Під звичайною діяльністю мають на увазі будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають уна-слідок такої діяльності.

До надзвичайної діяльності зараховують операції, які відрізня-ються від звичайної діяльності і не відбуваються часто або регулярно (стихійне лихо, пожежа, техногенні аварії, експропріація приватної власності державою тощо).

Звичайна діяльність у свою чергу поділяється на операційну та іншу.

Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, до якої зараховують операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції, які є визначальною метою створення підприємства і забез-печують основну частку його доходу. Витрати, пов'язані з основною діяльністю, класифікують за функціями: виробництво, управління, збут.

Інша операційна діяльність - це реалізація іноземної валюти, ін-ших оборотних активів, операційна оренда активів, отримання при-бутку або втрати від операційної курсової різниці, створення резервів сумнівних боргів, отримання ґрантів і субсидій, уцінка запасів, про-ведення досліджень і розробок, отримання або сплата санкцій за гос-подарськими договорами та інше.

Іншу діяльність підприємства поділяють на інвестиційну та фінан-сову.

Інвестиційна діяльність - придбання і реалізація тих необоротних активів (фінансових інвестицій), які не є складовою еквівалентів грошей.

Фінансова діяльність - це діяльність, яка призводить до змін роз-міру і складу власного і позикового капіталу підприємства.

Звіт про фінансові результати передбачає відокремлення у фінан-сових результатах підприємства фінансового результату від опера-ційної діяльності, доходу (та витрат) від участі у капіталі, фінансових доходів (та витрат), інших доходів (та витрат). Названі результати - це все фінансові результати від звичайної діяльності. Чистий прибуток (збиток) розраховують як алгебраїчну суму прибутку (збитку) від зви-чайної діяльності і надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку і податків із надзвичайного прибутку.

2.3 Використання даних звіту про рух грошових коштів в роботі фінансового менеджера

Для фінансового менеджменту важливо не лише знати фінансові результати, але й аналізувати рух коштів за звітний період, визнача-ти зміни основних джерел отримання коштів і напрямків їх викорис-тання. Надані у звітності підприємства показники про формування і використання прибутку не дають повного уявлення про реальний процес руху грошей - прибуток є лише одним із чинників (джерел) формування ліквідності балансу, іншими джерелами є: кредити, па-йові внески засновників, емісія цінних паперів і т. п.

Тому Національними положеннями (стандартами) бухгалтерсько-го обліку обумовлено складання ще однієї форми звітності - «Звіту про рух грошових засобів», - яка виступає головним інструментом аналізу фінансового стану підприємства, що дозволяє об'єктивніше оцінити ліквідність підприємства в умовах інфляції з урахуванням того, що у складанні інших форм звітності використовують метод на-рахувань, завдяки якому витрати відображають незалежно від проце-су отримання чи сплати певних сум грошей.

Хоча Звіт про рух грошових засобів керівники високо цінують за відображення реальних грошових потоків, він має певні обмеження:

не відображає прибутки (збитки) компанії за звітний період;

не відображає фінансовий стан компанії на кінець року. Для цього потрібна інформація про всі активи підприємства (які, окрім грошових коштів, включають дебіторську заборгованість, матеріальні запаси, інвестиції і т. ін.), про зобов'язання, співвідношення активів та обсягів продажу тощо.

Різниця між сумою отриманого прибутку та розміром грошових коштів полягає в нижчеподаному:

Прибуток відображає облікові грошові і негрошові доходи впродовж
певного періоду, що не збігається із реальним надходженням коштів.

Прибуток визнають після здійснення продажу, а не після надходження коштів.

У розрахунку прибутку витрати на виробництво продукції виз-начають після її реалізації, а не в момент оплати.

Амортизаційні відрахування не ведуть до відтоку коштів, але їх
враховують у визначенні прибутку.

Для розрахунку руху коштів діяльність підприємства розділяють на три сфери: операційна, фінансова та інвестиційна діяльність. На рис. 3.4 подано рух грошових потоків на підприємстві. Основним джерелом грошових потоків на підприємстві виступає операційна ді-яльність, інвестиційна діяльність є основним споживачем грошових коштів. Підвищення ролі фінансової діяльності (за зменшення над-ходжень від операційної діяльності водночас) у наданні коштів може свідчити про підвищену ризикованість розглянутого підприємства. У таблиці 1.1 скомпоновано можливі варіанти взаємопоєднання чистих грошових потоків підприємства від фінансової (ЧГПФД), операційної (ЧГПОД) та інвестиційної діяльності (ЧГПІД). Особливої уваги фінан-сового менеджера потребує ситуація 4, яку характеризує негативний сукупний чистий потік коштів (ЧСПГК), що, звичайно, довгий час три-вати не може - підприємству не вистачає коштів для оплати рахун-ків контрагентів, виплати відсотків з кредитів, сплати податкових платежів. Згідно з чинним законодавством, кредитори мають право подавати заяву в Господарський суд щодо провадження справи про банкрутство боржника за умови прострочення оплати рахунків на термін понад три місяці.

Рис. 4. Схема руху коштів на підприємстві[,c.45]

Таблиця 1. Взаємопоєднання грошових потоків підприємства

НАПРАВЛЕННЯ ЧИСТИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

Ситуація 1

СЧПГК > 0 | Ситуація 2

СЧПГК > 0 | Ситуація 3

СЧПГК > 0 | Ситуація 4

СЧПГК < 0

ЧГПФД > 0

ЧГПОД > 0

ЧКПІД < 0 | ЧГПФД < 0

ЧГПОД > 0

ЧКПІД < 0 | ЧГПФД > 0

ЧГПОД < 0

ЧКПІД > 0 | ЧГПФД < 0

ЧГПОД < 0

ЧКПІД < 0

Нормально | Допустимо | Ризик банкрутства | Банкрут (якщо більше трьох місяців)

ЧГПФД > 0

ЧГПОД > 0

ЧКПІД > 0 | ЧГПФД < 0

ЧГПОД > 0

ЧКПІД > 0 | ЧГПФД > 0

ЧГПОД < 0

ЧКПІД < 0

ЧГПФД < 0

ЧГПОД < 0

ЧКПІД > 0

При складанні звіту про рух коштів застосовують два методи - пря-мий і непрямий. Непрямий метод використовують при визначенні результату руху коштів від операційної діяльності. Цей метод полягає в коригуванні суми прибутку (збитку) звітного періоду від операційної діяльності до оподаткування, яку визначено у звіті про фінансові ре-зультати, до суми коштів, отриманих або використаних в операційній діяльності.

Метод непрямого розрахунку є менш точним, але