несформованому та незрілому організму. Але реальністю є і те, що в багатьох випадках через різні причини, малюки залишаються без їжі, яку визначила для них сама природа. І тоді постають закономірні питання: чим далі годувати дитину, як правильно вчинити, щоб не зашкодити здоров'ю малюка. У таких випадках, унікальне за своїми характеристиками грудне вигодовування доводиться замінювати штучним. Така категорія малюків потребує особливої турботи та спеціальних продуктів, які забезпечували б організм дитини всіма необхідними для її зростання поживними речовинами. Що ж стосується вибору того чи іншого продукту для дитини, то тут слід брати до уваги вікову категорію, до якої належить малюк, а також особисті смаки та фізіологічні особливості і потреби його організму [9].
Асортимент вітчизняних сухих молочних консервів для дитячого харчування формується за такими ознаками: за способами виробництва, а також за ступенем їхньої відповідності віковим фізіолого-біохімічним особливостям дитячого організму (рис. 4.1).
Рис. 4.1. Формування асортименту продуктів дитячого харчування на молочній основі
За способами виробництва дитячі молочні продукти підрозділяють на наступні види:
сухі продукти;
кисломолочні продукти;
- продукти для лікувального харчування.
У кожні з зазначених видів включені продукти з урахуванням вікових особливостей дітей та ступеня адаптації до жіночого молока, які можна у свою чергу підрозділити на дві групи [9].
Перша група – це продукти, що забезпечують харчування дітей від народження до 2 місяців життя.
Друга група – це продукти, що забезпечують харчування дітей у віці від 3 місяців до 1 року.
Дещо відрізняється за своїм характером сформування асортимента сухих молочних продуктів дитячого харчування, які використовуються в міжнародній практиці, особлива увага в якій приділяється сухим молочним адаптованим сумішам [9].
Так, усі сухі молочні суміші-замінники грудного молока в залежності від ступеня адаптації та призначення відповідно віку, поділяються на:
базисні формули (для дітей від 0 до 5-6 місяців або від 0 до 12 місяців);
наступні формули (для дітей від 5-6 до 12 місяців );
нестандартні формули (для недоношених дітей та немовлят з малою вагою тіла при народженні (мал. 4.2).
Рис. 4.2. Формування асортименту сухих молочних продуктів дитячого харчування прийняте в міжнародній практиці
"Базисні" (або стартові) формули - це адаптовані за всіма харчовими компонентами сухі молочні суміші, максимально наближені до грудного молока за харчовою, біологічною цінністю та осмолярністю (250-280 мОсм/л). Вони містять всі необхідні харчові додатки (таурин L-карнітин, лецитин тощо), які мають особливо важливе значення для правильного розвитку дітей перших місяців життя. Різновидом базисних формул можна вважати “предомінантні казеїнові” суміші, у яких сироваткові білки та казеїн приводяться до відповідності 30/70 або 20/80, тобто казеїн є основним білком. За рештою компонентів (вуглеводним, жировим, вітамінним, мінеральним тощо) ці суміші, як і базисні є адаптованими – максимально наближеними до грудного молока. Засвоєння казеїнових сумішей досить високе, вони довше перетравлюються і після них довше триває почуття ситості.
Для вигодовування дітей старших 5-6 місяців рекомендуються, так звані, “наступні“ формули". У їх назві зазвичай присутня цифра 2, що означає: для дітей другого півріччя життя. Такі суміші – це частково адаптовані замінники грудного молока, їх готують додаванням білків молочної сироватки. Вуглеводний компонент, крім власної лактози, містить сахарозу та крохмаль. Жировий, вітамінний та мінеральний компоненти оптимально збалансовані. Харчова та енергетична цінність цих сумішей вища, ніж “базисних“, що відповідає потребам дітей 2-го півріччя життя. Частково адаптовані молочні суміші близькі за складом.
Всі сучасні адаптовані суміші закордонного виробництва є інстантними, тобто такими, що готуються швидко, без кип'ятіння. Це має важливе значення для зберігання вітамінного комплексу продуктів [12].
Якщо порівнювати вітчизняний асортимент з тим що діє у світі, то слід відмітити деякі відмінності в розмежуванні адаптованих сумішей за віковими категоріями. Вітчизняний асортимент виділяє окремо молочні продукти від народження до 2-х місяців, у той час, коли в міжнародній практиці молочні продукти розраховані на дітей від народження до 5-6 місяців. Також є відмінності в наступній групі молочних продуктів. Так, вітчизняний асортимент передбачає їх вживання з 3-х місяців до року, а міжнародна з 5-6 місяців до року.
Далі розглянемо основні фактори, що впливають на формування якості продуктів дитячого харчування. А саме – це якість сировини, що використовується для виробництва сухих молочних продуктів дитячого харчування та безпосередньо процес виробництва цих продуктів.
Для виробництва високоякісних продуктів дитячого харчування потрібна, насамперед, високоякісна сировина, так як якість готової продукції знаходиться в прямій залежності від якості основної та допоміжної сировини, яка використовується для її виготовлення. Тому питанню якості сировини, яка призначена для виробництва дитячого харчування слід приділяти велике значення, враховуючи, до того ж, складні екологічні умови, які склалися останнім часом на Україні.
З метою забезпечення підприємств екологічно чистою сировиною Кабінетом Міністрів України було затверджено Положення “Про спеціальні сировинні зони для виробництва сільськогосподарської продукції“ № 679 від 26 червня 1996 року, у якому визначено загальні вимоги яким повинні відповідати господарства, що забезпечують галузь дитячого харчування сировиною рослинного та тваринного походження.
Створення екологічно чистих сировинних зон, у наш час, є досить непростою задачею. В спеціальних сировинних зонах повинні мінімально використовуватися хімічні засоби захисту рослин від хвороб та шкідників, а також засоби боротьби з хворобами тварин, а застосування гормональних препаратів для інтенсифікації виробництва тваринницької продукції та збільшення лактації суворо забороняється. Крім того, потрібні науково обгрунтовані рекомендації по внесенню в ґрунт мінеральних добрив з таким розрахунком, щоб вони не накопичувались у рослинах [16, 17, 18].
Статус спеціальної сировинної зони надається після проведення суцільної агрохімічної паспортизації