Зовнішніх джерел інформації дуже багато і тому прагнення зібрати всі дані, що відносяться до досліджуваної проблеми можуть виявитися або просто нереалізованим, або привести до величезних витрат часу і ресурсів. Треба пам'ятати про ефект Парето, відповідно до якого 80% інформації міститься в 20% джерел. Отже, із всього обсягу джерел необхідно вибрати самі цінні. І навіть у цьому випадку, при всій цінності отриманої інформації варто пам'ятати, що ці зведення доступні практично всім і тому нікому не дають істотних конкурентних переваг.

Первинна інформація стає необхідною в тих випадках, коли аналіз вторинних джерел не забезпечує необхідними зведеннями.

Роботу з джерелами необхідно починати з визначення необхідного їхнього мінімуму, кола охоплюваних ними питань; вивчення цінності публікуємої інформації.

Маркетингові дослідження - досить дорогий захід і не завжди бувають „по кишені” підприємствам. У цьому випадку вони звертаються до спеціалізованих організацій, що займається виконанням подібного роду робіт. Великі компанії нерідко самі займаються збором інформації і містять спеціальний штат співробітників.

У залежності від характеру використання інформації, способів її одержання, техніки проведення дослідження і його кінцевих результатів, застосовуються різні види і методи проведення маркетингових досліджень. Вибір того або іншого методу повинний визначатися, з одного боку, необхідною точністю і вірогідністю результатів, а з іншого боку - витратами на його здійснення.

“Кабінетні” дослідження здійснюються на основі офіційних друкованих джерел інформації і дають загальні представлення про стан загальногосподарської кон'юнктури і тенденції розвитку окремих ринків.

Спостереження звичайно використовується в маркетингових дослідженнях пошукового характеру. Воно дозволяє підтримувати стабільні умови спостереження і використовувати технічні засоби. Спостереження може бути прихованим (із застосуванням телекамер, наприклад) і відкритим (за особистою участю дослідника). В залежності від переслідуваних цілей спостереження може бути вільним і стандартизованим (задаються визначені критерії для дослідження).

Експеримент як метод маркетингових досліджень припускає, що при аналізі повинний бути виключений вплив усіх факторів, крім досліджуваного. Тому експеримент припускає наявність не менш двох порівнянних досліджуваних груп, одна з яких є експериментальною, а інша контрольною. Це наприклад можуть бути, два товари або дві групи споживачів.

Експерименти, що проходять у штучній обстановці (наприклад, тести товарів, ціни, реклами), називаються лабораторними, а, здійснювані в реальних умовах - польовими. Перші - дозволяють контролювати сторонні фактори, другі - не виключають впливу сторонніх факторів.

Опитування являє собою усне або письмове звернення до визначених респондентів із запитаннями, що містять проблему дослідження.

Це найпоширеніший метод збору даних у маркетингу. Він використовується при проведенні близько 90% досліджень.

Основними формами опитування є анкетування й інтерв'ювання. У першому випадку опитуваний сам письмово відповідає на запитання, у другому, - в ході особистого спілкування з опитуваним, інтерв'юер задає запитання і фіксує відповіді.

В практиці проведення маркетингових досліджень широке поширення одержали поштові опитування, особливо, - панельні. Вони забезпечують одержання інформації із широкого спектра питань від великих груп споживачів шляхом їхнього кількаразового опитування через рівні проміжки часу. Панельні опитування дають можливість вести постійний облік змін, що відбуваються у зовнішньому середовищі.

Висновки

Правильність і ефективність діяльності підприємств і організацій багато в чому визначається якістю економічної, організаційної, соціальної й інших видів інформації. Умовно усі види інформації, що використовуються в аналітично-інформаційній діяльності, можна підрозділити:

на вхідну і вихідну;

оброблювану і необроблювану;

текстову і графічну;

постійну і перемінну;

нормативну, аналітичну, статистичну;

первинну і вторинну;

директивну, розподільну, звітну.

Цінність одержуваної інформації залежить від точності задачі, тому що правильно поставлена задача визначає необхідність конкретної інформації для прийняття рішення.

Інформація - це зведення про осіб, предмети, факти, події, явища і процеси, тобто все те, що може дати більш широке представлення про об'єкт дослідження.

Інформація буває первинною або вторинною. Первинна інформація - це зведення, що вперше збирають для якої-небудь конкретної мети. Вторинна інформації - це зведення, що уже десь існують, які вже були раніше зібраними для інших цілей.

Джерелами інформації є:

статистична звітність;

бухгалтерська звітність;

рахунки клієнтів;

матеріали раніше проведених досліджень;

періодичні видання;

книги, монографії;

матеріали комерційних дослідницьких організацій, фінансові звіти підприємств;

інтерв'ю керівників і фахівців;

реклама, спеціалізовані виставки і ярмарки;

анкети, опитування;

ресурси мережі Інтернет тощо.

Схему організації процесу інформаційно-аналітичної роботи, можна представити у вигляді алгоритмічної послідовності наступних процедур:

Збір фактографічних даних.

Оцінка фактографічного матеріалу.

Розкриття значення фактів.

Складання загального представлення про досліджуване явище в цілому і перевірка його правильності.

Достовірний і ясний виклад результатів дослідження.

Література

Закон України “Про захист інформації в автоматизованих системах”.// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 31, ст.286.

Закон України “Про інформацію”.// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 48, ст.650. Із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III від 06.04.2000, ВВР, 2000, N 27, ст.213

Закон України “Про інформаційні агентства”.// Відомості Верховної Ради (ВВР) 1995, N 13, ст. 83

Закон України “Про науково-технічну інформацію”.// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 33, ст.345

Cляднева Н.А. Информационно-аналитическая деятельность: проблемы и перспективы. “Информационно-аналитический журнал” №6/2001.

Агаянц В. Сфера научно-исследовательской деятельности. Информационно-аналитическая деятельность. “НСН”, М.,1998г.

Антифеев Дм.Д. Современные средства построения корпоративных систем поддержки принятия управленческих решений "Терн", М., 2001

Балабанов И.Т. Риск-менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 192 с.

Голобуцкий А. Информационное общество и Украина. “Українська мережа інформаційного суспільства”, К.,2001

Голобуцкий А. Общество информации: свет без теней. “Українська мережа інформаційного суспільства”, К.,2001

Голобуцкий. А. Будущее информационной деятельности. “Українська мережа інформаційного суспільства”, К.,2001

Гуджоян О.Л. и др. Методы принятия управленческих решений. Учебное пособие. - М.: 1997.

Делягин. М Информационная революция, глобализация и кризис мировой экономики. .“Українська мережа інформаційного суспільства”, К.,2001

Дмитрий Канав. Заметки Маркетолога.//Энциклопедия маркетинга, 2002 г.