Д2 (ергокальциферол) | 10 | 10 | 10

Є (токоферол) | 5000 | 5000 | 10000

К (філохінон) | 28 | 28 | 28

В1 (тіамін) | 400 | 400 | 550

В2 (рибофлавін) | 600 | 600 | 800

Тому вважаємо за доцільне перейняти світовий досвід стосовно нормування показників якості і безпеки за мінімальним та максимальним вмістом речовин у 100 ккал продукту. Це дасть змогу:–

по-перше, регламентувати вміст небезпечних для здоров'я малюків речовин (важких металів; патогенних мікроорганізмів; афлотоксинів, тощо) при підвищенні харчової цінності продукту;–

по-друге, дасть можливість підвищувати харчову цінність та якість зазначених продуктів з урахуванням вікового фактору дітей;–

по-третє, така гармонізація національної нормативної бази з європейською та міжнародною відкриє великі можливості для просування української продукції на світовий ринок.

Розглядаючи визначену проблему, слід сказати, що потенційним чинником її ускладнення є відсутність у вітчизняних нормах регламентів на деякі речовини (холін; L-карнітин; інозит та інші), що входять до складу сухих молочних продуктів зарубіжного виробництва. Звісно це не дає змоги оцінити належним чином якість та харчову цінність імпортної продукції. Крім відсутності вимог до фактичного вмісту цих складових, немає і сучасних методів досліджень, а також засобів контролю для проведення відповідних випробувань.

Існують також розбіжності безпосередньо в нормах, що ставляться до вмісту окремих речовин у нас та за кордоном. Наприклад, значні розбіжності існують у регламентації важких металів, зокрема цинку, мінімальний вміст якого, згідно з Codex - STAN 072 має бути 0,12 мг у 100 ккал. Якщо перерахувати цю норму в мг/кг, то вона буде становити приблизно 6,0 мг/кг, що вже перевищує гранично допустимий рівень вітчизняних норм – 5,0 мг/кг цинку в продукті. До речі Codex - STAN-072 не нормує максимальний вміст цього елементу в сухих молочних сумішах для дітей. Проте Директива ЄС встановлює граничну межу вмісту цинку в зазначених продуктах, у перерахунку в мг/кг вона дорівнює 12 мг/кг, що майже в 2,5 рази перевищує національні вимоги.

Саме через таку неузгодженість української та міжнародної (європейської) нормативної бази, вже тривалий час точаться суперечки між органами, уповноваженими здійснювати контроль за якістю і безпекою зазначених продуктів. При чому провідні спеціалісти галузі медицини обгрунтовують потребу в завищеній кількості ряді речовин у порівнянні з встановленими на сьогоднішній день в Україні нормами. Але Міністерство охорони здоров'я України з невідомих причин офіційно не вносить змін до діючих вимог.

Отже, час спливає, фахівці сперечаються, а діти споживають. Але хіба можна чекати, коли здоров'я та розвиток дітей ставши суттєвою проблемою нинішнього часу. Відсунення на задній план проблем якості і безпеки продуктів, які входять у раціон дитини з перших днів життя та закладають основу подальшого розвитку організму, ставити під загрозу частку сучасних і майбутніх поколінь з крапки зору здоров'я та повноцінної життєдіяльності.

Ще одним важливим аспектом проблеми, яка стосується забезпечення якості і безпеки сухих молочних продуктів для дітей є інформаційне забезпечення споживачів. В існуючому на сьогоднішній день асортименті сухих молочних продуктів дитячого харчування неважко розгубитися, тому основним путівником для батьків при виборі цих продуктів має бути вичерпна та доступна інформація. На сьогоднішній день вимоги щодо маркування продукції регламентуються Законом України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" [37]. Але цей Закон містить узагальнені вимоги до маркування харчових продуктів. Наприклад, у США та країнах Європи діє "Міжнародний звіт правил торгівлі замінниками грудного молока", який суворо регламентує вимоги до маркування зазначених продуктів. Так, визначений документ вимагає чіткості та зручності в доведенні інформації до споживачів. Маркування повинно містити інструкцію по приготуванню та застереження про небезпеку для здоров'я в разі неправильного приготування продукту. Етикетки, згідно з цим документом, не повинні містити малюнків із зображенням дітей чи інших малюнків по тексту, що ідеалізують штучне вигодовування. Також на етикетці обов'язково повинно міститися попередження про те, що перед введенням у раціон дитини штучних замінників молока, слід звернутися за порадою до лікаря [6].

Враховуючи вище сказане, на нашу думку, в українському законодавстві також слід передбачити додаткові вимоги до маркування продуктів дитячого асортименту, і в першу чергу молочної групи, з метою надання більш повної інформації про склад та інші особливості притаманні кожному продукту.

Іншими словами, нашій державі потрібно вдосконалювати інформаційне забезпечення споживачів стосовно продуктів дитячого харчування. Повна, доступна та достовірна інформація про дитяче харчування повинна бути надійним помічником споживача при виборі продукту, який би максимально задовольняв потреби дитини в необхідних речовинах та відповідав особистим смакам малюків.

РОЗДІЛ 5. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

5.1. Організація, матеріал та методи досліджень

Одним з завдань дипломної роботи було дослідження якості сухих молочних продуктів дитячого харчування в ТОВ “Промінь”.

Для дослідження в ТОВ “Промінь” буди відібрані наступні види сухих молочних дитячих подуктів:

6. Молочна суміш “Вінні”- виробництво Росії

Зразки продукції відбирались відповідно з ГОСТом 26809-86 “Молоко и молочные продукты”. Правила приема, методы отбора и подготовки проб к анализу” [38].

Згідно з діючою нормативною документацією на сухі молочні продукти дитячого харчування, усі відібрані зразки, що зазначені вище, були досліджені за органолептичними, фізико-хімічними та мікробіологічними показниками. Дослідження проводилися в лабораторіях Київського національного торговельно-економічного університету – а саме в лабораторіях товарознавства харчових жирів, молока і молочних товарів, та мікробіології.

Органолептичну оцінку якості проводили у відповідності з ГОСТом 8764-73