Проникнення ринкових відносин в усі сфери життя суспільства. При просуванні соціальних ідей як платіжні кошти виступають не гроші, а інші кошти платежу - наприклад, кредит довіри до церкви як до соціального інституту, здатному зміцнити сферу сімейних відносин і в цілому моральний стан суспільства.

По-перше, у процесі регулювання суспільством соціальних змін зачіпаються інтереси безлічі соціальних груп. По-друге, як відзначав В. Зомбарт ще століття назад, саме економічне життя взагалі, а прибутковий сектор зокрема, є головним важелем суспільного вдосконалювання. Приклад довіри до церкви також зачіпає інтереси ряду цільових груп, що й перетворить моральний стан суспільства. Також, слід зазначити, що маркетингові методи В.Э. Гордин пропонує використати крім просування ідей також і для залучення ресурсів, що, відповідно, уже не є маркетингом ідей у чистому вигляді.

Таким чином, В.Э. Гордин, бажаючи показати відмінності маркетингу в соціальній сфері й зв'язуючи ці відмінності з необхідністю застосування соціального маркетингу як маркетингу ідей, насправді доводить зворотнє: у соціальній сфері можливий весь комплекс маркетингу, а соціальна спрямованість маркетингу не є більше прерогативою маркетингу послуг організацій соціальної сфери.

Еволюція маркетингу й виникнення концепції, націленої на сполучення врахування інтересів виробників, споживачів і суспільства в цілому, обумовлюється поступовим підвищенням ступеня зрілості ринкового господарства, зміцненням у ньому регулюючих початків і появою сучасного соціально орієнтованого ринкового господарства. Концепція соціального маркетингу характерна для сучасного етапу, коли мир поступово переходить до нової парадигми соціально-економічного розвитку. Тоді як колишня парадигма характеризувалася неоптимальним використанням основних ресурсів: відповідно до неї людські ресурси використовуються, природні - експлуатуються надмірно.

Збагачення соціального змісту управління, сучасна вимога більш високого рівня адаптованості виробництва до соціальних змін, більш повного задоволення потреб і запитів приводить до зміни парадигми управління. При цьому відбувається збагачення соціального змісту планування виробництва. Це дозволяє розглядати соціальний маркетинг як специфічну функцію соціального управління і як особливий вид планової діяльності, своєрідний плановий інструмент регулювання ринкової економіки.

Туристична фірма як прогресивна організація повинна приймати маркетингові рішення з урахуванням запитів споживачів, своїх власних потреб, довгострокових інтересів споживачів і довгострокових інтересів суспільства. Туристична фірма повинна усвідомлювати, що, зневажаючи двома останніми міркуваннями, вона робить погану послугу й споживачам і суспільству.

Директор фірми повинен мати зведення принципів, які допомагали б йому в моральній оцінці серйозності кожної ситуації й рішенні проблеми, як далеко можна зайти, не переступаючи норм добропорядності.

Кожний діяч маркетингу в туристичній фірмі повинен виробити для себе основні принципи добропорядного поводження. Система моральності повинна базуватися на уявленнях про гарне життя й взаємозв'язок власного благополуччя із благополуччям інших. Виробивши для себе чіткі принципи, діяч маркетингу зможе впоратися з безліччю заплутаних проблем, що виникають і в області маркетингу, і в інших сферах людської діяльності.

Перспективами використання концепції соціально орієнтованого маркетингу в туризмі є більш ефективна робота фірми зі споживачами своїх послуг. При використанні концепції соціально орієнтованого маркетингу в туризмі виникають наступні позитивні явища:

1. Вірне подання продукта споживачеві. Іноді існує ймовірність того, що продукт невірно представлений. Продукт рекламується як той, що має перелік конкретних властивостей і в силу цього, а також відносної дешевини туристична послуга швидко продається. Потім продавець прагне переконати клієнта купити більш дорогий продукт. Цей вид неетичного поводження має свою назву - «наживка й гачок». Коли клієнт «заковтнув наживку», продавець додає всі зусилля, переконуючи покупця придбати інший продукт, що, як правило, коштує дорожче.

2. Етична реклама. Друга можливість неетичного способу дій відносно клієнтів можлива в області реклами. Рекламуючи продукт, можна легко спотворити його характеристики, дати невірну інформацію про ціни й послуги. Не менш легко порушити законодавства різних країн, що регламентують подання такої інформації. Більшість засобів масової інформації знають про спроби рекламодавців прикрасити продукт, хоча часто їм досить важко вирішити, що вірно в рекламному повідомленні, а що ні. Важливо, щоб маркетингова функція по рекламуванню забезпечувала потенційних покупців або клієнтів коректною інформацією без перекручувань суті. При цьому вважається неетичним ганьбити конкурентів, а варто приводити тільки чесні порівняння. Але завжди є спокуса переоцінити якості власного продукту й применшити достоїнства продукту конкурента. Оскільки клієнт має велику інформацію з різних джерел, то невірна презентація буде для нього очевидною, викличе недовіру до реклами й знизить імідж організації.

3. Дотримання етичних норм при підготовці й укладанні контрактів і договорів. Нормальна практика полягає в тому, що контракт звичайно передбачає переваги для тієї зі сторін, що його складає. І тут є можливість включити в нього несправедливі положення й змусити клієнта, що нічого не підозрює, діяти відповідно до цього контракту, що по окремих питаннях не відповідає його інтересам (досить часто клієнти або покупці не бувають добре інформовані в юридичних аспектах купівлі-продажу). Етичний менеджер по маркетингу не стане зневажати інтересами споживача й не буде намагатися нажитися за рахунок твердих і невиправдано суворих положень контракту. Більше того, він повинен порекомендувати клієнтові звернутися до досвідченого юриста, щоб той міг розтлумачити йому умови й обов'язки за контрактом.

4. Сумлінна система оплати. Несумлінність маркетингової діяльності може виявитися й у системі оплати. Так, має місце збір додаткової плати за продукт уже після того, як укладений договір на обслуговування або купівлі-продажу туристичного продукту. З погляду клієнта звертання фірми до нього за додатковою платою є неетичним учинком, що може негативно вплинути на їхні наступні відносини. Тому повна ціна, включаючи податки й інші відповідні