Реклама та стимулювання попиту | 0,2 | 4 | 0,8 | 4 | 0,8 | 3 | 0,6

Канали збуту | 0,1 | 5 | 0,5 | 3 | 0,3 | 5 | 0,5

Загальна оцінка | 1,0 | 4,5 | 4,35 | 3,5

Зазначені в таблиці показники були отримані в результаті маркетингового дослідження діяльності підприємств, що займаються виробництвом безалкогольних напоїв в даній галузі та прогнозних можливостей реалізації продукції. Були визначені головні фактори успіху, які вважаються найпринциповішими для даної галузі, та за п’ятибальною шкалою оцінені конкурентні переваги тих чи інших підприємств.

Загальна оцінка була отримана шляхом обопільного врахування як рейтингу так і вагового коефіцієнту кожного з параметрів, і показує, який середній бал отримає виготовлювана продукція за усіма якостями в сукупності.

Дана оцінка конкурентноздатності підприємства охоплює усі найбільш важливі показники господарської діяльності підприємств, виключає дублювання окремих показників, дозволяє швидко й об'єктивно одержати картину становища підприємства на галузевому ринку. Використання в ході оцінки порівняння показників за різні проміжки часу дає можливість застосовувати цей метод як варіант оперативного контролю окремих служб.

Підводячи підсумки, можна зробити висновок про не досить суттєві конкурентні переваги компанії “Pepsi-Cola” над іншими конкурентами, але це стосується лише якості. В питаннях розвитку мережі роздрібних розповсюджувачів та зацікавлення нових споживачів є поле для діяльності та можливості для розширення своєї діяльності.

2. Правове обґрунтування можливості здійснення даної зовнішньоекономічної угоди

Застосовувані в Україні методи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі безалкогольними напоями дозволяють стримувати потік експортної продукції в Україну, а також стимулювати інвестиційні процеси у підприємства харчової промисловості.

Політика сприяння інвестиційним процесам в Україні сприяла тому, що вкладені інвестиції дозволили реалізовувати 85% від загальної кількості безалкогольних напоїв, що споживаються в країні протягом року.

Помірна політика тарифного регулювання дозволила залишити рівень цін на продукцію рослинного походження групи 20 ТН ЗЕД постійним, що призвело до стабільності надходжень фінансових коштів до бюджету як від митних платежів, так і податків з прибутку вітчизняних підприємств харчової промисловості.

Можливе збільшення чи зменшення ставки імпортного тарифу матиме подвійний вплив на споживчу ціну даної продукції, оскільки мито підвищує ціну конкретного імпортного товару при його надходженні на внутрішній ринок, а також дає змогу національним товаровиробникам підвищувати загальний рівень цін вітчизняних товарів та одержувати додатковий прибуток.

Отже, при збільшенні мита, ціни на внутрішньому ринку збільшаться на імпортну продукцію, що може викликати й збільшення цін і на вітчизняну продукцію, що, відповідно, негативно позначиться на обсязі споживання даного виду продукції.

Збільшення цін на імпортовану продукцію стимулюватиме вітчизняних виробників до збільшення власної ціни, а при постійних витратах на одиницю продукції, це призведе до збільшення прибутків. Ці процеси підтверджують прямо пропорційну залежність між величиною імпортного тарифу та обсягом отриманих прибутків вітчизняними виробниками.

В свою чергу, зменшення імпортного тарифу призведе до зменшення цін на продукцію на внутрішньому ринку, але стимулюватиме до збільшення імпорту продукції і негативно позначиться на вітчизняних виробниках та на їх прибутках.

Для розрахунку середньої номінальної ставки тарифу на товари групи 20 ТН ЗЕД, а саме продуктів харчування рослинного характеру, скористаємося Законом України “Про Єдиний тариф” із змінами та доповненнями.

Згідно до цього Закону для всієї продукції групи 20 ТН ЗЕД встановлене мито в розмірі 10% від митної вартості продукції за звичайних умов імпорту, та 5% від митної вартості продукції за пільгових умов. Але згідно з доповненнями до Закону від 25.05.1999 року, мито встановлюється в розмірі 10% від митної вартості продукції за будь-яких умов.

Група 20 за класифікацією ТН ЗЕД налічує в собі 8 підгруп та 14 видів продукції, на які, як вже зазначалося раніше, встановлено однаковий розмір ввізного мита. Таким чином, середня номінальна ставка групи 20 ТН ЗЕД становить 10 % від митної вартості продукції.

Ефективна ставка тарифу на імпорт безалкогольних напоїв являє собою ту тарифну ставку, при якій до бюджету надійде найбільша кількість фінансових ресурсів.

Для досліджуваного нами виду продукції, а саме безалкогольних напоїв “Пепсі”, номінальна тарифна ставка в розмірі 10% від митної вартості продукції є найефективнішою, оскільки її зміна прямо пропорційно впливає на зміну обсягів отриманих прибутків вітчизняними виробниками.

Методи нетарифного регулювання, що застосовуються до цієї групи товарів, не відіграють вирішальної ролі з точки зору обсягів імпортованої продукції та цін на неї. Це викликано, перш за все, підвищенням обсягів виробництва даної продукції вітчизняними виробниками та сформованим споживчим ринком на продукцію рослинного походження групи 20 ТН ЗЕД.

Прийняті за останній час Постанови та Положення щодо порядку проходження митних процедур суб’єктами підприємницької діяльності стосовно продукції рослинного походження дозволили скоротити витрати на отримання усієї дозвільної документації на імпорт та експорт зазначеної групи товарів. Стимулювання вітчизняного виробництва дозволило не тільки збільшити кількість надходжень до Державного бюджету країни, а й збільшити надходження платежів від експортування даного виду готової продукції.

Отже, можна зробити висновок про ефективність застосування державою та її виконавчими органами помірної політики тарифного та нетарифного регулювання відносно експорту та імпорту продукції групи 20 ТН ЗЕД та безпосередньо безалкогольних напоїв.

Користуючись базою даних законодавчих і нормативних актів України, складемо перелік документів, що необхідно подати до митного органу для здійснення митного оформлення імпорту (експорту) безалкогольних напоїв відповідно до зовнішньоекономічного контракту на імпортну поставку продукції.

Основні документи на митне оформлення безалкогольних напоїв, що реалізуються на митній території України:

1. Ввізна ВМД на ГП (без фактичного ввезення, надається покупцем ГП).

2. Контракт