Держава зацікавлена у розвитку корпоративного управління передусім через можливість за допомогою нього підвищити конкурентоспроможність підприємств та економіки країни в цілому, покращити інвестиційний імідж України, захистити права акціонерів, у тому числі держави-акціонера. Великі акціонери мають бути зацікавлені у зменшенні корпоративних конфліктів, що сприятиме зменшенню ризику їх інвестицій та збільшенню прибутку. За умови відсутності належної системи корпоративних відносин інституційні інвестори вкладатимуть кошти в цінні папери підприємств інших країн, оскільки вони мають бути впевнені в захищеності інвестицій. Значну зацікавленість у розвитку корпоративного управління мають й акціонери – фізичні особи, яких сьогодні все ще налічується близько 17 млн. (і ця цифра поки що не змінюється). В усьому світі приватні акціонери є консервативними інвесторами, які розраховують на довгострокове вкладання своїх коштів. Їх головна мета – отримання дивідендів по акціях, а в перспективі – зростання курсової вартості цінних паперів.

Як вже неодноразово відзначалося, набуття чинності нових Цивільного та Господарського кодексів спричинило появу цілого ряду проблем. Директор УІРФР Дмитро ЛЕОНОВ звернув увагу на три основні питання. По-перше – введення нового визначення холдингів. Зокрема, ст. 118 Цивільного кодексу передбачено, що господарське (акціонерне) товариство є залежним, якщо іншому господарському товариству належить 20% або більше його акцій. Внаслідок цього під визначення «холдинги» підпадатиме значна частина підприємств, які раніше не входили до їх числа, і діяльність цих об’єктів регулюватиметься відповідними нормативними актами.

По-друге – введення нової процедури ліквідації підприємств. Так, згідно зі ст. 155 Цивільного кодексу, якщо після закінчення фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації. Можна передбачити, що пряму зацікавленість у ліквідації підприємств матимуть особи, які бажають отримати їх активи, та кредитори.

По-третє – ст. 81 Господарського кодексу задеклароване переважне право акціонерів ЗАТ на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства. Проте ні нові кодекси, ні чинне законодавство не містять відповідних механізмів реалізації цього права.

За словами члена АЮФР Володимира СІЧЕВЛЮКА, ще однією проблемою, яка виникла після набуття чинності нових кодексів, є складність обрання та відкликання виконавчого органу акціонерного товариства. Раніше існував ефективний механізм, відповідно до якого статут товариства міг містити норму щодо можливості обрання та відкликання його виконавчого органу спостережною радою АТ. Нові документи ці питання відносять до компетенції загальних зборів акціонерів.

Перспективи

На відміну від кодексів у проекті закону «Про акціонерні товариства» є багато позитивних моментів. Серед них: узагальнення практики проведення загальних зборів акціонерів, зміщення акцентів управління акціонерним товариством на користь спостережної ради, спрямованість проекту на захист прав акціонерів тощо.

На переконання віце-президента ВАТ «КІНТО» Анатолія ФЕДОРЕНКА, не варто вносити зміни до законопроекту і приводити його у відповідність до нових кодексів. Набагато краще прийняти закон, який створить ефективну законодавчу базу для розвитку корпоративного управління, а потім внести відповідні зміни до кодексів. В Україні існують економічні прошарки, які свідомо стоять на заваді прийняттю Закону «Про акціонерні товариства». Проте треба зрозуміти, що його головною метою є захист прав не лише дрібних, а й великих акціонерів.

Українська економіка перебуває на підйомі. За умови відсутності політичних ризиків можна сподіватися на розвиток фондового ринку. Підтвердженням цього можуть бути результати діяльності ВАТ «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія», активами якого управляє ВАТ «КІНТО». Портфель фонду складається з акцій. Упродовж року дивіденди по них не сплачувалися, однак їх курсовий приріст дорівнював 42%. Пан Федоренко впевнений, що зараз інвестори можуть вкладати кошти не лише у «блакитні фішки», а й в недооцінені, але потенційно привабливі об’єкти з перспективами розвитку.

Найбільш спірним моментом попереднього варіанта проекту закону «Про акціонерні товариства» були норми щодо діяльності закритих акціонерних товариств. Більшість керівників існуючих ЗАТ із великою кількістю акціонерів переймалися подальшою долею своїх підприємств, адже проект передбачає максимальну кількість акціонерів ЗАТ – 150 осіб. Однак розробники законопроекту неодноразово зазначали, що це обмеження розповсюджуватиметься лише на новостворені закриті акціонерні товариства. У новому варіанті документа є чітка норма, згідно з якою ЗАТ, що існуватимуть на момент набрання чинності закону, можуть залишити ту кількість акціонерів, яка є, та закритий тип. При цьому впродовж трьох років існуючі ЗАТ мають привести свої статути у відповідність до Закону «Про акціонерні товариства».

Сьогодні перед Україною гостро постала проблема розвитку системи корпоративного управління в акціонерних товариствах. Приватизаційні програми середини 90-х привели до створення не тільки приватного, але й корпоративного сектора економіки, який потребує значного удосконалення системи корпоративного управління, ніж нинішня.

Масова приватизація призвела до утворення класу малих акціонерів. Майже 17 млн. українців, що становлять третину населення України, володіють частками акціонерних товариств, проте їх права не захищені повною мірою.

Розвиток фінансового сектора в Україні, діяльність інститутів спільного інвестування гальмуються через слабке корпоративне управління та недосконалу законодавчу базу. Успішне залучення інвестицій в економіку будь-якої країни потребує вдосконалення корпоративного сектора, який повинен працювати у прозорому режимі, зрозумілому для всіх.

Досконале корпоративне управління на сьогодні в усьому світі розглядається як найважливіший фактор конкурентоспроможності корпорацій та національних економік на міжнародному ринку.

У широкому розумінні корпоративне управління - це система, через яку спрямовуються та контролюються акціонерні компанії з боку акціонерів. Належна система корпоративного управління дозволяє інвесторам бути впевненими у тому, що їх інвестиції ефективно використовуються менеджментом компанії у фінансово-господарській діяльності і, таким чином, збільшується вартість частки інвесторів в акціонерному капіталі компанії.

Питання