Можливими факторами росту прибутку є ріст обсягів виробництва і реалізації продукції, впровадження науково-технічної продукції, як наслідок зростання продукції, зниження собівартості, підвищення якості продукції.

Саме прибуток спонукає фірму здійснювати нововведення. А нововведення стимулюють інвестиції, загальний випуск продукції і зайнятість. Нововведення є основним фактором економічного росту, і саме мета отримання прибутку лежить в основі нововведень. Прибуток більш ефективно виконує завдання розподілу ресурсів. Винагорода у вигляді прибутку є не тільки стимули до розширення галузі, вона також виступає як фінансові кошти, за допомогою яких можна збільшувати виробничі потужності.

Для фірми велике значення має розмір прибутку. Величина прибутку, за Марксом залежить від середньої суспільної норми прибутку. Це означає, що до певної межі прибуток можна розглядати як функцію капіталу, оскільки фактором зростання маси прибутку є розмір капіталу

Мр=р*Ка, (1)

де Мр - маса прибутку ; р- норма прибутку; Ка - розмір авансованого капі-талу.

Щодо прибутковості, доходності підприємства, то слід відрізняти, по-перше, прибутковість усього підприємства як отримання доходу на весь авансований капітал (процентне відношення прибутку до авансованого капіталу), по-друге прибутковість виробів окремої партії , тобто отримання Доходу на витрати виробництва (собівартість) для виготовлення цієї кількості продукції (процентне співвідношення прибутку до собівартості).

Загальна прибутковість підприємства визначає норму прибутку як процентне відношення прибутку до авансованою капіталу. Якщо прибуток Р - це різниця між ціною і собівартістю, Ка - авансований капітал , то формула норми прибутку буде така:

р = Р / Ка 100. (2)

Прибуток є однією з найбільш складних економічних категорій, без вивчення якої неможливий науковий підхід до з'ясування питання підвищення ефективності виробництва, поширення матеріальної зацікавленості.

Прибуток за своїм економічним змістом, у вузькому розумінні, являє собою різницю між доходами та витратами підприємства (господарюючого суб'єкта). Кількісне трактування прибутку визначає прибуток як різницю між загальною виручкою та сукупними витратами. В останні включається заробітна плата, орендна плата, витрати на матеріали, паливо, комплектуючі вироби, амортизацію, відсотки по позикам, податки, резерви та інші. Так визначається величина прибутку практично в усіх країнах з ринковою економікою. Приблизно також визначався прибуток і в країнах з командною економікою.

Основним джерелом надходження прибутку на підприємство є доход від реалізації продукції/робіт, товарів, послуг) - загальний доход (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення товарів та податку з продажу (ПДВ, акцизний збір, тощо). На базі доходу від реалізації розраховується чистий дохід від реалізації продукції, який визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації відповідних податків, зборів, знижок.

Отриманий прибуток може використовуватися та розподілятись за бажанням підприємства. Але з переходом підприємств на новий облік, відбулися значні зміни в використанні прибутку. Зараз прибуток не розподіляється по фондам виробничого та соціального розвитку, як це відбувалося раніше, а всі витрати, які покривалися раніше за рахунок прибутку, сьогодні відносяться на витратні рахунки.

Теорія і практика вітчизняного бухгалтерською обліку довгий час базувалась на постулатах адміністративно - командної системи управління. Вся система фінансової звітності була побудована на обліку відхилень фактичних показників від планових. Цьому методу найбільш повно задовольняли методи так званої витратної бухгалтерії, забезпечуючи калькуляцію фактичної собівартості готової продукції. Однак весь світовий досвід базується на іншій методиці, так званою маржинальною бухгалтерією, використовуючи калькулювання часткової собівартості готової продукції.

За своїм функціональним змістом прибуток підприємства є єдиною умовою для процвітання бізнесу. Грошові кошти й отримані від вдалих операцій направляються в різні напрямки діяльності підприємства. В цих умовах найважливішим постає питання прийняття ефективних управлінських рішень щодо управління кінцевими фінансовими результатами.

В процесі регулювання кінцевих результатів виробляється управлінський вплив мета якого доведення системи до заданого стану. В основі цього стану - моделювання вибору адекватних форм і методів, а також розробка управлінських впливів на регулювання кінцевих фінансових результатів.

Потреба наукової обґрунтованості вибору ефективних форм і методів економічного регулювання фінансових результатів означає здійснення перед планових техніко-економічних розрахунків, результати яких є основою для першочергового Їх включення в програму (план) для використання. Тому важливо методику вибору форм і методів економічного регулювання ув'язувати з методикою оцінки ефективності і якості роботи підприємства (об'єднання), що досить складно.

Вирішальними критеріями при виборі форм і методів регулювання має бути ступінь їх реального впливу на ключові показники господарювання - ріст продуктивності праці, зниження собівартості продукції, покращення її якості приріст прибутку та забезпечення договірної дисципліни.

2. Економіко – правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури

Економіко – правовий аналіз та огляд нормативної бази обліку фінансових результатів та використання прибутку розглянемо за допомогою таблиць, які наведено нижче.

Таблиця 2.1

Економіко – правовий аналіз та огляд нормативної бази і спеціальної літератури обліку фінансових результатів та використання прибутку

№

з/п |

Джерело |

Короткий зміст

1 | 2 | 3

1. | Про бухгалтерський облік і фінансову звітність

Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV, зі змінами і доповненнями | Визначає порядок ведення бухгалтерсь-кого обліку

2. | Закон України ”Про оподаткування прибутку підприємств”

від 18.02.97 р. № 477\97-ВР, | Викладаються основні положення щодо оподаткування прибутку. Уводяться нові терміни: валові доходи і валові витрати, податковий період і т.п.

3. | Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 № 167\97-ВР, зі змінами і доповненнями | Визначає платників податків, об'єкти, базу, ставки оподатковування, містить перелік операції що звільнені