Залежно від способу організаційної побудови і підтримки діяльності МХК головна організація може набувати вигляду материнської компанії (холдингова структура), наради президентів головних фірм, що водночас є й нарадою керуючих чи акціонерів, виступати трастовим відділенням комерційного банку.

Холдинговий механізм групової організації є домінуючим в утворенні та функціонуванні багатьох закордонних ТНК на національному і транснаціональному рівнях. Нерідко холдинг виступає як одинична холдингова компанія, що володіє контрольним пакетом акцій учасників групи і тому визначає її стратегію. Залежно від специфіки створюваних корпоративних структур холдингові компанії можуть виконувати різноманітні функції.

Найчастіше це інвестиційна діяльність (холдингова компанія як власник контрольних пакетів акцій підприємств) або інвестиційна діяльність у поєднанні з виробничою, комерційною та іншими функціями.

Створення холдингової компанії через передачу головній фірмі частини акцій холдингу означає для підприємств делегування повноважень з управління визначеним видом діяльності спеціально організованій корпоративній структурі. Механізмом системи участі в капіталі, що гарантує материнській компанії здійснення контролю за дочірніми компаніями, є загальні збори акціонерів. Оперативний контроль охоплює, як правило, такі компоненти:

угоду з фінансових питань, що регулює порядок використання річного прибутку, інвестиційної та дивідендної політики;

договір про єдине управління, що визначає функції керівництва МХК.

Координатором діяльності МХК може бути також трастовий відділ комерційного банку. Нині пакети акцій промислових підприємств, що перебувають у розпорядженні банківських інститутів, досягли розмірів, які дають їм змогу встановлювати контроль за політикою корпорацій. Незважаючи на те, що комерційні банки є провідними інституціональними власниками акцій, вони не володіють значною їх кількістю, купленою за власний кошт, а переважно розпоряджаються ними як довірені особи.

Основними джерелами поповнення трастів-активів комерційних банків і здійснення фінансового контролю за нефінансовими установами є пенсійні фонди, інвестиційні та страхові компанії.[54]

Фінансовий контроль, здійснюваний трастовими підрозділами, - основна форма контролю за великими нефінансовими корпораціями. Один із варіантів холдингової структури, представлений в розосередженому вигляді, - взаємне володіння акціями учасників МХК. Учасники групи, володіючи перехресно акціями один одного, а в сумі контрольним пакетом будь-якого учасника, є стосовно нього груповим холдингом. З одного боку, це сприяє формуванню унікальної системи взаємного кільцевого контролю: кожна фірма має невеликі, недостатні для одностороннього контролю пакети акцій всіх інших фірм, а разом вони володіють контрольними пакетами акцій кожного зі своїх членів; з іншого - перехресне володіння акціями запобігає захопленню іншими фірмами (іноземними фірмами, фірмами-конкурентами).

Такий вид регулювання діяльності МХК являє собою горизонтальне об'єднання головних фірм найбільших промислових комплексів. Його характерна риса - учасники створюють під своєю егідою спільні компанії та розробляють спільні інвестиційні проекти проникнення в нові сфери, забезпечуючи зростання підприємницької активності підконтрольних структур.

Це дає змогу поєднувати фінансові та інші ресурси і розподіляти ризик. Завдяки цьому готується вихід на нові напрями фінансової та господарської діяльності.

На практиці існують приклади об'єднання не тільки окремих комерційних організацій, але і холдингових компаній. Наприклад, об'єднання відомого сталеливарного концерну Німеччини й аналогічного в Нідерландах було реалізовано в такий спосіб. Їхні власники: компанії KN Hoogovens NV і Hoesch AG створили на паритетних засадах (50% х 50%) керуючу компанію Estel NV у яку як свої внески передали по 100% акцій концернів. (рис.1.5)

Рис. 1.5. Об'єднання сталеливарного концерну Німеччини й аналогічного в Нідерландах[23]

Транснаціональні і національні компанії об’єднуються за аналогічними схемами.

При об'єднанні найбільших бельгійських і індійського пивних концернів була реалізована наступна схема: заснувавши на паритетних засадах керуючу компанію SUN-Interbrew (на базі Sun-Brewing) кожний одержав по 34% акцій. Як внесок у статутний капітал бельгійці передали акції заводів Россар, Десна, товарну марку пива «Stella Artois» плюс 40 млн. доларів. Індійці - акції заводів і збутову мережу. Крім того 32% акцій нової компанії продавалось за відкритою підпискою. (Рис.1.6).

Рис.1.6. Об’єднання пивних концернів[23]

Значна кількість холдингових компаній утворюється і шляхом «розподілу» великих компаній при їхній реструктуризації. Такий спосіб був характерний для багатьох українських підприємств на початку 90 років при переході на самооплатність. Трансформація приводила до створення великої кількості дочірніх компаній (колишніх виробництв) з 100% участю материнської компанії.

2. Методи управління фінансами в ХК

2.1 Податкові умови діяльності

Економічний механізм діяльності МХК визначається економічним та регулятивним середовищем у країнах базування та країнах здійснення діяльності філій МХК, режимом торговельних, митних, податкових і фінансових взаємовідносин між країнами діяльності МХК, можливостями використання переваг транснаціональної діяльності для підвищення кінцевої ефективності функціонування МХК.

Таким чином, економічний механізм діяльності МХК визначається взаємодією його національних і трансграничних чинників. В його основі - чотири взаємопов'язані складові[54]:

1. Податкові умови діяльності МХК, які визначають стимули та можливості трансграничного трансферту виробництва та збуту.

2. Міжнародне позиціювання активів МХК або трансгранична релокація активів МХК з метою зниження ризиків і податкових зобов'язань.

3. Трансфертні ціни, за якими здійснюються трансакції між філіями МХК у різних країнах.

4. Управління фінансовими потоками МХК, тобто управління внутрішніми розрахунками між філіями МХК і зовнішніми фінансовими розрахунками з іншими контрагентами.

Провідна роль серед цих складових належить податковим умовам діяльності МХК, оскільки планування діяльності МХК базується на врахуванні різниці в умовах економічної діяльності в країнах, де здійснює операції компанія. Ці умови передусім залежать від існуючих у приймаючих країнах систем оподаткування та ефекту їх впливу на глобальні операції МХК. Податкові зобов'язання МХК поєднуються з плануванням мінімізації цих зобов'язань у глобальному масштабі за рахунок переваг