Для розробки конкретної ІСМ необхідно насамперед встановити мету її створення, визначити можливі обмеження, визначити джерела одержання інформації і канали її редистрибуції, і тільки потім приступати до конкретного планування. У процесі розробки необхідно забезпечити тісні контакти між розробниками і власне кінцевими користувачами. Варто пам'ятати, що метою створення інформаційних систем є забезпечення інформаційної підтримки менеджерів при прийнятті ними рішень. Ця підтримка полягає в наступному:

- Своєчасне попередження менеджерів про можливі проблеми в майбутньому;

- Одержання інформації, що використовується при прийнятті рішень;

- Автоматичне прийняття системою дрібних рішень, що не потребують втручання менеджера;

- Автоматизація одноманітних операцій.

Обмеження при розробці інформаційних систем менеджменту можуть бути обумовлені як зовнішніми, так і внутрішніми причинами. Зовнішні обмеження містять у собі правові питання, запити споживачів і потреби постачальників. До внутрішніх обмежень відносяться витрати по розробці ІМС, присутність робочої сили, яка спроможна використовувати відповідний ресурс, напрямок політики фірми і технічні характеристики комп'ютерної техніки, на основі якого розробляється ІМС.

Наступним кроком після визначення мети створення інформаційної системи є ясне визначення цілей використання інформації. Конкретні цілі залежать від менеджера, який буде користуватися цією інформацією. Деяким потрібна складна комп'ютеризована система, для інших ІМС повинна бути як можна більше простою. Одним потрібні тільки факти, іншим - інформація, яка конкретно необхідна в поточній ситуації. При визначенні цілей використання інформації можна визначити і джерела її одержання.

Потім необхідно власне "зібрати" систему. Для цього треба спочатку позначити всі потоки інформації, такі, як наприклад, звіти по маркетинговій діяльності і продажу, визначити спосіб збереження інформації, метод її введення в систему, а також устаткування, що для цього буде використовуватися. Тому що для вирішення однієї задачі можна теоретично розробити безліч різних систем, але необхідно також враховувати кінцеву вартість інформаційної системи, її технічні характеристики і прийнятність для конкретного користувача.

При введенні системи в дію потрібно навчити всіх потенційних користувачів роботі з нею, пояснити принцип її дії, а також показати, які саме вигоди несе використання системи. Надалі для поліпшення роботи ІМС корисно також робити опитування про її роботу серед співробітників організації.

РЕСУРСИ ТА РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ

Компонент інформаційні системи менеджменту (ІСМ) є інтегруючим елементом, який поєднує новий інструментарій роботи - комп'ютера, нової методології керування та прийняття рішень, освітню та освітньо-консультативну діяльність, координацію наукових досліджень і є важливим фактором розвитку приватного та корпоративного господарювання на Україні. Методологія управління, що розглядається, спирається на інформаційні технології, охоплює всі основні етапи прийняття управлінських рішень: від виявлення проблем, пошуку ідей їхнього рішення - до побудови математичних моделей і одержання оптимального результату. Система інформаційної підтримки (СІП) пов’язує керівників, консультантів та виконавців на локальному і глобальному рівнях. В рамках теоретичного проекту СІП може включати:

1. Розробку, встановлення та обслуговування програмного забезпечення для надання необхідної інформації керівникам, консультантам та безпосереднім виконавцям.

2. Розробку та обслуговування програмного забезпечення на базі локальної мережі та Інтернет.

3. Збір інформації, що стосується відповідного завдання та роботи підприємства, та її розповсюдження серед керівників, працівників та клієнтів проекту через відповідні інформаційні ресурси.

4. Здійснення управління та надання клієнтам послуг через Інтернет з: бухобліку, ділової та комерційної інформації, консультацій з технологічних питань тощо.

Інформаційний комплекс системи менеджменту реалізується на базі інтеграції банків даних, елементів інформаційно-довідкових систем, геоінформаційних систем та систем підтримки прийняття рішень, які можуть працювати як в локальному режимі (регіональний офіс проекту), так і через Інтернет. Інформаційний комплекс реалізує ланцюг ІНФОРМАЦІЯ – КОНСУЛЬТАЦІЯ - ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ.

Еволюція інформаційних систем управління проходила від використання простих офісних систем та програм з обліку, бухгалтерії та звітності і обробки електронної пошти до автоматизованих систем управління адаптованих для конкретного підприємства з врахуванням вимог до ресурсу та діючого законодавства. Найсучасніші системи автоматизованого прийняття рішень орієнтуються на такі вимоги: здійснення операцій через корпоративну мережу, Internet; безпровідний доступ та зв’язок (WLAN та WI-FI); віртуальні Call-центри, які приймають потрібну інформацію, мати аналітичне програмне забезпечення для прийняття рішень та автоматично відповідають на запити, що не потребують втручання керівника; містити великі автоматизовані бази даних з швидким доступом до необхідної інформації, мати уніфіковану платформу для встановлення програмного забезпечення на комп’ютерну техніку різних поколінь та під управлінням різних операційних систем; створення та управляння власними Web-сервісами (на стадії впровадження в країнах Заходу). Зокрема використання власних Web-сервісів у сфері державного управління принесе велику користь. Можна представити собі, наприклад, бухгалтерські системи, які використовують єдину державну довідкову законодавчу базу та єдині затверджені алгоритми розрахунків, що представлені у вигляді Web-сервісів. Це дозволить уникнути непорозумінь між підприємствами та контролюючими державними органами.

Такі інформаційні системи менеджменту можуть мати централізовану та децентралізовану побудову.

Якщо поглянути на практику західних компаній, то вони досить щільно співпрацюють з бізнес-школами, інститутами менеджменту щодо розробки та впровадження корпоративних навчальних программ з ділового адміністрування та спеціалістів відповідної галузі. В центрі ядра цих програм знаходится концепція корпоративного управління на базі делегування повноважень і відповідальності щодо стратегії розвитку та особистого самовдосконалення всіх учасників цього процессу. Серед низки важливих дісціплин цих программ можна виділити наступні:стратегічний менеджмент, управління змінами, управління персоналом, маркетинг, бізнес-планування, фінанси та облік, імідж і діловий етикет, корпоративна культура. Ми бачемо що крім