динамікові попиту і диктує особливості цінової, комунікаційної політики, а також політики у відношенні асортименту послуг і його відновлення;
сутність маркетингу освітніх послуг як маркетингу систем, відкритих для інформаційного й іншого обміну задає пріоритет співробітництва й обмежує ефективність конкуренції виробників освітніх послуг;
висока значимість, що зберігається, і необхідність участі держави (в особі федеральних і регіональних органів керування) у розвитку утворення диктує доцільність тісної взаємодії комерційних і некомерційних ориентаций у маркетингу освітніх послуг.
2. Існують такі особливості реалізації маркетингу освітніх послуг у вітчизняному середовищі:
кризовий характер динаміки політичного й економічного середовища, ерозія соціально-політичних інститутів, традиційно відповідальних за розвиток утворення, фактична отстраненность держави від рішення злободенних і особливо перспективних задач розвитку утворення;
низький соціальний статус утворення, криза ресурсної бази відтворення інтелектуального потенціалу суспільства, структурні диспропорції в асортиментній політиці, пропозиції освітніх послуг, особливо у відношенні перспектив попиту на них;
розрізненість зусиль освітніх установ різних організаційних форм, рівнів і профілів підготовки, нерозвиненість інфраструктури ринку освітніх послуг і відсутність багатьох необхідних для його розвитку елементів інфраструктури, особливо - елементів активного сприяння становленню маркетингу в сфері утворення, так само як і відсутність скільки-небудь комплексних теоретичних і методичних розробок маркетингу в цій сфері.
3. Основні етапи роботи над створенням діючої системи комунікацій включають:
виявлення цільової аудиторії;
визначення ступеня купівельної готовності аудиторії;
визначення бажаної відповідної реакції цільової аудиторії;
складання звертання до цільової аудиторії;
формування комплексу маркетингових комунікацій фірми;
розробка бюджету комплексу маркетингових комунікацій;
перетворення в життя комплексу маркетингових комунікацій;
збір інформації, що надходить по каналах зворотного зв'язку;
коректування комплексу маркетингових комунікацій.
4. Маркетинг освітніх послуг носить специфічний характер. Сам ринок освітніх послуг молодий. Він проходить природний етап свого становлення і формування. Маркетингові канали, засоби доставки освітніх послуг, рекламних матеріалів і т.д. – усе це знаходиться в природній стадії росту і свого оформлення.
5. Комунікаційна ефективність реклами та маркетингових заходів містить у собі:
ступінь запам’ятовування рекламних текстів, акцій;
рівень побудительности;
вплив на купівельне поводження.
6. До основних методів оцінки ефективності комплексу маркетингових комунікацій відносяться :
„Метод кореляції між обсягом продажів і витратами на комплекс маркетингових комунікацій";
"Метод контактних аудиторій";
"Метод оцінки ефективності по заходах стимулювання збуту";
"Метод визначення ступеня поінформованості про фірму і її товари".
7. Для українського ринку реклами характерні високий ефект і низька вартість реклами. Тому саме з огляду на найвищий ефект реклами на українському ринку, заощаджувати тут не має сенсу: скільки-небудь серйозні витрати обіцяють дати досить істотне збільшення в обсязі попиту на освітні послуги. Т.ч. можна запропонувати Національному університетові більше засобів вкладати саме в рекламу.
8. Існує така динаміка розвитку рекламних каналів та помітні наступні тенденції:
Домінування і бурхливий ріст телереклами.
Зародковий стан зовнішньої реклами.
Початок спеціалізації друкованих видань по спрямованості рекламної тематики і формам подачі повідомлень, рівневі престижності реклами.
Становлення і розвиток спеціалізованих рекламних друкованих видань.
Освітні установи в цьому зв'язку особлива увага повинні приділяти місцевим (локальним) телевізійним каналам, у т.ч. кабельним. Їхнє використання особливе доречно для знайомства з новою освітньою установою й у будь-якому випадку - безпосередньо перед початком прийому документів від абітурієнтів. Саме тому можна запропонувати Національному університету ім. Т. Шевченка більше уваги приділяти увагу місцевим телевізійним каналам.
9. До засобів зовнішньої реклами відносяться окремо коштують щити, брандмауери - щити на "глухих" стінах будинків, оформлення зупинок транспорту, покажчики на опорах висвітлення, транспаранта-перетяжки на центральних вулицях міст, вітрини, вивіски, а також пересувна реклама на транспортних засобах. З огляду на відносну дешевину цих рекламних засобів, можливість розмістити на них досить об'ємну, змістовну інформацію і невисокий рівень конкуренції серед рекламодавців. Зовнішня реклама може бути визнана у відношенні освітніх послуг дуже перспективної. Особливо це стосується тих освітніх установ, для яких значима географія проживання учнів. І саме тому можна запропонувати університету збільшити витрати на зовнішню рекламу.
10. Ринок реклами в газетах і журналах, за деякими оцінками, звужується: уже близько 80% видань не містять або майже не містять реклами. Ситуація на ринку радиорекламы оцінюється прямо протилежно. Росте інтерес до радіо з боку рекламодавців, зростає рекламний час. Для ринку освітніх послуг велика значимість друкованої реклами, як найбільш інформативної. Однак з урахуванням тенденції до її звуження усе більш перспективної стає власне освітня друкована продукція. Досить цікава власна друкована рекламна продукція освітніх структур. Першими її освоїли столичні вузи; уже багато років абітурієнти орієнтуються серед освітніх установ вищої школи по довідниках, що щорічно випускаються. Вважаємо за необхідне запропонувати Національному університетові розширити асортимент і кількість рекламної продукції, що випускається. Друковані видання багато в чому програють телебаченню, - тут не покажеш многоцветье і динамікові форми, не усладишь глядача голосовими інтонаціями і т.п. Але з іншого боку, освітню програму неможливо показати по телебаченню або прочитати по радіо. Для серйозних вдумливих клієнтів сфери утворення друкована реклама, поряд з телевізійної имиджевой, є абсолютно необхідною.
11. На думку дослідників-аналітиків, українському глядачеві подобаються ролики "з ізюминкою", парадоксальність і гумористичність у рекламному матеріалі. Саме гумору - м'якого, інтелігентного - особливо не вистачає рекламі вищих навчальних закладів, у тому числі і Національному університеті ім. Т. Шевченко.
12. Реклама НУ поки вирішує найбільш прямолінійні задачі: допомагає завойовувати ринок, тобто інформує про новинки, що з'явилися, і у визначеній мері стимулює бажання ними скористатися. Проблема підтримки іміджу університету її поки ще не торкнулася: рекламуються зараз ті послуги, що у своєму життєвому циклі знаходяться на стадіях впровадження або росту. Тим часом освітні установи, що мають визначені традиції, як Національний університет можуть і повинні орієнтуватися