де К—інтегральний показник конкурентноздатності аналізованого товару щодо товару-зразка;

Iнп—груповий показник за норматив-ними параметрами;

Iтеп — груповий показник за техніко-економічними параметрами;

Iцо — груповий показник ціни споживання.

Якщо К<1, то аналізований товар поступається перед товаром-зразком; у разі якщо К>1, то товар має більш високу конкурентноздатність.

4. Місткість ринку. Сегментування ринку. Визначення цільового ринку

Головними принципами сегментації ринку можна назвати такі: 1) географічний; 2) психографічний; 3) поведінковий; 4) демографічний.

Географічний принцип передбачає розбиття ринку з урахуван-ням географічних відмінностей — країна, регіон (Західний, Поліс-ся, Південь України), область, місто, район міста, село тощо. Роз-ташування регіону відображає відмінності в доходах, культурі, традиціях, релігійних переконаннях. Регіон характеризується кліматом, чисельністю та густотою населення, певним співвідношенням міського та сільського населення, чоловіків та жінок. Регіони відрізняються також рельєфом місцевості. Специфічна для кожного з них і транспортна мережа. Різняться вони і структурою комер-ційної діяльності (банки, підприємства, туристичні комплекси, на-родні художні промисли, рівень конкуренції). Динаміка регіону, рівень інфляції, тобто усе те, що становить регіональний принцип, нерозривно пов'язане з політично-економічним принципом. Ще од-нією прикметною рисою є діючі в ньому юридичні обмеження що-до ввозу-вивозу товару, забруднення навколишнього середовища тощо.

Компанія Samsung діє на всій території України, її продукція популярна та якісна, вона викликає довіру споживача. Продукція компанії Samsung розрахована на широкий круг споживачів з середніми та високими доходами. Продукція компанії купується як молодими людьми, так і людьми старшого віку.

5. Аналіз життєвого циклу товару

Концепція життєвого циклу товару, авторство якої належить Теодору Левітту, з 1965 р. міцно увійшла в теорію та практику менеджменту, маркетингу, інженерії. Життєвий цикл товару (ЖЦТ) — це концепція, за допомогою якої відображається процес розробки товару, збуту його, одержання прибутку, поведінки кон-курентів, розвитку стратегії маркетингу фірми від моменту заро-дження ідеї про створення товару до зняття його з ринку. Типовий ЖЦТ показано кривою на рисунку. У цьому циклі виокремлюють такі етапи: 1) розробка; 2) впровадження; 3) зростання; 4) зрі-лість; 5) спад.

Етап розробки пов'язаний лише з витратами на створення кон-струкції вибору, відпрацювання його на технологічність, підготов-ку виробничих потужностей і персоналу. Про прибуток не може бути й мови. Навпаки, доводиться брати кредит у банку на прове-дення НДДКР. Етап впровадження починається з надходження у продаж пер-шого зразка товару. Збут зростає повільно, що пояснюється: 1) за-тримками в розширенні виробництва; 2) технічними проблемами; 3) неналагодженістю каналів розподілу; 4) небажанням покупців змінювати усталені звички; 5) утрудненнями, пов'язаними з почат-ковою ціною товару, та ін. Витрати на стимулювання значні, що випливає з необхідності: 1) інформувати потенційного покупця про новий товар; 2) спонукати покупців до придбання товару; 3) за-безпечити розповсюдження товару через роздрібну мережу. Отже, фірма на етапі впровадження або все ще зазнає збитків, або при-буток її надто незначний.

Етап зростання характерний активізацією збуту товару, появою його нових модифікацій. Водночас збільшується коло конкурентів. Ціни можуть дещо знижуватися, проте прибуток зростає. Для зміцнення конкурентного становища фірма може обрати (або ви-користовувати у сукупності) такі стратегічні напрями: 1) поліп-шення якості продукту, створення його нових модифікацій; 2) розширення сегментації ринку; 3) вихід на нові канали роз-поділу; 4) організація реклами та стимулювання здійснення покупки.

Етап зрілості (насичення). Темпи зростання збуту гальмують-ся. Загострюється конкуренція. Ціни падають. Для підтримання високого рівня продажу необхідно: 1) збільшувати зручність та надійність; 2) використовувати нові матеріали в конкуренції про-дукту; 3) активізувати рекламу; 4) підкреслювати нове в упаку-ванні; 5) акцентувати безпечність товару; 6) пропонувати набір моделей; 7) множити послуги споживачам; 8) використовувати но-ві канали розподілу; 9) виходити на нові сегменти ринку; 10) про-понувати нові товарні марки; 11) знижувати ціни; 12) виходити на нові засоби масової інформації; 13) поліпшувати сервісне обслу-говування.

Етап спаду (занепаду, скорочення ринку, оновлення товару). Для гальмування цього процесу необхідні інтенсивні заходи. Ціл-ком доцільне і таке рішення: виробництво продукції припинити або передати його іншій (наприклад, дочірній) фірмі.

6. Аналіз нововведень, напрямків розробки нових товарів. Генерування ідеї та перевірки концепції нового товару

Концепція життєвого циклу товару свідчить про те, що ринок та споживач постійно очікують новий товар. При цьому неможливо скидати з рахунку те, що частина товарів промислового та продо-вольчого призначення залишається досить стабільною у споживан-ні. Новим продуктом може бути модифікація існуючого або ново-введення, яке споживач вважає значним. Фірма зацікавлена в постійному плануванні нових товарів, бо це дає можливість їй; 1) розширити збут; 2) збільшити прибуток; 3) зменшити залежність від ходу реалізацій якогось одного товару або асортиментної гру-пи; 4) ефективніше використовувати існуючу систему товароруху; 5) створити або підтримувати образ інноваційної фірми.

Сучасний світ товарів надзвичайно динамічний. Сучасні япон-ські промисловці вважають: якщо від висунення ідеї нового виробу до створення експериментального зразка проходить більше року, то немає жодних гарантій ринкового успіху товару. А взагалі товар «ринкової новизни» нерідко викликає дуже істотні зміни у запитах Процес планування нової продукції включає 8 основних етапів (рис. 4.12): 1) генерацію ідей; 2) добір ідей; 3) розробку концеп-ції; 4) перевірку концепції; 5) економічний аналіз; 6) розробку товару; 7) пробний маркетинг; 8) комерційну реалізацію.

Генерація ідей — це своєрідний пошук можливостей створення товару ринкової новизни. Ідеї створення нових товарів виникають у дослідницьких лабораторіях та конструкторських бюро в резуль-таті проведення опитувань або аналізу скарг споживачів, спосте-рігання за спорідненими товарами на виставках і ярмарках. Вони ґрунтуються також на звітах і пропозиціях торговельних агентів, дослідженнях своїх переваг та недоробок, зокрема продукції, що