут провадиться добір товарів покупцями, здійснюються розрахункові операції за відібрані товари, виявляються різні додаткові послуги покупцям. У торговому залі організовані робочі місця продавців, касирів, продавців-консультантів, касирів-контролерів і інших працівників магазина. Тому устрій і планування торгового залу повинні відповідати вимогам раціональної організації операцій. Найважливішими з цих вимог є: вільний рух купівельного потоку; забезпечення найкоротших шляхів руху товарів із зон збереження і підготовки товарів до продажу до місць їх викладення і розміщення; створення умов гарної осматриваємості і зручності для орієнтації покупців.

Раціональне планувальне рішення торгового залу легше всього забезпечується при співвідношенні його сторін 1:1 при максимальному кроці колон. Торговий зал повинний мати по можливості більший периметр глухих стін і перегородок, що дуже важливо для розширення можливості установки торгового обладнання.

Таке планувальне рішення не тільки відповідає вимогам раціональної організації торгово-технологічних операцій, чинених у торговому залі, але і дозволяє створити найбільш вдалий інтер'єр, під яким варто розуміти не тільки оформлення торгового залу, але й організацію внутрішнього простору приміщення, і рішення всіх його складових елементів — обробки, освітлення, торгового обладнання.

При формуванні інтер'єра торгового залу магазина варто враховувати вимоги ергономіки. Це відноситься не тільки до вибору геометричних параметрів приміщень, але і до розмірів торгового обладнання і меблів.

Інтер'єр торгового залу магазина повинний відповідати естетичним і економічним вимогам. Фактор ергономіки повинний враховуватися при організації основних функціональних зон, при розміщенні і конструюванні основних елементів інтер'єра торгового залу.

Торговий зал можна розділити на наступні зони чи площі: установчу, проходи для покупців, робочи місця продавців і площа зони розрахункового вузла.

Установча площа — це площа, займана під установку обладнання і великогабаритних товарів, розташовуваних на підлоги. Звичайно для цих цілей приділяється 27-30 % площі торгового залу.

Ступінь ефективності використання площі торгового залу можна визначити шляхом розрахунку коефіцієнта установчої площі по наступній формулі:

де К у — коефіцієнт установчої площі; S у — установча площа, м2; S т. з — площа торгового залу, м2.

Однак ефективність використання площі торгового залу визначається не тільки ступенем використання її під установку обладнання. Важливо ще і те, щоб установча площа була ефективно використана під викладення товарів, що може бути досягнуте при оснащенні торгового залу обладнанням, що має досить велику площу викладення.

Площа викладення (демонстраційна) обчислюється як сума площ всіх елементів обладнання (полиць, кошиків, касет, перфорованих щитів, панелей), на яких можуть бути викладені товари. Сюди ж включається і площа, зайнята під установку великогабаритних товарів.

Показником, що характеризує ступінь використання площі торгового залу під викладення товарів, є коефіцієнт використання площі торгового залу під викладення товарів. Він визначається як відношення площі викладення товарів до площі торгового залу:

де Квикл — коефіцієнт використання площі торгового залу під викладення товарів; S викл - площа викладення товарів, м2; S тз — площа