стікається облікова інформація від усіх підрозділів; інформація, що надійшла, узагальнюється, реєструється, систематизується, аналізується. Представлена в необхідному форматі облікова інформація служить надалі для прийняття управлінських рішень.
З метою подальшого використання для рішення аналітичних задач, бухгалтерська інформація може бути систематизована по наступним блоках:
· розрахунки з постачальниками;
· розрахунки з покупцями;
· розрахунки з персоналом по оплаті праці;
· основні фонди аптеки;
· рух товарів і товарні запаси;
· витрати звертання;
· бухгалтерська звітність.
Усі ці блоки мають самостійне аналітичне значення.
7. Участь у проведенні засідань керівництва чи зборах колективу, прийняття управлінських рішень
У сучасних умовах навіть дуже досвідчений керівник не завжди виявляється в стані без застосування спеціальних засобів і методів об'єктивно зіставити переваги і недоліки варіантів рішення і вибрати з них найкращий.
Ухвалення рішення - це процес, у результаті якого з обмеженого числа попередньо відібраних варіантів керівник вибирає один, на його думку, найкращий, чи схвалює запропонований фахівцями єдиний варіант.
У ході обґрунтування рішення фахівці відсівають неефективні (нераціональні) варіанти і відбирають один чи кілька варіантів, що володіють визначеними перевагами перед іншими, і представляють їх керівнику відповідальному за ухвалення рішення.
Теорія обґрунтування рішень указує деякі загальні принципи підготовки й обґрунтування рішень:
- комплексний підхід до аналізу проблеми (припускає облік усіх факторів, чи прямо побічно впливають на рішення проблеми);
- системний підхід до оцінки її можливих рішень (системний підхід, на основі системного аналізу, орієнтує на вибір такого рішення, що найбільшою мірою відповідає цілям, що стоять перед системою, завдяки цьому може бути забезпечена відповідність усіх рішень по приватних питаннях загальним цілям).
Процедура ухвалення управлінського рішення на ПП “Лія” наступна:
Спосіб розробки рішення - мозковий штурм.
· Щотижневі короткочасні планерки
· Обов'язкові щомісячні зустрічі для розробки стратегічних планів фірми.
У результаті роботи з вироблення рішень ми одержуємо наступні види управлінських рішень: Накази і рекомендації.
· Накази
Чітко сформульоване рішення, розраховане на конкретний підрозділ, підмет неухильному, обов'язковому виконанню.
· Рекомендації
Деяке управлінське рішення, спрямоване на конкретний підрозділ, рекомендаційного характеру, що несе в собі інформацію до міркування і вироблене для поліпшення роботи установи.
Методи прийняття управлінських рішень - це конкретні способи, за допомогою яких може бути вирішена проблема.
У ПП “Лія” персонал на чолі з директором намагаються застосовувати наступні методи:
1. Декомпозиція - Представлення складної проблем, як сукупності простих питань.
2. Діагностика - Пошук у проблемі найбільш важливих деталей, що зважуються в першу чергу. Використовується при обмежених ресурсах.
3. Експертні оцінки - Формуються які-небудь ідеї, розглядаються, оцінюються, порівнюються.
4. Метод Делфі - Експертам, що не знають один одного даються питання, зв'язані з рішенням проблеми, думка меншості експертів доводиться до думки більшості. Більшість повинна або погодитися з цим рішенням, або його спростувати. Якщо більшість незгідно, то їхні аргументи передаються меншості і там аналізуються. Цей процес повторюється доти, поки всі експерти не прийдуть до однієї думки, або перейдуть до того, що виділяться групи, що не змінюють свого рішення. Цей метод використовується для досягнення ефективності.
5. Метод неспеціаліста - Питання зважується особами, що ніколи не займалися даною проблемою, але є фахівцями в суміжних областях.
6. Лінійне програмування.
7. Імітаційне моделювання.
8. Метод теорії імовірності.
9. Метод теорії ігор - Задачі зважуються в умовах повної невизначеності.
10. Метод аналогій - Пошук можливих рішень проблем на основі запозичення з інших об'єктів управління.
8. Характеристика інформаційного забезпечення діяльності керівника (збирання і вивчення ділової інформації)
Аптека являє собою порівняно невелике підприємство, і управлінські функції здійснюються безпосередньо директором аптеки. Якщо аптека велика і має багато підрозділів, то частина управлінських функцій може виконуватися заступниками керівника.
До керівника інформація надходить як від зовнішніх, так і від внутрішніх джерел. Стосовно директора внутрішніми джерелами інформації є бухгалтерія, підрозділи аптеки і персонал підприємства.
Зовнішніми джерелами інформації є органи державної влади, чи акціонери власники аптеки (не приймаючої особистої участі в діяльності підприємства), покупці, а також фірми-постачальники та інші контрагенти (наприклад, фірми, що роблять інформаційні, консалтингові, ремонтні, будівельні й інші послуги).
Розглянемо схему інформаційних потоків між керівником аптеки і джерелами управлінської інформації:
1. Директор - бухгалтерія. У бухгалтерії будь-якого підприємства збирається всебічна інформація про його діяльність. З погляду придатності для цілей управління директору можуть знадобитися:
· дані бухгалтерської звітності;
· дані про стан розрахунків з постачальниками і покупцями;
· дані про товарообіг;
· дані про витрати;
· інформація про фінансову діяльність підприємства;
· інша інформація облікового характеру.
2. Директор - підрозділи. На даному етапі директору може знадобитися наступна інформація:
· дані про товарообіг даного підрозділу;
· дані про структуру асортименту даного підрозділу;
· інформація про витрати праці у даному підрозділі;
· дані про якість обслуговування в даному підрозділі;
· інша інформація управлінського характеру.
3. Директор - персонал. На цьому етапі директор контролює трудову діяльність колективу в цілому. Одночасно зважуються питання підбору і перестановки кадрів.
4. Директор - постачальники. У рамках даного інформаційного потоку директора може цікавити наступна інформація:
· загальна кількість організацій, що забезпечують постачання товарів в аптеку;
· величина і динаміка абсолютних показників кредиторської заборгованості;
· питома вага частки кожного постачальника в загальному обсязі кредиторської заборгованості;
· умови постачань і розрахунків, що склалися на підприємстві;
· інша інформація про постачальників.
5. Директор - покупці. Якщо розглядати даний інформаційний потік у широкому розумінні, то в його рамках директор одержить наступну інформацію:
структуру і динаміку купівельного попиту;
стан розрахунків з покупцями (особливо розрахунків за медикаменти, відпущені по безкоштовних і пільгових рецептах);
абсолютну величину, структуру і динаміку дебіторської заборгованості;
інформація про масштаби незадоволеного попиту;
структуру реалізації (інформація про питомі ваги різних видів реалізації в товарообігу аптеки).
6. Директор - органи влади. Інформаційна взаємодія