Зміст та застосування теорії попиту

Зміст

Вступ

В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщeється до основної ланки всієї економіки – до підприємства. Саме на цьому рівні створюється вся необхідна суспільству продукція, створюються різні послуги. На підприємстві зосереджені найбільш кваліфіковані кадри. Тут вирішуються питання ощадливої витрати ресурсів, застосування високопродуктивної техніки, технології. На підприємстві домагаються зниження до мінімуму витрат виробництва і реалізації продукції. Розробляються бізнес-плани, застосовується маркетинг, здійснюється ефективне управління – менеджмент.

Все це вимагає глибоких економічних знань. Адже в умовах ринкової економіки виживе лише той, хто найбільше грамотно і компетентно визначить вимоги ринку, створить і організує виробництво продукції, що користується попитом, забезпечить високим доходом висококваліфікованих працівників.

Вивчення ж попиту на ринку зараз стає першочерговою задачею при функціонуванні підприємства. Постійне відстеження попиту і здатність моментально реагувати на найменші його зміни (тобто гнучкість виробництва) – все це визначає виживання й успішну роботу підприємства. Зараз для будь-якої фірми важливіше навіть не зробити яку-небудь продукцію, а збути її, знайти конкретну нішу на ринку для свого товару. Тому-то на перші ролі виходять у даний час числені відділи маркетингу, що безпосередньо займаються питаннями збуту і реалізації продукції. І там добре знають, що таке попит і як він змінюється з часом. “Клієнт завжди правий” – цей принцип, прийнятий на озброєння багатьма ведучими виробниками, зайвий раз доводить першорядне значення такого економічного поняття, як ринковий попит.

Цілью даної курсової роботи є розкриття суті понять попиту й еластичності.

1. Поняття і закон попиту

1.1. Теорія попиту

Попит – це узагальнюючий термін, що описує поведінку фактичних і потенційних покупців товару. Попит – це потреба, виражена в грошовій формі. Обсяг попиту – це кількість товару, що покупці бажають придбати за деякий період часу (день, місяць, рік і т.д.). «Бажання придбати» тут означає, що покупці дійсно мали би бажання і можливість заплатити за необхідну кількість товару, якби така малася в наявності. Важливо розрізняти обсяг попиту й обсяг фактичної покупки. Обсяг попиту визначається тільки поведінкою покупців, тоді як обсяг покупки визначається і покупцями, і продавцями спільно. Обсяг попиту залежить від ціни даного товару, ціни інших товарів, нецінових детермінант, що включають доходи покупців і їхні смаки, накопичене майно, інфляційні і дефляційні сподівання покупців, ціни на взаємозамінні і взаємодоповндюючі товари. Тому попит дуже рухливий і мінливий. Є й інші нецінові фактори (вік покупців, національні особливості і т.д.), що здатні впливати на обсяг попиту. Їх необхідно виявляти, перш ніж починати впроваджувати на ринок той або інший товар.

У залежності від рівня економіки, на якому формується попит, виділяють:

Він формується на рівні макроекономіки.

Він формується на мезорівні і являє собою попит з боку інших галузей і домогосподарств на продукцію даної галузі.

Це попит на деякий визначений вид продукції.

Залежить від розмірів коштів, що знаходяться на руках населення, в ощадкасах, від різних виплат і спадщини, розмірів ринку, ціни, корисності і якості товарів, суб'єктивних смаків і переваг.

1.2. Способи зображення попиту (графіки)

Зворотню залежність між ціною продукту і величиною попиту можна зобразити у виді простого двомірного графіка, що показує величину попиту на горизонтальній осі, а ціну на вертикальній осі.

Приміщення ціни на вертикальній осі і величини попиту на горизонтальній — це економічна традиція (див. рис. 1). Математик помістив би ціни на горизонтальній осі, а величину попиту на вертикальної, тому що ціна — це незалежна змінна, а величина попиту — залежна змінна.

Рис. 1. Графік попиту

Кожна точка графіка являє собою конкретну ціну і відповідну кількість продукту, що споживач вирішив купити за даною ціною. Графік відбиває всі можливі варіанти співвідношення ціни і величини попиту у своїх границях. Графік дозволяє чітко представити визначений зв'язок ціни і попиту, а також маніпулювати різними її комбінаціями.

1.3. Закон попиту

Як уже говорилося вище, обсяг попиту залежить від багатьох факторів. Одним з основних є ціна на даний товар. Стійкий, повторюваний взаємозв'язок між обсягом попиту і ціною, що має обернено пропорційний характер, називається законом попиту.

Причина цього криється в тому, що при зростанні ціни люди роблять вибір, які продукти їм споживати. Із закону попиту можна зробити висновок, що при рівноцінності інших складових величин результатом підвищення ціни завжди буде зменшення кількості товару, що купується.

Цей закон вперше сформулював французький математик Антуан Огюстен Курно в роботі «Дослідження математичних принципів теорії багатства». Відповідно до його формулювання закону, попит на товар є деякою функцію ціни, причому, як правило, спадаючою. Таке положення цілком обґрунтоване і не суперечить ринку.

Формула закону спадаючого попиту А.Курно така:

D = f(P),

де f(P)<0; D – попит; f – функція; P – ціна.

Даний закон виражає наступну залежність:

ціни мають тенденцію до зниження;

при цьому кількість товарів, на яку пред'явлений попит, навпаки, підвищується;

але підвищення кількості товарів, на яке пред'являється попит, відбувається в меншому ступені, ніж зниження ціни;

звідси крива попиту – спадна.

Закон спадаючого попиту під впливом численних факторів діє як тенденція.

Таким чином, під попитом варто розуміти всю криву попиту, а позначення окремої крапки на кривій попиту означає «куплена кількість товару» за визначеною ціною. Рух по кривій попиту являє собою зміна обсягу покупок у результаті зрушень у цінах, але зовсім не означає зміни самої кривої попиту.

Величини попиту повинні мати визначене значення і відноситися до визначеного відрізку часу. Корінна властивість попиту полягає