відбувся прорив у суспільній свідомості щодо ролі управління у виробничому процесі. Ускладнення промислового виробництва потребувало для обслуговування машин висококваліфікованих інженерів-механіків. У зв'язку з цим на виробництво прийшли високоосвічені, спеціально підготовлені, думаючі люди. Їх цікавили не тільки технічні операції, але і сам процес організації праці на промисловому підприємстві. На це вказує і діяльність Американського товариства інженерів-механіків, проблеми, що там піднімалися й обговорювалися. Зокрема, у відомій доповіді Г. Тауна, що прозвучали на однім із зборів, провозглашался принцип необхідності кожному інженеру мати економічні знання. "Він почасти сформулював уже назрілу фактично тенденцію, почасти уже вказував найближчі практичні перспективи". У такий спосіб з'явилося певне прагнення до інтеграції технічних і економічних сфер виробництва і саме на стику цих галузей надалі відбувся прорив, що вичленував таку самостійну галузь як управління. Проте в розвитку управлінської думки це не початок, а певний якісно новий етап. Перші елементи примітивної управлінської діяльності можна зустріти вже в первісному суспільстві. Це виникає з того, що два поняття "влада" і "управління" історично взаємозалежні. Довгий час управління сприймалося як засіб реалізації влади. М.Вебер, зокрема, відзначає, що "...держава, так само як і політичні спілки, історично йому попередні, є відносини панування людей над людьми, що спираються на легітимне насильство як засіб". Таким чином, відповідно до М.Вебера, панування людей над людьми є влада, отже, легітимне насильство є примітивною формою управління [16].
Класиками менеджменту сьогодні прийнято вважати новаторів і пропагандистів управлінського досвіду початку XX ст., який набув універсального значення. Голова адміністрації французького гірськовометалургічного комбінату Файоль створив синтезовану концепцію управління фірмою, американські інженери Тейлор і Емерсон розробили відповідно основи раціонального управління виробництвом і загальні принципи ефективної господарської діяльності. У цьому зв'язку Файоля звичайно називають основоположником класичного, або адміністративного, менеджменту, а Тейлора і Емерсона відносять до фундаторів наукового (раціонального) менеджменту. Підприємця Форда прираховують або до теї, або до іншої школі. Назви цих шкіл стали в нас узвичаєними, даються без лапок, але якщо уважніше придивитися, можна зауважити незручності при їхньому використанні. Очевидно, що не одна, а обидві школи стали класичними, обидві спиралися на наукову (експериментальну і логічну) основу і вироблялися адміністрацією компаній. Тейлор називав свою модель управління одночасно і науковою, і адміністративною. В контексті ж подальшого розвитку методів управління сформульоване майже 100 років тому поняття "науковий менеджмент" (scientific management) може викликати здивування - хіба сучасний менеджмент, наприклад психологічний, не є науковим? Англійське слово " science" (наука) як збірне поняття означає природні науки, і творці "наукового" управління користувалися прийомами природничо-наукового пізнання, що вважалося тоді єдино об'єктивним. Тим самим вони відокремлювали результати своїх розробок від традиційної організації праці, що зводилася до простої підтримки дисципліни (supervision). Коли ж методи вимірів, експериментів і т.д. стали використовуватися для більш достовірного пізнання суспільних явищ і людського чинника (наприклад експериментальна психологія), поняття "науковий метод" набуло більш широкого змісту. Так що в принципі всі школи менеджменту є науковими, а "scientific management" - просто історична назва.
Отже, розвиток і ускладнення суспільних відносин нерозривно пов’язані з розвитком менеджменту. Якщо на перших рівнях організації суспільства менеджмент був нерозривно пов’язаний зі владою, то на розвитку капіталістичних відносин менеджмент формується як наука управління.
2.2 Роль менеджменту в сучасному суспільстві
Сучасне суспільство характеризується якісно новим розвитком економіки порівняно з минулими суспільними формаціями. Але якщо дістатися суті, то нова економіка - це зовсім не технологічна, а людська революція. Технології лише дають людям можливість швидше й інтелектуальніше взаємодіяти один з одним.
Визнання цієї очевидної істини дозволяє побачити, що нова економіка відводить фахівцям з менеджменту, особливо в області керування людськими ресурсами, принципово нову роль.
Сучасне суспільство характеризується стрімким ростом кількості найрізноманітніших процесів у всіх сферах суспільства, а також наростаючою швидкістю їх протікання. За таких умов менеджмент починає відігравати своєрідну роль "цементу суспільства" як сукупність механізмів координації і співпраці, засобів інтеграції, що стихійно чи свідомо утверджуються в суспільстві з метою його стабілізації.
Саме менеджмент у всіх сферах від окремих підприємницьких структур до держав і міждержавного регулювання дозволяє уникнути хаосу і стихійності.
Як уже показано в попередньому розділі саме розвиток менеджменту є необхідною умовою розвитку суспільних відносин.
Хоча деякі експерти в області бізнесу і говорять, що ще не вирішено, з яким розділом нової економіки можна співвіднести її чисто людські аспекти, проте особливе значення людських ресурсів ні в кого не викликає сумніву і зумовлює особливу роль менеджменту в сучасній економіці, а відтак і в суспільстві. У будь-якому випадку, загальна думка свідчить про те, що ефективність управління буде відігравати стійку і вирішальну роль, тому що організації починають пристосовуватися до тих новим видів бізнесу, що можуть з успіхом існувати в глобальному світі нової економіки. Але глобалізація, хоч і надає економічним структурам ресурси всієї планети – вони в цілому обмежені. Тому на перший план виступає ефективність менеджменту як науки управління наявними ресурсами і людськими насамперед.
При цьому менеджмент повертається обличчям до людини з її потребами, можливостями, запитами.
На це можна подивитися в такий спосіб. Щоб організації могли набирати силу і процвітати, їм потрібно зі знанням справи підтримувати активний обмін ідей у своїй області бізнесу, і давати можливість незнайомими один з одним людям поділятися думками і професійним досвідом. Щоб усе це запрацювало, від компанії потрібно щось більше, ніж установка на кожнім робочому місці програми Lotus Notes. Потрібно