VP * KV = ai * Q (3.3).

Знайдемо суму VP x KV : VP x KV = 1,25 + 0,21 = 1,46.

Якщо коефіцієнт конкурентоспроможності є більшим за одиницю, то послуги конкурентоспроможні.

Оскільки коефіцієнт має значення 1,46, яке є більшим за одиницю, то продукція підприємства «Ерроумейн Україна» є конкурентоспроможною

3.2. Шляхи підвищення ефективності ЗЕД підприємства

Для підвищення ефективності ЗЕД підприємства „Ерроумейн Україна” варто дотримуватись наступних порад.

Перш ніж зважитися на організацію збуту за кордон, фірмі необхідно багато чого довідатися. Їй треба досконально розібратися в особливостях міжнародного маркетингового середовища. З'явилися і нові можливості, і нові проблеми. Серед найбільш значних змін:

1) інтернаціоналізація світової економіки, що знаходить своє вираження в стрімкому зростанні міжнародної торгівлі і капіталовкладень за кордоном;

2) поступова втрата домінуючого положення США і зв'язані з цим проблеми пасивного торговельного балансу і зміни вартості долара на світовому ринку;

3) ріст економічної мощі Японії на світовому ринку;

4) становлення міжнародної фінансової системи, що забезпечує більш вільну конвертованість валют;

5) зрушення світових доходів після 1973 р. на користь компаній-виробників нафти;

б) ріст числа торговельних бар'єрів, що споруджуються для захисту внутрішніх ринків від іноземної конкуренції;

7) поступове відкриття нових великих ринків, таких як КНР і арабських країн.

Кожна країна має свою специфіку, у якій необхідно розібратися. Готовність країни до сприйняття тих або інших товарів і послуг і її привабливість як ринок для закордонних фірм залежать від існуючого в ній економічного, політико-правового і культурного середовища.

Плануючи вихід на зовнішні ринки, потрібно вивчити економіку кожної цікавлячої його країни. Привабливість країни як експортний ринок визначається двома характеристиками.

Перша з них - структура господарства. Господарська структура країни визначає її потреби в товарах і послугах, рівні доходів і зайнятості і т.п. Існують чотири типи господарських структур.

У рамках економіки типу натурального господарства переважна більшість населень займається найпростішим сільськогосподарським виробництвом. Велику частину виробленого вони споживають самі, а інше прямо обмінюють на прості товари і послуги. У цих умовах експортерові відкривається не багато можливостей. Серед країн з подібною системою господарства можна назвати Бангладеш і Ефіопію.

Такі країни багаті одним або декількома видами природних ресурсів, зате обділені в інших відносинах. Велику частину засобів вони одержують за рахунок експорту цих ресурсів [27, с. 263].

У рамках промислової економіки розвивається обробна промисловість. Прикладами таких країн можуть служити Єгипет, Філіппіни, Індія і Бразилія. В міру розвитку обробної промисловості така країна усе більше покладається на імпорт текстильної сировини, сталі і виробів важкого машинобудування й усе менше - на імпорт готових текстильних виробів, паперових товарів і автомобілів. Індустріалізація викликає появу нового класу багатіїв і невеликого, але постійно зростаючого середнього класу, яким потрібні товари нових типів, причому частина потреб можна задовольнити тільки за рахунок імпорту.

Промислово розвинені країни є основними експортерами промислових товарів. Вони торгують промисловими товарами між собою, а також вивозять ці товари в країни з іншими типами господарської структури в обмін на сировину і напівфабрикати. Великий розмах і різноманіття виробничої діяльності роблять промислово розвиті країни з їх значним середнім класом багатими ринками збуту для будь-яких товарів. До промислово розвинених країн відносяться Сполучені Штати і країни Західної Європи.

Другий економічний показник - характер розподілу доходів у країні. На розподілі доходів позначаються не тільки особливості господарської структури країни, але й особливості її політичної системи. По характеру розподілу доходів діяч міжнародного маркетингу поділяє країни на п'ять видів:

1) країни з дуже низьким рівнем сімейних доходів;

2) країни з переважно низьким рівнем сімейних доходів;

3) країни з дуже низьким і дуже високим рівнями сімейних доходів;

4) країни з низьким, середнім і високим рівнями сімейних доходів;

5) країни з переважно середнім рівнем сімейних доходів.

Різні країни різко відрізняються один від і своїм політико-правовим середовищем. При рішенні питання про встановлення ділових відносин з тією або іншою країною варто враховувати щонайменше чотири фактори.

Деякі країни відносяться до таких закупівель досить доброзичливо, навіть заохочувально, інші - різко негативно.

Ще одна проблема - стабільність країни в майбутньому. Уряди змінюють один одного, і іноді зміна курсу виявляється дуже різким. Але і без зміни уряду режим може вирішити відгукнутися на виниклі в країні настрої. Можуть конфіскувати власність іноземної фірми, заблокувати валютні резерви, ввести імпортні квоти або нові обкладання. Діячам міжнародного маркетингу, можливо, буде вигідно займатися підприємницькою діяльністю навіть у країні з дуже хибкою політичною стабільністю. Однак існуюча ситуація неодмінно позначиться на характері їхнього підходу до фінансових і ділових питань [20, с. 98].

Третій фактор стосується обмежень або проблем у зв'язку з валютним обміном. Іноді уряди блокують власну валюту або забороняють її переказ у будь-яку іншу країну. Звичайно продавець хоче одержати доход у валюті, якою він може користуватися. В кращому випадку з ним можуть розплачуватися у валюті його власної країни. При неможливості цього продавець, імовірно, буде приймати блоковану валюту, якщо на неї він може придбати або товари, що йому потрібні або товари, що він зможе продати десь в іншому місці на зручну для нього валюту. У гіршому випадку продавцеві, що має справа з блокованою валютою, можливо, прийдеться вивозити свої гроші з країни, у виді неходових товарів, що він зуміє продати в іншому місці тільки зі збитком для себе. Крім валютних обмежень, великий ризик для продавця на закордонних ринках зв'язаний і з коливаннями обмінних курсів валют.

Четвертим фактором є ступінь ефективності системи допомоги іноземним