Сучасними передумовами розвитку економічних зв'язків світового господарства можна назвати:

Науково-технічний прогрес. Сьогодні кожна країна не в змозі самотужки використовувати всі досягнення науково-технічної революції, тому важливо поєднувати зусилля країн у цьому напрямку.

Поглиблення процесів інтернаціоналізації господарського життя, міжнародного поділу праці, економічної інтеграції, світового ринку. Ці процеси ведуть до формування елементів світового інтернаціонального виробництва, сприяють виникненню і розвитку нових структурних ланок у системі економічних зв'язків світового господарства.

Функціонування різних форм власності в країнах-партнерах, а також на міжнародному рівні. Ця передумова відбиває процеси, що відбуваються в постсоціалістичних країнах.

Поряд з об'єктивними матеріальними передумовами й економічними факторами на розвиток системи економічних зв'язків світового господарства впливають суб'єктивні політичні умови.

До суб'єктивних політичних умов необхідно віднести певні обмеження і пільги, що представляють держави своїм партнерам по зовнішньоекономічній діяльності, економічні санкції, що встановлюються окремими країнами або міжнародними організаціями (ООН, Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Міжнародний валютний фонд) до окремих країн.

Методологічним підходом до вивчення сутності і змісту системи зовнішньоекономічних зв'язків є положення про те, що:

по-перше, ці зв'язки утворять систему міжнародних економічних відносин,

по-друге, що економічні відносини кожного суспільства виявляються як інтереси.

Виявлення і з'ясування інтересів, що реалізуються в міжнародних економічних відносинах, дає можливість виділити різні рівні і групи суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, виявити рушійні сили розвитку їхніх зв'язків, проаналізувати сучасний стан зовнішньоекономічних зв'язків України.

Економічні інтереси - це об'єктивні мотиви діяльності людей, що відбивають їхні відносини з приводу формування і руху матеріальних умов виробництва і реалізації його цілей. Економічні інтереси виникають, розвиваються і відмирають.

У системі економічних інтересів світового господарства виділяються дві підсистеми - національних економічних інтересів і інтернаціональних економічних інтересів. Між ними існує діалектичний взаємозв'язок [27, с. 146].

Підсистема національних економічних інтересів діє в рамках кожної країни. В узагальненому виді вона може розглядатися як органічна сукупність економічних відносин із приводу формування і руху національних умов суспільного виробництва і реалізації його цілей. Національні економічні інтереси окремих країн беруть участь у формуванні інтернаціональних економічних інтересів і випробують на собі вплив останніх.

Інтернаціоналізація господарського життя приводить до формування системи міжнародних господарських відносин, а відповідно, і інтернаціональних економічних інтересів.

Національні економічні інтереси кожної окремої країни виступають визначальними стосовно інтернаціональних. Вони обумовлюють конкретні напрямки дії системи інтернаціональних інтересів.

Структура підсистеми національних економічних інтересів досить складна. Вона включає:

державні інтереси країни в рамках світового господарства;

державні інтереси в національних рамках;

інтереси в національних рамках на різних рівнях суспільного виробництва.

В свою чергу інтереси в національних рамках на різних рівнях суспільного виробництва включають:

економічні інтереси земель, штатів (у федеральних державах);

економічні інтереси народностей (наприклад, кримсько-татарского на селища);

соціальних груп (наприклад, інтелігентна);

спеціальностей (наприклад, авіадиспетчери);

територіально-господарських одиниць (наприклад, Одеська область і м. Одеса);

регіонів (наприклад, Донбас, Західна Україна, Причорномор'я);

галузей суспільного виробництва (наприклад, вугільна промисловість, морський транспорт);

об'єднань, асоціацій і т.д. (наприклад, асоціація підприємств, які раніше сходили до структури СДП);

підприємств;

окремих членів суспільства.

Крім того, існує і часовий поділ функціонування економічних інтересів, які можна розглядати як довгострокові, перспективні, поточні й ін.

При всій розмаїтості зазначених вище національних економічних інтересів усім їм властивий загальна системоутворююча ознака. Цією ознакою є суб'єкт суспільного виробництва. Насамперед це держава, фірма, корпорація, банк, підприємство, а також менеджери й окремі працівники суспільного виробництва. Економічні інтереси, що виникають між ними виражають, відповідно, інтереси суспільства, колективу, особистості. Вони не завжди можуть збігатися.

Підсистема інтернаціональних економічних інтересів відбиває економічні відносини з приводу формування і руху тих елементів суспільного виробництва, що охоплені інтернаціональними зв'язками.

Головними агентами суб'єктів міжнародних економічних відносин виступають держави світової співдружності. Саме на міжнародному рівні узгоджуються стратегічні економічно інтереси партнерів щодо розвитку перспективних напрямків економічного, науково-технічного співробітництва.

Підприємства, фірми, об'єднання, асоціації, організації, товариства як суб'єкти міжнародних економічних відносин виражають два види інтернаціональних економічних інтересів: інтернаціональний економічний інтерес країни, у якій вони функціонують і свої інтереси мікрорівня в міжнародній сфері.

Суб'єктами економічних інтересів світового господарства виступають і міжнародні господарські організації, об'єднання, спільні підприємства.

Серед суб'єктів міжнародних економічних інтересів світового господарства можна виділити і міждержавні економічні організації (наприклад, Міжнародний валютний фонд). Погоджені в таких організаціях економічні інтереси партнерів стають загальними. Їх інтернаціональні економічні інтереси виявляються й у співробітництві з країнами, що не входять до складу цих організацій, і з іншими міжнародними економічними організаціями.

До суб'єктів економічних інтересів світового господарства належать також інтеграційні об'єднання держав світової співдружності (наприклад, Європейський Союз, Латиноамериканська економічна система). У них інтернаціональний інтерес спрямований на досягнення вищого світового рівня розвитку кожної країни-члена.

Структуру підсистеми інтернаціональних економічних інтересів складають економічні інтереси окремих держав при виконанні ними господарських функцій на міжнародному рівні; економічні інтереси національних підприємств, об'єднань, товариств, організацій, що виступають учасниками взаємних господарських зв'язків між країнами-партнерами; економічні інтереси міжнародних господарських організацій, об'єднань, товариств, спільних підприємств, що функціонують як на двосторонньої, так і на багатобічній основі; економічні інтереси окремих груп держав, що є учасниками спеціалізованих міждержавних господарських організацій; економічні інтереси держав інтеграційного об'єднання [28, с. 84].

Інтернаціональні економічні інтереси також можуть бути довгостроковими, стратегічними і короткостроковими.

З урахуванням особливостей формування, виявлені і дії