Разом з тим існують і принципові розходження між аналітикою і наукою. Науковий аналіз покликаний виявляти насамперед фундаментальні, об'єктивні закономірності досліджуваної області, що повторюються , істотні зв'язки об'єктів, узагальнені параметри процесів і т.п. Інформаційна аналітика, спираючись на наукове знання, загальні закономірності, найчастіше має справу з феноменологією буття, здійснюючи оцінку фактів і подій, прогнозуючи їхній розвиток з обліком не тільки узагальнених типових параметрів, але і цілого спектра факторів, включаючи суб'єктивно-особистісні, випадкові впливи, а також свідомі акції конкуруючих сил, протиборство інтересів, активне втручання соціальних технологій і т.п.

Основна задача інформаційно-аналітичної роботи (ІАР) полягає в отриманні максимальної кількості релевантної (стосовно до розв'язуваної задачі) інформації з існуючих або надходящих даних. Необхідність пошуку існуючих зв'язків між окремими явищами, обумовлює появу і розвиток аналітичних методів. Їхнє використання дозволяє осмислити сутність нових явищ і виразити їх у відомих поняттях. Можна зтверджувати, що зростання ролі аналітичної роботи як інструменту досліджень у соціальних науках і управлінській діяльності частково може бути пояснене тим, що в міру зростання складності досліджуваних або керованих систем, дослідники все частіше зіштовхуються з проблемою відсутності безпосереднього контакту з фрагментом об'єктивної реальності, що підлягає вивченню (так обстоять справи в політиці, фінансово-економічній сфері і багатьох інших сферах діяльності, де існує проблема спостередження).

И хоча історично склалося так, що аналітичні методи донедавна застосовувалися лише в технічних і природничих науках, на сучасному етапі розвитку наукової методології вони активно використовуються як інструмент досліджень і в науках соціальних. Для того, щоб у цьому переконатися, розглянемо перелік задач, які стоять перед суспільними науками в сучасному суспільстві:

вивчення суспільного (групового) життя людей;

наукове осмислення і пояснення складних суспільних явищ;

формування порівняно точних пророкувань щодо тенденцій розвитку подій.

Суспільні процеси, вивчення яких необхідне для здійснення ефективного керування складними соціальними системами, пов'язані з аналізом такої кількості фактографічного матеріалу, що на визначеній стадії дослідження виникає необхідність застосування більш пророблених способів стиснутого (концентрованого) вираження цього матеріалу. Звідси й усе більше зближення методології суспільних і "точних" наук, дрейф до усе більш широкого застосування точних методів.

Насамперед, аналітична робота – це процес семантичної обробки даних, у результаті якого розрізнені дані перетворюються в закінчену інформаційну продукцію – аналітичний документ. Процес семантичної обробки даних може бути представлений у виді деякої послідовності щодо самостійних етапів, сукупний опис яких і дає представлення про нього в цілому. Нижче приведена одна з можливих схем організації процесу ІАР, представлена у виді алгоритмічної послідовності процедур:

1. Збір фактографічних даних. Найперший і неминучий етап роботи аналітика, поза залежністю від області дослідження і досліджуваного явища. Тут необхідне, у першу чергу, чітке визначення використовуваних понять і максимально велика джерельна база. Чим більша кількість джерел притягнута на етапі збору даних, тим більше шансів на одержання в підсумку ІАР достовірних аналітичних висновків. Тут варто виділити наступні етапи:

Загальне знайомство з областю дослідження;

Визначення використовуваних понять;

Оцінка джерел інформації.

Оцінка джерел інформації, у першу чергу, має на увазі визначення ступеня довіри до іформації, що можливо зробити лише на основі апріорної (наявної) інформації або апостеріорі (після завершення досліджень).

2. Оцінка фактографічного матеріалу. У результаті ознайомлення з отриманими даними, аналітик повинний усвідомлювати те, що всі ці матеріали не обов'язково відносяться до предмета дослідження і, як правило, є суб'єктивним відображенням реальної ситуації (стану, процесу, тенденції і т.п.). Аналітику приходиться мати справу з явищами, скоріше ймовірними, чим визначеними. Основна задача аналітика на цьому етапі полягає в тому, щоб оцінити отримані дані, виділити з маси описуваних фактів ті, аналіз яких доцільно продовжити.

3. Розкриття значення фактів. Як це не дивно, факт, як такий, несе в собі незначне значеннєве навантаження, якщо його не розглядати в сукупності з іншими фактами або додатково не вказати його значення. Необхідно всіляко домагатися найбільш повного розкриття значення, кожного факту.

4. Складання загального представлення про досліджуване явище в цілому і перевірка його правильності. Іншими словами, необхідно побудувати гіпотезу про взаємозв'язок окремих фактів, тобто спробувати звести воєдино розрізнені на перший погляд факти. Осмислення висунутої гіпотези носить дослідницький характер. Аналітик «пропускає» гіпотезу крізь призму своїх представлень, обумовлених особистим досвідом і знанням предметної області. Зіштовхнувшись з дилемою, він починає перебирати одне за іншим представлення, сприймані як істини, комбінує, приймає або відкидає їх поки не вважає можливим зупинитися на одному визначеному рішенні. Рекомендується виписувати припущення, на яких ґрунтуються висновки для того, щоб надалі піддати їх критичному аналізу. Це варто робити, хоча б тому, що в процесі виписування увага концентрується на кожнім припущенні протягом визначеного відчутного проміжку часу .

5. Достовірний і ясний виклад результатів дослідження. Говорячи про вірогідність інформації, варто підкреслити, що саме вона має першорядне значення. Недооцінка або переоцінка фактів може звести нанівець усю роботу в цілому. Що ж стосується ясності викладу, то тут необхідно стежити за тим, щоб підсумковий документ був написаний мовою, доступною розумінню споживача інформаційної продукції.    

Варто розуміти, що в аналітичній роботі приходиться багаторазово повертатися до повторення дій, описаних у пунктах 1 - 4. Можливі варіанти протікання циклу ІАР представлені на Рис. 1.

Рис. 1 - Структурно-логічна схема циклу ІАР.

Так, наприклад, при оцінці фактичного матеріалу (пункт 2) може бути встановлено, що зібраного матеріалу (пункт 1) недостатньо для проведення якісного аналізу. Отже, необхідно повернутися до пункту 1 і спробувати знайти додаткові джерела інформації.

3. Використання джерел інформації в інформаційно-аналітичній діяльності для прийняття управлінських рішень

Метою