Існують два підходи до певння терміна "МЕНЕДЖМЕНТ":

менеджмент, як сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом з метою підвищення його ефективності;

менеджмент, як наука про управління людськими відносинами.

Вся історія розвитку менеджменту була пов'язана із двома підходами до управління: перший із них акцентував увагу на управлінні операціями (технічною стороною виробничого процесу), інший - на управлінні трудовими ресурсами, віддаючи пріоритет психологічним чинникам, мотивації і стимулюванню людської діяльності.

Менеджмент - вид фахової діяльності людей по організації досягнення системи цілей, прийнятих і реалізованих із використанням наукових підходів, концепції маркетингу і людського чинника. Уинслоу Т.Ф. Менеджмент . - М., 1992 .- с.71.

Менеджмент (управління) - це процес, спрямований на досягнення цілей організації за допомогою упорядкування перетворень вихідних субстанцій або ресурсів (праці, матеріалів, грошей, інформації і т.п.) у необхідні результати (вироби, послуги). Уткин Э.А., Кочеткова А.И. Управление персоналом в малом и среднем бизнесе. М.: Акалис, 1996 - с.23.

Як відомо, менеджери впливають насамперед на головний елемент організації - людей, координуючи їхню діяльність. Ефективність менеджменту визначається як співвідносини результатів роботи і використаних для їх одержання ресурсів. Менеджери, що здійснюють управління не маючи наукових знань, змушені покладатися лише на досвід, інтуїцію і везіння. Проте досвіду багатьом із них не вистачає. Менеджери краще управляють і досягають більш високих результатів, якщо володіють теорією менеджменту й уміло застосовують свої знання на практиці.

Теорію (наукову дисципліну) менеджменту можна охарактеризувати як аккумульовані і за певними правилами логічно упорядковані знання, що уявляють собою систему принципів, методів і технологій управління, розроблених на основі інформації, отриманої як емпіричним шляхом, так і в результаті досліджень у різноманітних галузях науки [ 2]. Теорія менеджменту відрізняється такими особливостями:

орієнтована на вирішення практичних задач;

має міждисціплинарний характер;

розробляється в міжнародному масштабі.

Менеджмент призначений для вирішення практичних задач. Він націлений на дослідження і розробку правил ефективного управління з метою досягнення високих результатів, що є критерієм його якості. Звідси випливають такі вимоги до теорії менеджменту:

по-перше, вона повинна надавати працівникам, зайнятим практичною діяльністю, знання, що допомагають їм підвищити рівень управління;

по-друге, сприяти підвищенню кваліфікації менеджерів і особливо підготовці претендентів на ці посади;

по-третє, визначати галузі і проблеми, що потребують подальшого вивчення і розробки з метою сприяння розвитку пізнавальної бази.

Теорія менеджменту - молода наукова дисципліна, систематична розробка її основ розпочата відносно недавно. Вона стала предметом академічних досліджень в основному в XX ст. при цьому інтенсивне вивчення почалося лише після другої світової війни. Теорія розроблялася швидко й у багатьох напрямках. Проте існує ряд невирішених проблем, що стосуються термінології, масштабів теорії, обгрунтування принципів і т.п. Деякі твердження носять загальний характер і недостатньо точні. І усе ж, незважаючи на певні хиби, сучасні досягнення теорії менеджменту в значній мірі можуть допомогти практиці управління. Зміст основних понять науки про управління розкрито в Табл.1.1.

Табл.1. 1

Основні поняття науки управління

Поняття | У широкому змісті | У вузькому змісті

1 | 2 | 3

Управління | Вся система класів, відношень і явищ управління в природі і суспільстві | Технологічна організація об'єкта управління

Менеджмент | Загальний принцип соціального управління; влада і мистецтво управління людьми | Управління виробництвом, діяльність по організації досягнення поставлених цілей

Адміністру-вання | Адміністративно-державне управління; соціально-політичний менеджмент | Розробка і постановка цілей, певної політики організації

Отже, поняття менеджмент і управління є близькими по змісту, але не тотожними. При цьому менеджмент виступає складовою науки управління. При цьому теорія менеджменту – порівняно молода наука, яка динамічно розвивається останнім часом.

1. 2. Зміст і функції менеджменту

Менеджмент - міждисціплинарна галузь науки. Це не означає, що він є еклектичною наукою. У нього є власне джерело пізнання (практика), що поповнюється знаннями різноманітних наукових дисциплін, без яких менеджмент не зміг би розвиватися. Міждисціплинарність - одна з основних причин, що викликали інформаційний вибух в галузі управління. Можна виділити такі джерела пізнання, використовувані менеджментом:

1. Спочатку і потім протягом декількох десятиліть менеджмент в основному підживлювався інформацією, одержуваною в ході управлінської діяльності, іншими словами, його джерелом служили емпіричні знання. Переважну більшість авторів публікацій представляли менеджери, що бажали поділитися своїм досвідом. Досвід менеджерів і зараз є важливим джерелом пізнання і сприяє створенню теорії менеджменту.

2. До початку 50-х років наука мало сприяла розвитку менеджменту. Проте ці десятиліття ознаменувалися її бурхливою активністю. Теорію менеджменту збагатили різноманітні наукові дисципліни. Найбільший внесок внесли психологи, соціологи, антропологи, математики (насамперед спеціалісти в галузі досліджень операцій і "науки управління"). Ці вчені вважають менеджмент важливим соціальним феноменом, а менеджерів - істотним елементом суспільства. Вони прагнуть зрозуміти і пояснити менеджмент із погляду своєї науки. Розвитку теорії також сприяли філософія, політичні науки, історія, право, економіка, логістика, бухгалтерський облік, наука про обчислювальні машини, технічні науки й інші галузі знань.

Інформаційний вибух в галузі управління зробив позитивний вплив на теорію менеджменту, але водночас мав і негативні наслідки.