В окремих випадках застосовують інші методи сегментації ринку, наприклад, цілі поїздки, час прибуття - сезонність, відстань подорожей, тривалість перебування, купівельна спроможність і ін. Однак всі ці методи часто відносять до перерахованого вище: або до соціодемографічного, або до психографічного. Різниця між цими двома методами полягає в тому, що перший метод тільки описує основні розходження в поводженні туристів (більш простий для аналізу й легко виконуємий), а другий визначає, чому вони зупиняють свій вибір на тому або іншому продукті і в який спосіб вони це роблять (за допомогою даних аналітичних засобів дослідники не тільки описують туристів, але й намагаються їх зрозуміти). Це, однак, не означає, що психографічний аналіз витісняє соціодемографічний, навпаки, вони доповнюють один одного. Часто при психографічному методі в анкети опитування туристів дослідники ринку включають ряд соціодемографічних показників.

Психографічний метод можна віднести до сегментації, називаної в західній науковій літературі "постеріорі", при якій цільовий сегмент заздалегідь не відомий, а вибирається на основі результатів, отриманих різноманітними статистичними методами за допомогою різних факторів, кластерів і інших видів статистичного аналізу. На відміну від соціодемографічного аналізу тут для різних типів туристів уведені нестандартні категорії, що вимагає від дослідників ринку розробки різних суб'єктивних вихідних величин шляхом проведення обстеження й опитування.

Справедливості заради слід зазначити, що в туристському секторі на відміну від інших секторів економіки психографічна сегментація ринку перебуває на початковій стадії розвитку через її дорожнечу. Багато туроператорів в рекламних каталогах рідко вказують розходження між групами клієнтів і обмежуються в основному описом визначних пам'яток туристських місць і готелів.

Відзначаючи переваги психографічного методу сегментації ринку, із упевненістю можна сказати, що він дозволить забезпечити туристські фірми значною інформацією для планування, розробки, позиціювання, просування й розподілу туристського продукту на ринку, а також допомогти при виявленні потенційних клієнтів для більш ефективного використання коштів, виділюваних на маркетинг і просування турпродукту. Останнє здобуває особливу актуальність для державних туристських організацій, у яких кошти на просування й рекламу дуже обмежені.

Після короткого опису схем сегментації туристського ринку більш докладно зупинимося на одному з важливих критеріїв вивчення сегментів споживачів - їхньому стилі життя. Цей критерій придбав популярність на Заході в 70-і роки й з особою чинністю відродився в туристському секторі на початку 90-х років. При розробці продукту фахівці виходили з того, що туристський центр повинен пропонувати особливий стиль відпочинку, тому всебічне дослідження потенційних гостей придбало національний характер. Родоначальниками таких проектів стали популярні й традиційні туристські центри - Швейцарія й Австрія, причому остання однією з перших почала працювати з базою даних по стилю життя, складеною по туристогенеруючих країнах групою "Європанель".

Ця група, заснована в 1989 р., являє собою асоціацію п'ятнадцяти європейських комерційних інститутів, що вивчають ринок. Багатонаціональну типологію стилів життя в цих країнах назвали системою "Євростиль". Розходженнями в стилі життя обумовлене вживання різних продуктів і послуг. Недолік інформації про поводження туристів із країн, що генерують, відшкодовується за рахунок даних із країн перебування (за допомогою опитування туристів). Система дослідження охоплює п'ять принципових моментів стилю життя: об'єктивний персональний критерій; поведінкові ознаки; міжособистісні відносини; мотивації й прагнення; емоції.

Основні фактори, що впливають на туристичний попит:

1. Дохід на душу населення в країні походження (при приватних туристських поїздках або в поїздках з метою відвідати родичів і друзів звичайно використають персональний дохід, а при ділових поїздках - інші загальні показники доходу, наприклад, національний доход.

2. Вартість, що включає видатки на транспортування до місця призначення, виражені у валюті країни походження (видатки на транспортування визначаються за допомогою тарифів перельоту на повітряному транспорті або тарифів або вартості пального при використанні наземного транспорту), і витрати, зроблені в місці призначення (ціна проживання й т.д.) і виражені у валюті країни перебування.

3. Обмінний курс, хоча він уже інкорпорований (приєднаний) у деякій мірі в інші цінові показники. На практиці люди можуть бути більше інформовані про обмінні курси, чим про відносну ціну проживання як у країні походження, так і в країні перебування.

4. Вартість продуктів, що заміщають. Потенційні туристи звичайно при плануванні своєї відпустки в якому-небудь туристському центрі порівнюють видатки на його проведення з видатками будинку й видатками під час попередніх відпусток, проведених в інших місцях. Такий порівняльний аналіз може бути важливим детермінантом попиту для міжнародного туризму в дане місце призначення з певного місця походження.

5. Змінна складова події може бути включена в економетричну модель попиту міжнародного туризму для затвердження впливу однієї з історичних подій. Наприклад, війна "Бура в пустелі" в 1992 р. значно зменшила попит міжнародного туризму на деякі регіони світу.

6. Параметр, називаний трендом, може зображувати зміну популярності туристського центра за досліджуваний період часу.

7. Показник активності просування туристського продукту відображає видатки на його просування за рубежем. Ці видатки провадяться керівництвом туристського центра й можуть відігравати істотну роль при визначенні рівня попиту міжнародного туризму. Вони обчислюються у валюті країни, де здійснюються, тобто країни походження. Однак тут може виникнути проблема, пов'язана з тим, що один з інструментів просування, а саме реклама, у досліджуваний період впливає на попит не тільки того ж періоду, але й наступних періодів (хоча згодом ефект скорочується).

8. Змінні, які підтверджують прихильність до тієї або іншої місцевості (якщо проведена відпустка в туристів залишить приємні спогади про туристський