уваги такої системи не потрапляють такі чинники як доплати та надбавки (в тому обсязі як вони мають бути), не враховуються індивідуальні здібності працівників (окрім безпосередніх матеріалізованих результатів їх праці, не зазначається рівень кваліфікації персоналу – все це є низкою де мотивуючих чинників. Перехід до тарифної системи, на думку автора, значно поліпшить це складне становище. Використовуючи тарифну систему оплати праці поєднавши її з преміальними, доплатами та надбавками можливо максимізувати прибуток підприємства при цьому не підвищуючи витрат на оплату праці. Ще однією нагальною проблемою лишається праця за колективним договором, а не за контрактом який максимально враховує всі вимоги та побажання як працівника, так і працедавця і є мотивуючим фактором.
Автор виділяє наступні причини з огляду на які вищезгадані методи не застосовуються:
- Максимізуючи прибуток за вже наведеною схемою значно ускладнюється процес керівництва (підрахунку заробітної плати, керування її розмірами).
- Існуюча “мотиваційна традиція” диктує консервативний підхід до матеріальної мотивації і змушує за інерцією відмовлятися від запропонованих нових методів. Часто за таких умов розмір заробітної плати залежить від особистих симпатій керівника до підлеглого, що є неприпустимим.
- Перехід на контрактну форму оплати праці робить працівника більш захищеним у соціальному та правовому відношенні, що не може влаштовувати керівників, які звикли чинити свавілля.
- Звичайні економічні негаразди та неврегульованість правової бази в країні не сприяють запровадженню новітніх мотиваційних технологій.
Існуючий підхід до матеріальної мотивації праці потребує ретельного перегляду, але це не можливо без усвідомлення такої необхідності керівниками фірм та без конкретних кроків держави на зустріч сучасним тенденціям в економіці та бізнесі.
Проблеми нематеріальної мотивації:
- Відсутність рядових працівників участі управлінням виробничим процесом.
- Відсутність прояву ініціативи працівниками через обмежену, не змістовну роботу.
- Великі складнощі з фондом робочого часу, а відтак із його використанням в якості нематеріального мотиватора.
Мотивація споживача у туризмі є незрівнянно краща ніж в інших галузях господарства. Це закономірно, тому що туристичним компаніям потрібно виживати в сучасних умовах, а це не можливо без гарно налагодженої роботи з клієнтурою.
Проблеми мотивації партнерів та посередників:
Даний вид мотивації в сучасних умовах зовсім не відповідає теоретичним засадам менеджменту, але до сьогодення він виправдовував себе. Зараз стає очевидно, що метод заснований на мотиваційній “традиції” не може існувати ще тривалий термін. Отже, склалося становище, яке потребує розробки нових підходів та методів які б практично можливо було застосовувати на вітчизняному туристичному ринку.
Підсумовуючи дослідження мотиваційного процесу слід зазначити, що мотивація – одна із найважливіших складових життєдіяльності будь-якої організації. Використовуючи різні системи мотивації в туризмі можливо значно підвищити прибутковість та організаційну культуру організації.
Список використаної літератури
Абрамов В. Нормування праці. – К.: ВІПОЛ, 1995.
Андрушків Б., Кузьмін О. Основи менеджменту. – Л.: Світ, 1995.
Аоки М. Фирма в японской экономике. – Л.: СПБ, 1995.
Афонин А. Основы мотивации труда. – К.: МЗУУП, 1994.
Вилюнас В. Психологические механизмы мотивации человека. – М.: МГУ, 1999.
Виханский О., Наумов А. Менеджмент: Учебн. – М.: Высш. школа., 1994.
Виханский О. Менеджмент. – М.: Гароарики, 2001.
Волгин А. Управление персоналом: опыт ФРГ. – М.: Дело, 1992.
Герчикова М. Менеджмент. – М.: САУ, 1997.
Грачёв М. Суперкадры. – М.: Дело, 1993.
Дементьев И. 11 правил управления мотивацией. – М.: Соц. труд, 1991. - № 3.
Закон України “Про оплату праці” – з доповненнями. – К.: Урядовий кур’єр. – 1999.
Ильина. Туроперейтинг. – М.: Дело, 1998.
Исмаев. Маркетинг в РФ. – М.: ГАУ, 1997.
Калина А. Организация и охрана труда. – К.: МАУП, 1995.
Колот А. Оплата праці на підприємстві. – К.: Праця, 1997.
Коханов Е. Отбор персонала и введение в должность. – М.: ГАУ, 1996.
Лагутин Е. Оплата труда. – Л.: САТ, 1992.
Матрусова Т. Япония: материальное стимулирование в фирмах. – М.: Наука, 1992.
Маскон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1998.
Мотиваційні основи ефективної праці: Збірка наукових праць. – К.: Ін-т. економіки, 1996.
Мотивация и поведение человека в сфере труда. – М.: НИИ труда, 1997.
Основы управления персоналом / Под ред. Генкина Б. – М.: Высш. школа, 1996.
Правила сучасного менеджменту. – К.: Праця, 2001.
Питерс Т. В поисках эффективного управления: опит лучших компаний. – М.: Прогресс, 1996.
Слезингер Т. Труд в условиях рыночной экономики. – М.: ИНФРА. – М., 1996.
Травин В. Основы кадрового менеджмента. – М.: Дело, 1995.
Труд за рубежом. – М.: НИИ труда, 1997.
Управление персоналом организации. – М.: ИНФРА-М, 1997.
Щёкин Г. Основы кадрового менеджмента. Кн. ІІ. – К.: МЗУУП, 1996.
Экономика труда. – М.: МГУ, 1996.
Эренберг Р. Современная экономика труда. – М.: МГУ, 1999.