Маркетинг

ПЛАН

Вступ

На сьогоднішній день розвиток міжнародних зв'язків, інтеграція України в Європу і розширення економічних відносин між країнами привело до того, що багато підприємств починають спроби виходу на закордонні ринки. На жаль, дуже мало кому з українських підприємств це вдається.

Наївно було б припускати, що після здобуття незалежності Україну зустрінуть на міжнародних ринках з озкритими обіймами. Входження у світову економіку виявилося болісним. Хитка українська економіка включилася в торговельну гонку з позиції явного аутсайдера. І ситуація поки що складається не в нашу користь, тому що, на відміну від країн Центральної і Східної Європи, Україна як і раніше залишається експортером переважно сировини і напівфабрикатів. Тому і приходиться доганяти суперників по звивистій синусоїді світових цін на сировину.

Лібералізація зовнішньої торгівлі, починаючи з 1994 року, забезпечила Україні передумови для нарощування експорту товарів і послуг. Якщо порівнювати обсяги експорту з ВВП України, то за наступні два роки збільшення експорту було помітним. Утім, потрібно враховувати дві немаловажних обставини. По-перше, ріст експорту відбувався на тлі зниження внутрішнього споживання і реального ВВП (за період з 1993-го по 1999-й реальний ВВП зменшився на 42%). Іншими словами, експортний потенціал поступово утрачав внутрішню економічну опору. По-друге, уже з 1997-го спостерігається зменшення вартісних обсягів експорту, що є тривожним сигналом кризи виробництва, орієнтованого переважно на зарубіж.

Ситуацію збільшив світову фінансову кризу 1997—1999 років. Помітно упав попит на основні статті українського експорту, і насамперед, на металургійну продукцію; стали звужуватися традиційні для українського виробника російські ринки; на динаміку зовнішньої торгівлі України негативно уплинуло упровадження твердого адміністративного контролю на валютному ринку; у свою чергу, внутрішня фінансова криза знизила потенціал підприємств- експортерів.

Таким чином, проблеми стратегії виходу українських компаній на закордонні ринки є актуальними і саме їм і присвячена дана робота.

1.Як класифікуються товари за рівнем їхньої природної глобальності, наведіть приклади.

Маркетинг глобалізації діяльності фірми - це гранична форма інтернаціоналізації бізнесу. Її поширенню сприяють:
- міжнародний фінансовий і валютний ринки,
- світова система торгівлі (організація ГАТТ),
- глобальне “потеплення” політичної обстановки,
- економічний ріст окремих країн (що робить їхні ринки більш сприйнятливими до імпорту),
- технології комунікацій і транспорту,
- глобальна конкуренція.

До числа істотних переваг глобалізації відносяться економія на масштабі, що часто визначає положення фірми в конкурентній боротьбі.

По-справжньому глобальна діяльність може базуватися на:
- технологічному розвитку,
- інноваціях,
- базової концепції,
- відповідному маркетингу.

Ключем практичної політики глобалізації конкретних фірм залишається правильне сполучення “стандартизації” (“світового стандарту” у маркетингу, у тому числі й у продукті для всіх ринків) і “адаптації” (класичному маркетинговому підході до індивідуальних нестатків ринків і споживачів). Це можна відбити у виді матриці.

Рис. 1. Матриця видів інтернаціоналізації бізнесу

Аналіз положень різних галузей у такій матриці (мал. 2) показує наявність визначених галузевих факторів інтернаціоналізації бізнесу.

Рис. 2. Положення різних галузей у матриці інтернаціоналізації

З урахуванням цих обставин можна переходити до відповіді на наступні питання:

1. Чи розташований наш бізнес до глобалізації?

(Який головний попит на продукт на головних ринках, які фактори впливають на нього, наскільки уніфіковані споживчі нестатки в різних країнах, які зрушення будуть у ланцюзі витрат при переході до глобальної орієнтації);

2. Яка наша найкраща стратегія?

3. Чи може компанія реалізувати цю стратегію?

(Якщо компанія не має істотних конкурентних переваг і ринок уже зайнятий глобальними конкурентами, глобалізація може мати мало шансів на успіх. У цьому випадку треба шукати спеціалізовані ніші і сегменти споживачів із гранично високими вимогами до сервісу).

Як на рівні фірми можливо організувати моніторинг політико-правового середовища зарубіжних ринків?

Різні ринки різко відрізняються друг від друга і своїм політико-правовим середовищем. Політична стабільність- це винятково важливий фактор . Уряду переміняють один одного, і іноді зміна курсу виявляється дуже різанням. Але і без зміни уряду режим може відгукнутися на виниклі в країні настрою. Можуть конфіскувати власність іноземної фірми, заблокувати її валютні резерви, ввести імпортні квоти або нові обкладання. Для успішної роботи на зовнішньому ринку необхідно знати які митні бар'єри існують у даній країні. Головні моменти, які необхідно уточнити стосуються митного кодексу цікавлячої країни, для того щоб впевнено орієнтуватися в законодавчих основах, організації і функціонуванні митної служби, у митному тарифі, що дозволяє обчислювати витрати, зв'язані з доступом товару на ринок, і в можливій спеціальній регламентації. При аналізі митних бар'єрів важливо оцінити їхня реальність і стабільність. Юридичні перешкоди - іноді цей документ називається комплексом іноземних інвестицій. Його статті регламентують участь іноземного капіталу в національній економіці країни.

Регламентационние перешкоди - або так називані нетарифні обмеження. Вони бувають усілякими - установлення нових стандартів, яким конкуренти не можуть відповідати, створення стандартів, з якими конкуренти не можуть погодити свою продукцію, тому що це пов'язано з інвестиціями які не окупляться, ускладнення системи одержання дозволу на ввіз, спеціальні обмеження по маркірування і т.д. Тільки санітарні вимоги при ввозі продовольчих товарів змінюються в настільки широких границях від ринку до ринку, що нерідко потрібна спеціальна служба і комп'ютер, щоб ці вимоги охопити. Пізнання і забезпечення нетарифних обмежень по кожнім цікавому ринку є умова, що визначає успіх і