Для підприємства з позиції ведення його економіки далеко не однаково, як і на яких умовах буде проходити задоволення його потреб в робочій силі і як вона повинна використовуватись в процесі діяльності підприємства.

Забезпечення підприємства робочою силою розглядають з позиції економіки трудових ринкових відносин, в процесі яких вирішуються її багаточисельні проблеми.

Одним з найважливіших шляхів забезпечення стабільності економічного положення підприємства в умовах переходу до ринкової економіки стає зменшення витрат виробництва та обігу і особливо витрат живої праці на одиницю реалізуємої продукції та товарообігу при можливо більш повному обліку та задоволенні потреб працівника в сфері праці.

В ринковій економіці невеликі підприємства можуть більш гнучко реагувати на потреби споживчого ринку порівняно з великими і в той час не завжди своєчасно реагувати на розвиток науково-технічного прогресу, будучи обмеженими в капіталах на відміну від великих підприємств.

Невеликі підприємства відіграють велику роль, роблячи її більш гнучкою, формуючи конкурентне середовище, забезпечуючи зайнятість населення.

Економічна сутність формування та використання чисельності працівників торговельного підприємства залежить від особливостей праці в торгівлі. Усі трудові процеси, виконувані працівниками торгових підприємств, розділені на два різних по своїй природі і змісту види:

зв'язані зі зміною форм вартості товару;

обумовлені продовженням процесів виробництва в сфері обігу.

Перший вид робіт забезпечує зміну форм вартості і містить у собі процеси купівлі-продажу, обслуговування покупців, ведення обліку і звітності, організації реклами й ін.

Другий вид робіт містить у собі такі трудові процеси, як транспортування, фасовка, збереження, підсортування, навантаження, вивантаження товарів тощо.

Обидва види робіт взаємозалежні і складають основу організації торговельно-технологічного процесу. Таким чином, перша відмінна риса праці на торговельних підприємствах — її двоїстий характер

Друга відмінна риса в тім, що праця, зв'язана з продовженням виробництва в сфері обігу, займає велику питому вагу в загальній сумі трудових процесів. Головна причина даного явища — низька оснащеність технікою торговельних підприємств. Як правило, більшість процесів, зв'язаних з перетворенням промислового асортименту в торговий; фасовкою; підсортуванням, тобто з передпродажною обробкою товарів, робиться вручну.

Третя особливість праці в торговому бізнесі в тім, що праця, зв'язана зі зміною форм вартості, досить одноманітна і разом з тим вимагає великої нервової і фізичної напруги. Це обумовлено цілою низкою причин: по-перше, організація торговельно-технологічного процесу не припускає або сильно обмежує прояв ініціативи працівником; по-друге, недостатня комп'ютеризація підприємств торгівлі приводить до того, що аналітичні, облікові, статистичні розрахунки робляться вручну.

Четверта особливість праці в торговельних підприємствах — значний вплив на нього імовірнісних факторів. Інтенсивність купівельних потоків протягом дня, що залежить також від місця розташування підприємства; значні коливання попиту по товарних групах та інші фактори в одних випадках приводять до неминучих простоїв працівників, а в інших — до дуже високого навантаження і різкого підвищення напруженості праці.

П'ята особливість праці в торгових підприємствах полягає в тім, що кінцевим результатом праці є не продукт, а послуга.

Праця працівників торгівлі відрізняється високою напруженістю. Це відноситься насамперед до працівників торгових залів — продавців, касирів, контролерів-касирів. Продавець завжди на очах, він повинний бути привітний, стежити за культурою мови, зовнішнім виглядом, манерами. Найбільш важкою у фізичному відношенні є праця продавців. Особливо це відноситься до праці продавців продовольчих і господарських товарів. Фізичне навантаження на одного продавця продовольчого магазина за зміну іноді досягають 900 кг, а при виконанні вантажних робіт з переміщення вантажу — 1200 кг. [8]

Для праці контролера-касира характерна нервово-емоційна напруженість, обумовлена необхідністю в процесі трудової діяльності вступати в контакт із великою кількістю людей при їхній різній комунікабельності. Протягом години контролер-касир може обслужити до 100 чоловік.

Джерелом навантаження служить також значна напруга пам'яті й уваги, специфіка роботи з матеріальними цінностями, монотонність праці. Робота контролера-касира, як і продавця, відрізняється нерівномірністю розподілу навантаження протягом робочого дня, тижня в зв'язку з коливаннями купівельних потоків. При цьому коливання числа покупців, що обслуговуються, у години "пік" можуть досягти 50% середньочасового навантаження. В окремих випадках у години "пік" навантаження може скласти 70 – 75% усього навантаження за зміну. [24]

У торгівлі застосовується сумарний облік робочого часу. Аналіз працездатності продавців показав, що до кінця робочого дня виробіток через стомлюваність починає різко падати (до 30 – 40%), причому це приходиться на години "пік", коли закінчує роботу більшість підприємств і кількість покупців зростає.

Всі ці особливості потрібно враховувати в процесі управління трудовими ресурсами торговельного підприємства.

Отже, однією із важливих функцій торговельного менеджменту є управління персоналом. Специфіка реалізації цієї функції багато в чому визначається галузевими особливостями діяльності торговельних підприємств.

При визначенні потреби в персоналі необхідно звертати увагу на те, щоб забезпечити постійну готовність магазина здійснювати торгівлю. У години “пік” повинно бути досить торговельного персоналу, щоб безупинно обслуговувати покупців без втрати часу на очікування з їх боку.

Довгострокове планування персоналу дозволяє установити потреби в персоналі протягом усього року. Необхідно передбачати ситуацію в майбутньому, тому що у випадку виникнення потреби дуже важко в короткий термін найняти персонал, особливо технічний. Таким чином, довгострокове планування персоналу повинне орієнтуватися на цілі підприємства в майбутньому. Якщо планується розширення торгових площ за рахунок прибудови, то необхідно заздалегідь виявити потребу в додатковому персоналі, щоб мати час на проведення вибіркового конкурсу серед претендентів на місце. У такий спосіб вдасться організувати більш ретельний добір і найняти кваліфікований персонал.

Відмінною особливістю підприємств торговельної галузі є високий обсяг трудових