Тема: К/р з маркетингової цінової політики

План:

1. Класифікація витрат, як головного елемента ціни

Витрати - це грошове вираження витрат виробничих факторів, необхідних для здійснення підприємством своєї виробничої і комерційної діяльності.

Вони можуть бути представлені в показниках собівартості продукції, що характеризує в грошовому вимірі всі матеріальні витрати і витрати на оплату праці, які необхідні для виробництва і реалізації продукції.

У собівартість продукції включаються:

витрати на підготовку й освоєння виробництва;

витрати, безпосередньо зв'язані з виробництвом продукції, обумовлені технологією й організацією виробництва;

витрати на оплату праці;

витрати, зв'язані з використанням природної сировини;

витрати некапітального характеру, зв'язані з удосконалюванням технології й організації виробництва, а також з поліпшенням якості продукції;

витрати, зв'язані з винахідництвом, технічним удосконаленням і раціоналізаторськими пропозиціями;

витрати по обслуговуванню виробничого процесу (поточний, середній і капітальний ремонт) ;

витрати по забезпеченню нормальних умов праці і техніки безпеки;

витрати, зв'язані з набором робочої сили;

поточні витрати, зв'язані зі змістом і експлуатацією фондів природоохоронного призначення;

витрати, зв'язані з підготовкою і перепідготовкою кадрів;

витрати по транспортуванню працівників до місця роботи і назад;

виплати, передбачені законодавством про працю (оплата відпусток, компенсацій і т.д.);

відрахування на державне соціальне страхування і пенсійне забезпечення, у державний фонд зайнятості від витрат на оплату праці працівників, зайнятих у виробництві відповідної продукції;

відрахування по страхуванню майна підприємства;

витрати на оплату відсотків по короткострокових позичках банків, оплата послуг банків;

витрати по гарантійному обслуговуванню;

витрати, зв'язані зі збутом продукції (упакування, збереження, транспортування);

витрати на відтворення основних виробничих фондів (амортизація на повне відновлення);

знос (амортизація) по нематеріальних активах;

утрати від шлюбу;

утрати від простоїв по внутрівиробничих причинах.

Величина цих витрат залежить від цін на ресурси, необхідні для виробництва товарів, а також від технології їхнього використання.

Ціна, по якій здобуваються виробничі ресурси, не залежить від діяльності підприємства. Вона визначається попитом, що складається, і пропозицією на ресурси. Звідси для підприємства надзвичайно важливий технологічний аспект формування витрат виробництва, який визначає, з одного боку, кількість приваблюваних виробничих ресурсів, а з іншого боку - якість їхнього використання.

Причому підприємство повинне використовувати такі методи виробництва, що були б ефективними як з технологічної, так і з економічної точок зору і забезпечували б найменші витрати виробництва.

У підсумку економічні витрати - це плата постачальнику, здійснювана підприємством, чи доходи постачальника ресурсів, забезпечувані підприємством, а також внутрішні витрати на те, щоб ресурси були застосовані саме даним підприємством і для визначеного варіанта виробництва.

Розрізняють зовнішні і внутрішні витрати. Зовнішні - це оплата праці працівників, палива, виробів, тобто того, що не робить підприємство для створення даного виробу. У залежності від спеціалізації величина зовнішніх витрат для виробництва однієї і тієї ж продукції коливається. Так, на складальних заводах питома вага зовнішніх витрат більше.

2. Світові ціни, та їх види

На світових ринках у ціноутворенні відбувається переплетення регулюючих початків і конкурентних ринкових сил. Усе виразніше стає обмеження сфери чинності закону вартості через зниження ролі цін як регулятори виробництва. В умовах монополістичного регулювання ринків з боку найбільших транснаціональних корпорацій підсилилася роль інших факторів, що визначають рівень цін на кінцеву продукцію (управлінські рішення, зв'язані з реалізацією функцій маркетингу і планування для більш повного обліку потреб ринку). Характерна орієнтація виробничої діяльності корпорації на довгострокові програми розвитку, що мають метою забезпечення стійких ринкових умов і стабільних цін. У результаті ринкові ціни на основну масу товарів, що звертаються на світовому ринку, установлюються не в результаті стихійної цінової конкуренції, а формуються на базі погодженої виробничої і ринкової політики провідних компаній галузі. У її рамках ТНК планують на довгострокову перспективу проведену політику цін, орієнтують пропозиція товарів на прогнозований попит.

Найбільші світові виробники регулюють обсяги виробництва, завантаження виробничих потужностей новими капіталовкладеннями, що забезпечують відносну стабільність ринкових цін на кінцеву продукцію, збереження єдиних цін на однотипну продукцію на світовому ринку.

У розрахунках із зовнішніми партнерами фірми застосовують в основному два види цін: друковані та розрахункові. До першого відносяться фіксовані ціни: прейскурантної, довідкові, ціни біржових котирувань, ціни реальних угод великих компаній на світовому ринку. Розрахункові ціни — ціни постачальника на промислове устаткування, що виготовляється по індивідуальних замовленнях, і іншу нестандартну продукцію. Ці ціни іменуються договірними.

Друковані ціни характеризують рівень світових цін. Частіше інших застосовуються прейскурантні ціни, установлювані на стандартизовану кінцеву продукцію. Звичайно фірма видає єдині фірмові прейскуранти, особливо коли справа стосується споживчих товарів масового попиту (автомобілі, комп'ютери, телевізори й ін.), називаних марочними, тому що вони звичайно надходять у роздрібний продаж під товарним знаком компанії-виробника. Прейскурантні ціни, як правило, фіксуються незалежно від системи, реалізації кінцевої продукції на закордонному ринку (через власну чи мережу мережу дилерів і інших торгових посередників).

Збутові закордонні філії, дочірні компанії, що продають марочні товари, вироблені материнською фірмою, застосовують єдині чи прейскуранти каталоги, реалізують товари материнської компанії по встановленим нею цінам. Прибуток цих компаній формується з наданих їм пільг із прейскурантної ціни, диференційованих у залежності від конкретних умов, чи завдяки різниці прескурантної ціни й експортної ціни материнської компанії, фіксованої в розрахункових документах.

Закордонні філії і дочірні компанії здійснюючі самостійне виробництво і реалізацію марочних товарів, визначають ціни на них на основі своїх витрат виробництва і випускають свої прейскуранти. Але