Разом з тим, малі країни прагнуть торгувати набагато ширше, ніж великі. Одна з причин полягає в тому, що технологія виробничого процесу може дозволити фірмі рентабельно випускати продукцію тільки при багатосерійному виробництві, у більших обсягах, ніж це потрібно для задоволення попиту у своїй країні.

2. Зменшення витрат виробництва. Дослідження показали: компанії можуть зменшувати свої витрати на 20-30 % тоді, коли подвоюється випуск продукції, це явище відоме як "крива акумулювання досвіду" (experience curve). Наприклад, якщо ми візьмемо 20 %-ве зменшення витрат виробництва і початкову вартість в 100 дол. на одиницю продукції, то собівартість другої одиниці продукції буде дорівнювати 80 дол., четвертої - 64 дол. і т.д. Зменшення може бути пов'язане з декількома чинниками: покриттям умовно-постійних витрат за рахунок випуску більшого обсягу продукції; підвищенням ефективності за рахунок досвіду, набутого при виробництві великих партій продукції; масовими закупівлями матеріалів і перевезенням їх значними партіями. Тому очевидно, що лідер ринку може одержати переваги стосовно зменшення витрат виробництва перед своїми конкурентами. Одним із засобів збільшення випуску продукції компанією є визначення ринку з глобальної, а не внутрішньодержавної точки зору.

3. Підвищення прибутковості. Виробник може за певних умов продавати ту саму продукцію з більшою вигодою за кордоном, ніж у себе вдома. Це може бути пов'язано з відмінністю конкурентного середовища на закордонному ринку від вітчизняного, тому що там товар знаходиться на іншому етапі життєвого циклу. Таким чином, етап зрілості всередині країни може призвести до зниження внутрішніх цін, у той час як етап зростання за кордоном може звести нанівець актуальність зниження цін. Підвищення прибутковості може також відбуватися у зв'язку з розходженнями всередині країни і за кордоном державних заходів, які впливають на прибутковість (наприклад, розходженнями в оподатковуванні прибутків або регулюванні цін).

4. Розподіл ризику. Виводячи збут за межі ринку тільки однієї країни, виробник має можливість зводити до мінімуму коливання попиту, оскільки цикли ділової активності країн перебувають в різних фазах, а ті самі товари знаходяться на різноманітних етапах життєвого циклу. Ще один чинник розподілу ризику за допомогою експорту полягає в тому, що виробник зможе придбати більше клієнтів, зменшуючи свою вразливість при втраті якогось одного чи декількох клієнтів [34, с. 68].

Концепція імпортних можливостей. Імпульс до участі в торгівлі може надійти або від експортера, або від імпортера. У будь-якому випадку мають бути як продавець, так і покупець. Імпульс від імпортера полягає в тому, що фірма шукає дешевші і високоякісні сировинні та інші комплектуючі матеріали, готові вироби, щоб використовувати їх на своїх виробничих підприємствах. Або ж вона може активно шукати нові товари, розроблені за кордоном, щоб доповнити наявні асортиментні групи. Це дозволить компанії більше продукції запропонувати на продаж, а імпортеру - використовувати надлишкові потужності своєї торгово-розподільчої мережі.
Якщо міжнародні постачання сировини, матеріалів і комплектуючих зменшують витрати виробництва чи підвищують якість готових виробів, то компанія, що їх закуповує, має більшу стійкість проти конкуренції з боку імпортованих готових виробів або ж сама може більш ефективно конкурувати на експортних ринках. Автомобільна промисловість подає приклад глобальної конкуренції, що залежить від субпідрядників, у тому числі іноземних, у напрямку зменшення витрат виробництва. Імпортер, як і експортер, має можливість розподілити свої операційні ризики. Розширюючи коло постачальників, фірма буде менше залежати від диктату або долі єдиного постачальника.

Таким чином, було розглянуто основні тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності країни та підприємств взагалі. Тепер охарактеризуємо коротко діяльність деревообробної промисловості України.

Деревообробна промисловість займає одне з провідних місць у становленні економічного розвитку багатьох європейських держав. Особливу роль відіграє дана галузь у розвитку України, багату на лісові ресурси. За останні декілька років у деревообробній промисловості було здійснено багато інноваційних проектів, що сприяли її якісним змінам. Сьогодні, за оцінками експертів, Україна вважається перспективним ринком збуту серед країн СНД. Про це також свідчить велика кількість закордонних учасників.

На даний час експортери розглядають Україну як доволі перспективний ринок збуту. По-перше, у державі багато лісу. По-друге, в Україні росте попит на якісні дерев'яні меблі та будматеріали, а це означає, що буде рости попит на професійне деревообробне обладнання.

Розвитку деревообробної галузі на сучасному етапі приділяється велика увага: зростає кількість інвестицій, розробляються нові технології, вдосконалюються програми збереження навколишнього середовища.

В табл. 1.2 приведено рейтинг підприємств деревообробного комплексу за даними Міністерства промислової політики України.

Таблиця 1.2

Рейтинг підприємств деревообробного комплексу України

Рейтинг по промисловому комплексу | Підприємство, місто | Рейтинг по Міністерству

За обсягом випущеної

продукції з початку 2003 року | За обсягом продукції за місяць | за середньо-статистичною чисельністю персоналу

12.02. | 02.01. | 02.02 | 02.01 | 02.02 | 02.01

1 | 1 | ВАТ „Київський завод деревостружкових плит” (Київ) | 1 | 1 | 11 | 28

2 | 8 | АТ "Комбінат меблевих деталей" (смт.Солоніцевка) | 2 | 3 | 2 | 142

3 | 38 | КП "Меблева фабрика" (Шпола) | 4 | 4 | 21 | 54

4 | 3 | КП "Дніпропетровська меблева фабрика "Дніпромебелі" (Дніпропетровськ) | 3 | 6 | 3 | 23

5 | 5 | КП "Київський експериментальний комбінат плитних материалів " (Київ) | 5 | 5 | 13 | 19

6 | 4