Зміст

Вступ

Пошук ефективних механізмів управління суб'єктами господарювання та забезпечення їх реальної інтеграції у систему ринкових відносин зумовлює підвищення ролі бухгалтерського обліку господарської діяльності як складової частини системи інформації та специфічного виду процесу управління.

Ставлення ринкових відносин супроводжується підвищенням ролі прибутку як матеріальної основи руху економічних інтересів підприємства і держави. Загальнодержавні інтереси реалізуються шляхом стягнення податків та податкових платежів. Реалізація економічних інтересів підприємства базується на прибутку, що залишився в розпорядженні як основне джерело соціального і виробничого розвитку.

В умовах виходу підприємств на внутрішні та зовнішні ринки необхідні гарантії стійкості їх фінансового стану, ліквідності, платоспроможності. При цьому теж існує потреба в об'єктивній інформації про фінансовий стан підприємства. Одним з показників, що характеризує фінансовий стан підприємства, ефективність його функціонування є отримуваний прибуток. Саме прибуток є рушійною силою інноваційного процесу, джерелом розвитку підприємства та його економічного потенціалу, основою прийняття.

Оскільки основний потік економічної інформації на підприємстві формується з допомогою бухгалтерського обліку, саме від якості останнього, його відповідності вимогам управління в умовах ринкового середовища залежить в кінцевому підсумку ефективність виробного - фінансової діяльності, фінансової стійкості.

Звідси виникає необхідність удосконалення бухгалтерського обліку фінансових результатів, причому відбуватися це повинно на базі критичного осмислення історичного досвіду обліку фінансових результатів та з урахуванням міжнародного досвіду з цього питання, нових підходів до прийняття управлінських рішень.

Бухгалтерський облік торговельної діяльності має особливості в порівнянні з обліком інших видів діяльності. Тому необхідно привернути належну увагу до організації бухгалтерського обліку діяльності торговельних підприємств з метою забезпечення користувачів повною, достовірною та об'єктивною інформацією про фінансовий стан підприємства та результати його діяльності.

Метою даної роботи є всебічний розгляд економічних і організаційних засад обліку фінансових результатів та використання прибутку; організації обліку фінансових результатів та використання прибутку, відображення фінансових результатів в звітності підприємства.

Предметом дослідження є: методологія та діюча практика обліку фінансових результатів та використання прибутку, регістри бухгалтерського обліку, звітність підприємства та інші документи, які пов’язані з обліком фінансових результатів та використання прибутку.

Об’єктом дослідження обране товариство з обмеженою відповідальністю “Пріоритет”.

Для розкриття теми використовуються теоретичні, розрахункові і аналітичні методи. Робота заснована на використані нормативних документів і спеціальних теоретичних і практичних літературних джерел з проблем теми дослідження.

1.Економічна суть прибутку. Прибуток як джерело власних коштів

Найважливішою категорією ринкової економіки є прибуток. Прибуток, точніше його максимізація, виступає безпосередньою метою виробництва в любій галузі національної економіки.

Незважаючи на те, що прибуток відіграє важливу роль в ринковій економіці, і що ця категорія є об'єктом економічної теорії не одне сторіччя, до теперішнього часу начухають палкі дебати про його сутність та форми.

Серед економістів які досліджували прибуток досить цікаву теорію розробив Шумпетер. Він розглядав прибуток, як вартісну категорію, що виступає елементом усієї економічної системи. Прибуток у загальному вигляді відображає результати господарювання, продуктивність затрат, результати живої та уречевленої праці та реалізації вартості додаткового капіталу. До прибутку у кінцевому результати зводяться всі економічні показники, оскільки він є ключовою ланкою, яка завершує процес виробництва.

Дж. Стюарт Міль у своїх працях здебільшого надавав значення нормі прибутку. Він дає оригінальне трактування "тенденції прибутку до min і зауважує, що існує мінімальна ціна пропозиції капіталу, а саме норма, яку середній індивід буде рахувати еквівалентом за утримання.

Маршал вважав, що прибуток приписується четвертому фактору, а саме "організації Інституціонального пристрою сучасного бізнесу". В доповнення він описує кон’юнктурні або зумовлені сприятливими можливостями, доходи, які витікають з факту, що фактори виробництва більш продуктивні, коли вони скомбіновані на даному підприємстві.

К.Маркс в "Капіталі" зробив спробу визначити прибуток як модифіковану додаткову вартість. Додаткова вартість m – це функція змінного капіталу ї{у) який авансується на робочу силу (тобто V): М=(V). Прибуток р - це функція авансованого капіталу: р=f(с+v), де с - капітал авансований на купівлю засобів виробництва. Джерелом додаткової вартості автор "Капітала" вважав експлуатацію, несплачену додаткову працю найманих працівників В.М. Івахненко Курс економічного аналізу: Напвч. Посіб. – К.: Знання -Прес, 2000. –207с..

Сучасна економічна думка розглядає прибуток як дохід від використання факторів виробництва, тобто праці, землі І капіталу. Заперечуючи прибуток як результат експлуатації, привласнення несплаченої найманої праці, можна виділити наступні визначення прибутку, які мають місце в навчальній літературі: по-перше, - це плата за послуги підприємницької діяльності; по-друге, - це плата за новаторство, за талант в управлінні фірмою; по-третє, - це плата за ризик, за невизначеність результатів підприємницької діяльності; по-четверте, - це так званий монопольний прибуток.

В сучасних умовах прибуток розмежовують на чистий прибуток, тобто прибуток, який залишається в повному розпорядженні підприємства після сплати податків до бюджету та інших платежів.

Чистий прибуток є доходом понад витрат втраченої можливості, тобто виплат, необхідних для відвернення виробничих послуг від більш вигідних альтернативних застосувань. У той же час чистий прибуток є також дохід зверх реальних витрат, бо він непокликаний підтримувати існування будь-якого виробничого фактору.

Збільшення прибутку, насамперед, забезпечується через зниження собівартості продукції. Прибуток володіє рядом переваг у порівнянні з іншими показниками. Наявність прибутку свідчить про те, що продукція виготовлена підприємством, отримала визнання суспільством. Із збільшенням обсягів реалізації продукції, підвищенням її якості, зниженням різного роду витрат, прибуток зростає. Метою кожного підприємства є прагнення отримати максимальний прибуток, хоча в даний момент більшість підприємств