2) з фінансового боку експлуатації активів:

визначає основні напрями витрачання коштів, відповідні стратегічним і тактичним цілям підприємства;

формує найкращу структуру активів;

регулює масу і динаміку фінансових результатів з урахуван-ням прийнятного рівня підприємницького ризику;

3) зі здійснення стратегії фінансового менеджменту:

проводить інвестиційну політику, здійснюючи аналіз інвести-ційних проектів господарського і фінансового характеру, відбір най-кращих з них і подальший фінансовий моніторинг перетворення проектів в життя;

4) зі здійснення тактики фінансового менеджменту:

здійснює комплексне оперативне управління оборотними ак-тивами і короткостроковими зобов'язаннями підприємства (грошо-вими коштами, дебіторською заборгованістю, запасами сировини і готової продукції, з одного боку, і кредиторською заборгованістю і короткостроковими кредитами, з іншого боку);

осмислює цінові і інші маркетингові рішення з точки зору їх впливу на фінансові результати;

з поєднання стратегії і тактики:

займається фінансовим прогнозуванням і плануванням, виз-начаючи фінансові перспективи розвитку підприємства, а також тактичні кроки по забезпеченню щоденної діяльності і упереджен-ню несприятливих тенденцій;

з внутрішнього фінансового контролю:

аналізує дані бухгалтерського і операційного обліку, а також звітність підприємства, користуючись ними: а) як матеріалом для оц-інки результатів діяльності підприємства, всіх його підрозділів і само-го себе; б) як інформаційною базою для прийняття фінансових рішень[,c.14-15].

Зрозуміло, всі ці (а також і те, що не увійшло в цю принципову, а тому вельми лаконічну схему) аспекти діяльності фінансового ме-неджера повинні бути пронизані турботою про мінімізацію оподат-кування, розумне зниження ризиків і захист майна фірми (зовнішнє страхування, самострахування).

1.2 Інформаційні потоки в роботі фінансового менеджера

Мета фінансового менеджменту - забезпечити ефективну, ста-більну діяльність підприємства через управління його фондовими потоками. Основою прийняття адекватних, вчасних та ефективних рішень щодо роботи компанії є інформація, яку отримують із зовніш-нього та внутрішнього середовищ фірми (рис. 1).

Рис. 1. Інформаційні потоки фінансового менеджменту[,c.36]

Джерелами отримання інформації об'єктивного та суб'єктивного характеру є дані управлінського фінансового обліку, який виконують відповідні служби самого підприємства, і результати оглядів та аналі-зу діяльності компанії та її оточення, здійснюваних зовнішніми користувачами інформації. Перелік показників управлінського обліку, ме-тоди розрахунку та форми подання визначає безпосереднє керівниц-тво компанії для внутрішнього користування, вони є комерційною та-ємницею фірми. Дані фінансового обліку базовані на управлінському обліку та наведено у фінансовій звітності підприємства, яку виз-начає чинне законодавство.

Розділ 2. Фінансова звітність підприємства як основне інформаційне джерело в роботі фінансового менеджера

2.1 Баланс підприємства: зміст та структура активу і пасиву

Фінансова звітність - це сукупність форм звітності, складених на основі даних бухгалтерського обліку для надання користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан і результати діяль-ності підприємства, а також про зміни грошових коштів за звітний період.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів малого підприємництва) містить: Баланс, Звіт про фінан-сові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний ка-пітал і примітки до звітів []. Відповідно до Національних стандар-тів, окрім вищеназваних форм розрізняють фінансову звітність: консолідовану, зведену та фінансовий звіт суб'єкта малого підпри-ємництва. Консолідовану звітність надає (на додачу до фінансових
звітів про власні господарські операції) материнське підприємство;
вона відображає фінансовий стан, результати діяльності та руху
грошових коштів юридичної особи і її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці. Зведену фінансову звітність надають:

1) міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній власності, та органи, що проводять управління майном підпри-ємств, заснованих на комунальній власності (на додачу до власних звітів); вказані органи, крім того, окремо складають зведену фінан-сову звітність по господарських товариствах, акції (долі, паї) яких перебувають відповідно у державній та комунальній власності;

2) об'єднання підприємств (на додачу до власної звітності) по всіх підприємствах, що входять до їх складу. Фінансовий звіт суб'єкта мало-го підприємництва складається із Балансу (форма № 1-м) та Звіту про фінансові результати (форма № 2-м).

Згідно з чинним законодавством, відкриті акціонерні товариства, підприємства-емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредит-ні союзи, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фі-нансові установи зобов'язані не пізніше, ніж першого червня року, наступного за звітним, оприлюднити річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або поширення її у формі окремих друкованих видань []. Нажаль, зараз таку практику широко не впроваджено, а з основними показни-ками фінансово-господарської діяльності акціонерних товариств-емітентів цінних паперів можна ознайомитися лише в офіційному бюле-тені Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Донець-кої фондової біржі та Кримської фондової біржі «Цінні папери Украї-ни». Але ця інформація не є достатньою для прийняття адекватних фінансових рішень[,c.38-39].

Основні показники, що відображають фінансовий стан підприємс-тва, наведено у балансі. Баланс являє собою спосіб групування та ві-дображення в грошовій оцінці стану господарських засобів та джерел їх утворення на певну дату. Структуру балансу можна подати в такому вигляді (рис.2):

БАЛАНС

АКТИВ | ПАСИВ

1. Необоротні активи

2. Оборотні активи

3. Витрати майбутніх періодів | 1. Власний капітал

2. Забезпечення майбутніх витрат і виплат

3. Довгострокові зобов'язання

4. Поточні зобов'язання

5. Доходи майбутніх періодів

Рис 2. Загальна схема балансу

Розглядаючи структуру активу та пасиву балансу, можна зазначи-ти, що в них показано ресурси підприємства за різною класифікаці-єю: за їхнім складом та розміщенням, за джерелами формування та призначенням (рис. 3).

Рис. 3. Класифікація ресурсів за видами та джерелами їх фінансування[,c.39]

Фінансовий менеджер повинен розуміти різні економічні тракту-вання активної частини балансу, особливо дві взаємопов'язані інтер-претації, які умовно можна назвати предметно-речовою та витратно-результативною.

Згідно з предметно-речовим трактуванням, в активі балансу пока-зано склад, розміщення і фактичне цільове використання засобів під-приємства. Основний наголос роблять на тому,